- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 35, ст.236)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 2249-IV від 16.12.2004, ВВР, 2005, № 5, ст.116
№ 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, № 51, ст.519
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 586-VI від 24.09.2008, ВВР, 2009, № 10-11, ст.137
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 5040-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.246
№ 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132
№ 1184-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 18-19, ст.696
№ 1313-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.946
№ 567-VIII від 01.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.339
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50
№ 1953-VIII від 16.03.2017, ВВР, 2017, № 15, ст.186
№ 2357-VIII від 20.03.2018, ВВР, 2018, № 14, ст.82
№ 2509-VIII від 12.07.2018, ВВР, 2018, № 35, ст.267
№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 2199-IX від 14.04.2022 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Поняття державної охорони органів державної влади України та посадових осіб
Державна охорона органів державної влади України та посадових осіб (далі - державна охорона) - це система організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-технічних та інших заходів, які здійснюються спеціально уповноваженими державними органами з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, безпеки посадових осіб та об’єктів, визначених цим Законом.
Не вважаються державною охороною, регульованою цим Законом, заходи охоронного характеру, які здійснюються державними органами з метою забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, інших осіб та об’єктів, крім визначених цим Законом.
Стаття 2. Правова основа державної охорони
Правову основу державної охорони становлять
Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної охорони.
Стаття 3. Основні принципи державної охорони
Державна охорона здійснюється на принципах законності, безперервності, поваги до прав, свобод, гідності людини і громадянина, єдиноначальності.
Розділ II
ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОБ’ЄКТИ, ЩОДО ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ДЕРЖАВНА ОХОРОНА
Стаття 4. Державна охорона органів державної влади України
Державна охорона здійснюється щодо:
Верховної Ради України;
Кабінету Міністрів України;
Конституційного Суду України;
Верховного Суду.
Стаття 5. Забезпечення безпеки Президента України
Президентові України забезпечується безпека в місцях його постійного і тимчасового перебування шляхом здійснення державної охорони.
Протягом строку повноважень Президента України також забезпечується безпека членів його сім’ї, які проживають разом з ним або супроводжують його.
Після припинення повноважень Президент України забезпечується державною охороною довічно, якщо тільки він не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Стаття 6. Забезпечення безпеки посадових осіб
У місцях постійного і тимчасового перебування забезпечується безпека:
Голови Верховної Ради України;
Прем’єр-міністра України;
Голови Конституційного Суду України;
Голови Верховного Суду;
Першого заступника Голови Верховної Ради України;
Першого віце-прем’єр-міністра України;
Міністра закордонних справ України;
Генерального прокурора;
Міністра оборони України;
заступника Голови Верховної Ради України.
Протягом строку повноважень зазначених у цій статті посадових осіб також забезпечується безпека членів їхніх сімей, які проживають разом з ними або супроводжують їх.
Після припинення повноважень зазначені посадові особи забезпечуються державною охороною протягом одного року, крім випадків набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них.
Стаття 7. Забезпечення безпеки інших осіб
Державна охорона здійснюється щодо глав іноземних держав, парламентів та урядів і членів їхніх сімей, міністрів закордонних справ, керівників міжнародних організацій, які прибувають в Україну чи перебувають на її території у складі офіційних делегацій або відвідують Україну на запрошення органів державної влади.
Державна охорона може здійснюватися щодо інших високих посадових осіб, представників іноземних держав та міжнародних організацій, які прибувають в Україну чи перебувають на її території.
Державна охорона у разі наявності загрози життю чи здоров’ю може здійснюватися щодо інших посадових осіб за рішенням Президента України, прийнятим за поданням посадових осіб, уповноважених виступати від імені відповідних державних органів, або за поданням начальника Управління державної охорони України.
Стаття 8. Обов’язки і права осіб, щодо яких здійснюється державна охорона
Особи, щодо яких здійснюється державна охорона, зобов’язані відповідально ставитися до власної безпеки, сприяти органам державної охорони у здійсненні покладених на них завдань.
Особи, щодо яких здійснюється державна охорона, мають право на:
1) одержання інформації про заходи забезпечення їх безпеки;
2) надання згоди щодо кандидатур осіб, які безпосередньо забезпечуватимуть їх особисту охорону;
3) тимчасову відмову в письмовій формі від особистої охорони, приймаючи на себе повну відповідальність за можливі негативні наслідки цієї дії.
Стаття 9. Об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона
Державна охорона здійснюється щодо будинків, де працюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, споруд і спеціальних транспортних засобів, що перебувають в їх користуванні, інших місць постійного і тимчасового перебування осіб, які охороняються відповідно до цього Закону, важливих державних об’єктів та прилеглих до них територій і акваторій, визначених Президентом України.
До будинків, де працюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, а також будинків, де працюють інші органи державної влади України, щодо яких здійснюється державна охорона згідно з цим Законом, не допускаються особи з холодною чи вогнепальною зброєю (крім осіб, які відповідно до цього Закону здійснюють державну охорону відповідного будинку), а також особи з вибуховими речовинами, засобами підриву, боєприпасами всіх видів і зразків, навчальними або імітаційними боєприпасами, легкозаймистими рідинами чи займистими твердими речовинами, піротехнічними засобами.
Розділ III
ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОХОРОНИ
Стаття 10. Органи, які здійснюють державну охорону
Державна охорона здійснюється Управлінням державної охорони України.
Національна поліція, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону України, інші центральні органи виконавчої влади України, Служба безпеки України в межах своєї компетенції та у взаємодії з Управлінням державної охорони України беруть участь у здійсненні державної охорони.
Стаття 11. Управління державної охорони України
Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.
Загальна структура і чисельність Управління державної охорони України затверджуються Верховною Радою України за поданням Президента України.
