Кабінет Міністрів України

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. N 102 "Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю" (ЗП України, 1994 р., N 6, ст. 151; 1996 р., N 13, ст. 361; Офіційний вісник України, 1998 р., N 42, ст. 1551; 2000 р., N 12, ст. 457):

1) у назві постанови слово "заняття" замінити словом "зайняття";

2) пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Установити плату за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за видачу повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - в розмірі 50 відсотків цієї суми.

Плата за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та за видачу повторного свідоцтва зараховується до Державного бюджету України.

Видані раніше Міністерством юстиції дублікати свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю на заміну втрачених або пошкоджених є чинними та заміні на повторні свідоцтва не підлягають.";

3) пункт 2 виключити.

2. У Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419 (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 249; Офіційний вісник України, 2006 р., N 27, ст. 1966):

1) у пункті 1:

слово "фізичних" виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

"командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, - заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;";

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення.

Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються посадовою, службовою особою виключно фізичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися дії, що прирівнюються до нотаріально посвідчених. У разі смерті особи чи визнання її померлою довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються спадкоємцям померлого.

Довідки про посвідчені заповіти і довіреності надаються посадовою, службовою особою протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

Довідки про наявність складеного заповіту, за винятком заповідача, видаються тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва (нотаріально засвідченої копії) про його смерть.";

3) у пункті 4:

у підпункті 1 слова "що випливають із заповітів та довіреностей" замінити словами "попереджають про наслідки їх посвідчення для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду";