Зобов’язання | Найменування заходу | Строк виконання | Відповідальні виконавці | Індикатор виконання | Очікувані результати | |
1. |
Розвивати інклюзивний та гендерно чутливий публічний простір, дружній до сімей з дітьми та маломобільних груп населення |
1) розроблення та затвердження методології моніторингу та оцінки інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту |
2021 рік |
Мінрегіон Мінсоцполітики Мінінфраструктури МОЗ МОН інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю (за згодою) обласні та Київська міська держадміністрації громадські об’єднання осіб з інвалідністю (за згодою) |
розроблено та затверджено Кабінетом Міністрів України Порядок проведення моніторингу та оцінки інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту |
створено нормативно-правові підстави для моніторингу інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту |
2) проведення моніторингу та оцінки інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту |
постійно | Мінрегіон |
проведення моніторингу та оцінки інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту відповідно до затвердженого Порядку |
відсоток об’єктів житлового та громадського призначення, де враховано інклюзивність та гендерний аспект, щороку збільшується |
||
3) удосконалення нормативно-правової бази щодо інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням гендерного аспекту |
2021 рік | —"— |
визначено перелік державних будівельних норм, стандартів і нормативів, що потребують затвердження та вдосконалення з метою забезпечення створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю, інших маломобільних груп населення з урахуванням міжнародного досвіду та гендерного аспекту |
впроваджено зміни до ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення", прийнято та переглянуто інші державні будівельні норми, стандарти і нормативи з урахуванням міжнародного досвіду та гендерного аспекту |
||
2. |
Забезпечити наскрізність принципів гендерної рівності в освіті |
1) розроблення та затвердження Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року |
2021 рік |
МОН Мінсоцполітики МВС інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади |
Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року розроблено та затверджено Кабінетом Міністрів України |
затверджено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року |
2) затвердження плану заходів з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року |
—"— | МОН |
план заходів з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року розроблено і затверджено наказом МОН |
затверджено план заходів з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року |
||
3) запровадження обов’язкової антидискримінаційної експертизи всього освітнього контенту |
постійно |
МОН громадські об’єднання (за згодою) міжнародні організації (за згодою) |
розроблено та затверджено нормативно-правову базу, яка запроваджує обов’язкову антидис-кримінаційну всього освітнього контенту розроблено та затверджено методологію та критерії недискримінацій-ного підходу в освітньому контенті |
здійснено антидискримінаційну експертизу 100 відсотків наявного освітнього контенту в освітньому процесі застосовуються освітні та виховні програми, навчальні засоби, які пройшли антидискримінаційну експертизу та не містять ознак дискримінаційного характеру |
||
4) гендерний аудит закладів освіти | 2021—2023 роки |
МОН громадські об’єднання (за згодою) міжнародні організації (за згодою) |
розроблено та затверджено наказом МОН методологію та критерії проведення гендерного аудиту закладів освіти |
проведено навчання фахівців щодо проведення гендерного аудиту закладів освіти проведено гендерний аудит закладів освіти, надано рекомендації для усунення виявлених порушень, виявлені порушення усунено складено план усунення порушень заклади освіти всіх рівнів не містять явних чи прихованих ознак дискримінації |
||
3. |
Протидіяти домашньому та гендерно обумовленому насильству |
1) забезпечення ефективної роботи "гарячої лінії" 15-47 для прийняття звернень та повідомлень про/або від осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства |
2021—2024 роки |
Секретаріат Кабінету Міністрів України Мінсоцполітики МВС МОН МОЗ державна установа "Урядовий контактний центр" |
проведено аудит діяльності "гарячої лінії" 15-47 розроблено дорожню карту оптимізації роботи "гарячої лінії" 15-47 за результатом проведеного аудиту |
цілодобова робота "гарячої лінії" 15-47 забезпечує належне реагування на кожен випадок торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей або загрозу вчинення такого насильства впроваджено ефективну взаємодію "гарячої лінії" 15-47 із суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству забезпечено оперативне реагування на кожен окремий випадок |
2) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, зокрема шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу" |
2021—2024 роки |
Мін’юст Координаційний центр з надання правової допомоги Мінсоцполітики Нацсоцслужба МВС МОН МОЗ Національна поліція ДСА (за згодою) громадські об’єднання (за згодою) |
кількість звернень щодо торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства на "гарячу лінію" Координаційного центру з надання правової допомоги кількість постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, що отримали безоплатну первинну правову допомогу через систему надання безоплатної правової допомоги кількість постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, що отримали безоплатну вторинну правову допомогу через систему надання безоплатної правової допомоги |
забезпечено своєчасне отримання постраждалою особою інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, зокрема пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням |
||
3) розбудова мережі притулків для осіб, постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі |
2021—2024 роки |
Мінсоцполітики Нацсоцслужба обласні та Київська міська держадміністрації |
відкрито притулки відповідно до потреб громад |
забезпечено постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі спеціалізованою допомогою |
||
4. | Зменшити розрив в оплаті праці жінок і чоловіків |
1) забезпечення досягнення Україною відповідності критеріям членства Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) |
—"— | Мінекономіки |
Україні присвоєно статус "відповідає" за 4-ма з 11-ти критеріїв членства, за якими в аналізі Міжнародної організації праці 2019 року присвоєно статус "не відповідає", "відповідає в обмеженому обсязі" або "відповідає у недостатньому обсязі" |
Україна відповідає всім 11 критеріям членства Міжнародної коаліції за рівну оплату праці |
2) прийняття та реалізація Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року |
2021—2023 роки | Мінекономіки |
затверджено Національну стратегію щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року |
гендерний розрив в оплаті праці щороку скорочується не менше ніж на 1 відсотковий пункт та на кінець 2023 року становитиме не більше ніж 17 відсотків |
||
5. |
Реформувати законодавство у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею |
1) розроблення та внесення змін до трудового та сімейного законодавства в частині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на отримання соціальних відпусток, пов’язаних з народженням дитини та доглядом за нею |
2021 рік |
Мінекономіки Мінсоцполітики Нацсоцслужба |
до законодавства внесено зміни щодо визначення гарантій в сфері праці для працівників із сімейними обов’язками, зокрема щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною |
працівники (чоловіки і жінки) із сімейними обов’язками мають рівні законодавчі гарантії в сфері праці, крім спеціального захисту жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини збільшено частку чоловіків, які користуються відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку |
2) комунікаційне та інформаційне супроводження змін до трудового та сімейного законодавства в частині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на отримання соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею |
2021 рік |
Мінекономіки Мінсоцполітики Нацсоцслужба та інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади |
працівники (чоловіки і жінки) із сімейними обов’язками та роботодавці обізнані про можливість 14-денної оплачуваної відпустки при народженні дитини та інші законодавчі гарантії в сфері праці, передбачені працівникам із сімейними обов’язками |
підвищено рівень обізнаності працівників та роботодавців про можливість 14-денної оплачуваної відпустки при народженні дитини та інші законодавчі гарантії в сфері праці, передбачені працівникам із сімейними обов’язками |