Управління державної охорони України в межах своїх повноважень на основі та на виконання законів та інших нормативно-правових актів видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Керівництво діяльністю Управління державної охорони України здійснює Начальник Управління державної охорони України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.
Начальник Управління державної охорони України має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.
Інші посадові особи Управління державної охорони України призначаються на посаду та звільняються з посади Начальником Управління державної охорони України.
Стаття 12. Завдання Управління державної охорони України
На Управління державної охорони України покладаються завдання:
здійснення державної охорони щодо органів державної влади України;
забезпечення безпеки посадових осіб, визначених цим Законом, за місцем їх перебування як на території України, так і за її межами;
забезпечення безпеки членів сімей посадових осіб, визначених цим Законом, які проживають разом з ними або супроводжують їх;
запобігання протиправним посяганням на посадових осіб і членів їхніх сімей та об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, їх виявлення та припинення;
охорони об’єктів, визначених цим Законом;
забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів, призначених для визначених цим Законом посадових осіб;
участі у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Стаття 13. Повноваження Управління державної охорони України
Для здійснення покладених завдань Управління державної охорони України уповноважене:
надавати згоду на допущення громадян на об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона;
одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності за письмовим запитом Начальника Управління або його заступників відомості, необхідні для здійснення державної охорони;
використовувати форму одягу та документи, які зашифровують особу чи відомчу належність військовослужбовців і транспортних засобів Управління державної охорони України;
проводити у порядку, визначеному
Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", гласні та негласні оперативні заходи з метою запобігання посяганням на посадових осіб і членів їхніх сімей та об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, виявлення і припинення таких посягань;
проводити кіно-, фотозйомку, аудіо- і відеозапис на об’єктах, щодо яких здійснюється державна охорона;
залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх військовослужбовців і працівників, технічні та інші засоби;
здійснювати на об’єктах, щодо яких здійснюється державна охорона, протипожежний, санітарно-гігієнічний, екологічний, радіаційний і протиепідемічний контроль та контроль за станом технічного захисту інформації, вживати заходів щодо усунення виявлених порушень, з’ясовувати причини, що призвели до їх вчинення;
організовувати та здійснювати транспортне обслуговування осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, забезпечувати безпечну експлуатацію транспортних засобів, призначених для визначених цим Законом посадових осіб;
прикомандировувати в установленому порядку військовослужбовців Управління державної охорони України для здійснення державної охорони до органів державної влади, підприємств, установ і організацій, перелік яких визначається Президентом України;
здійснювати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації військовослужбовців та працівників Управління державної охорони України відповідно до
Закону України "Про освіту";
утворювати відповідно до законодавства госпрозрахункові підрозділи адміністративно-господарського характеру.
Стаття 14. Взаємодія Управління державної охорони України з іншими органами державної влади України, громадянами та їх об’єднаннями, органами безпеки іноземних держав
Управління державної охорони України взаємодіє з іншими органами державної влади України, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на нього завдань.
Громадяни та їх об’єднання сприяють діяльності Управління державної охорони України на добровільних засадах.
Управління державної охорони України для здійснення покладених на нього завдань може взаємодіяти з органами безпеки іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України.
Стаття 15. Способи здійснення державної охорони
Державна охорона здійснюється шляхом:
1) пошуку і фіксації даних про протиправну діяльність окремих осіб або груп, яка загрожує нормальному функціонуванню органів державної влади України, життю чи здоров’ю, честі та гідності посадових осіб і членів їхніх сімей, для вжиття заходів щодо її припинення;
2) особистої охорони осіб;
3) охорони об’єктів і підтримання на них відповідного порядку проходу громадян, проїзду транспортних засобів, проносу і провозу речей (далі - режиму);
4) оснащення об’єктів технічними засобами охорони за рахунок коштів юридичних осіб, в користуванні яких ці об’єкти перебувають;
5) проведення профілактичних заходів з метою запобігання протиправним посяганням.
Стаття 16. Кадри Управління державної охорони України
Кадри Управління державної охорони України складаються з військовослужбовців, прийнятих на військову службу в Управління державної охорони України за контрактом, військовослужбовців строкової служби, а також працівників, які уклали з Управлінням державної охорони України трудовий договір (контракт). Військовослужбовцями та працівниками Управління державної охорони України можуть бути громадяни України, які за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, станом здоров’я здатні виконувати службові (посадові) обов’язки, пройшли відбір і перевірку у зв’язку з прийняттям на військову службу (роботу).
Не може бути прийнята на військову службу (роботу) в Управління державної охорони України особа:
1) яка визнана у встановленому законодавством порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
2) яка має громадянство (підданство) іноземної держави або є особою без громадянства;
3) близькі родичі якої (дружина, чоловік, діти, батьки, рідні брати і сестри) мають громадянство (підданство) іноземної держави, яка визнана відповідно до законодавства державою-агресором, або є особами без громадянства;
4) засуджена за умисне вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, у тому числі особа, судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;
5) яка має непогашену або незняту судимість за вчинення кримінального правопорушення, крім реабілітованої;
6) на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;
7) на яку за вчинене адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - до закінчення виконання стягнення;
8) звільнена зі служби через службову невідповідність, у зв’язку з набранням стосовно неї законної сили обвинувальним вироком суду, у зв’язку з систематичним невиконанням нею умов контракту або у зв’язку із позбавленням військового (спеціального) звання;
9) яка відмовилася від оформлення допуску до державної таємниці або їй відповідно до вимог законодавства не може бути надано допуск до державної таємниці, якщо для виконання нею службових (посадових) обов’язків потрібен такий допуск;
................Перейти до повного тексту