1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки, що додається.

Визначити МОН державним замовником Програми.

2. МОН розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки.

Інтеграція України у світовий простір потребує постійного вдосконалення національної системи загальної середньої освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг та розроблення інноваційної моделі навчального закладу "Школа майбутнього" (далі - новітній заклад) - своєрідного еталону організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі.

Зазначена проблема відповідає пріоритетам державної політики. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347, серед концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття наголошено на тому, що мають постійно оновлюватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. В Україні повинні забезпечуватися прискорений інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та реалізації особистості впродовж життя. Для цього необхідно сформувати освітнє середовище з урахуванням інноваційного характеру його розвитку, запитів особистості та потреб суспільства, що сприятиме виконанню завдань з інтеграції національної системи освіти у світовий простір.

Насамперед передбачається створення мережі загальноосвітніх навчальних закладів з високим технологічним рівнем, новітнім навчально-методичним та інформаційним забезпеченням, потужним кадровим потенціалом.

Подібні навчальні заклади (понад 130) під назвою "Школа завтрашнього дня" утворені у більшості країн СНД та Балтії; в них навчаються близько 7 000 учнів. В Україні в останні роки мережа загальноосвітніх навчальних закладів нового типу (гімназії, ліцеї, колегіуми) в цілому залишається сталою: у 2004/05 навчальному році функціонували 479 гімназій, 359 ліцеїв та 37 колегіумів, у 2005/06 - 521, 353 та 41, у 2006/07 відповідно 512, 345 та 41. Проте на сьогодні не всі вони за рівнем матеріально-технічного забезпечення, застосування інформаційних технологій та впровадження інноваційних педагогічних технологій є тими взірцями, до яких повинні підтягуватися всі інші навчальні заклади.

Як показали результати аналізу розвитку освіти, зазнають значних змін мотиваційні фактори навчання, підвищуються вимоги до обсягу і якості освітніх послуг. Сучасний ринок праці вимагає від кандидата на робоче місце не лише глибоких теоретичних знань, а і практичних навичок у певній галузі. Це орієнтує учнів на здобуття освіти, що відповідає їх професійному вибору і новим суспільним вимогам.

Випускник новітнього закладу повинен володіти комплексом різноманітних знань, навичок і особистісних якостей, що дадуть йому змогу стати висококваліфікованим фахівцем, самостійно приймати рішення, бути ініціативним, брати на себе відповідальність та ефективно взаємодіяти з оточенням.

Основними завданнями новітнього закладу повинні бути виховання патріотів, відданих демократичним цінностям, створення сприятливих умов для гармонійного розвитку учнів, їх здібностей, підготовки до самостійного життя.

Передбачається створення і випробування інноваційної моделі стимулювання інвестицій в освітню галузь, формування партнерських економічних відносин між державою, місцевою громадою та суб'єктами господарювання.

Особливого значення набуває впровадження нових форм освітньої діяльності - особистісно-орієнтованого навчання, системної диференціації та індивідуалізації навчального і виховного процесу, приведення державних стандартів освіти у відповідність з нормами світового співтовариства.

Неповна відповідність якості освітніх послуг сучасним вимогам спричинена:

моральною та фізичною застарілістю матеріально-технічної, науково-дослідної та експериментальної бази;

формалізацією моделей виховної роботи з учнями та недостатньою спрямованістю на розвиток національної свідомості і опанування загальнолюдських морально-етичних цінностей;

низьким рівнем упровадження різних видів підтримки учнів, які потребують соціальної допомоги, та учнів з особливими потребами розвитку.

Розроблення і прийняття Державної цільової соціальної програми (далі - Програма) необхідне для забезпечення інноваційного розвитку освіти.

Мета Програми полягає в удосконаленні механізму надання освітніх послуг, випробуванні інноваційних моделей новітніх закладів, діяльність яких спрямовуватиметься на випереджувальний характер розвитку системи освіти.

Основними завданнями Програми є:

підвищення якості освітніх послуг шляхом створення навчально-виховних осередків;

удосконалення системи виховання людини високої моралі та культури;

створення і випробування інноваційної моделі новітнього закладу, забезпечення його науково-методичним супроводженням та матеріально-технічним оснащенням;

забезпечення рівного доступу громадян до здобуття високоякісної освіти;

створення умов для оптимального вибору учнями новітніх закладів майбутньої професії відповідно до індивідуальних особливостей, здібностей учнів з урахуванням потреб ринку праці, формування в них прагнення до трудової діяльності, професійної самореалізації;

упровадження педагогічних новацій і технологій.