Кабінет Міністрів України та Уряд Китайської Народної Республіки, які надалі іменуються Сторонами,

усвідомлюючи особливу важливість рівноправної та ефективної охорони інтелектуальної власності для розвитку взаємовигідного співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки і культури між двома державами,

бажаючи створити сприятливі умови для такого співробітництва на основі принципів рівності і взаємної вигоди,

домовилися про таке:

Термінологія цієї Угоди:

словосполучення "інтелектуальна власність" має таке ж значення, що й у статті 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, підписаної в Стокгольмі 14 липня 1967 року;

словосполучення "промислова власність" має таке ж значення, що й у статті 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності, укладеної 20 березня 1883 р., переглянутої в Стокгольмі 14 липня 1967 року.

Співробітництво Договірних Сторін у сфері інтелектуальної власності включає:

1. Узгодження питань, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності при здійсненні співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки і культури, а також сприяння в укладенні угод між відповідними органами й організаціями обох держав про співробітництво в сфері охорони інтелектуальної власності;

2. Обмін інформацією про законодавство в сфері охорони інтелектуальної власності;

3. Обмін патентною інформацією, а також досвідом її обробки і використання;

4. Обмін досвідом і обговорення можливостей уніфікації процедур експертизи об'єктів промислової власності;

5. Обмін досвідом в організації колективного управління авторськими правами;

6. Підготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони інтелектуальної власності, обмін досвідом цієї роботи;

7. Обмін досвідом міжнародного співробітництва й інформацією щодо участі кожної із держав у багатосторонніх міжнародних договорах у сфері охорони інтелектуальної власності і реалізації цих договорів;

8. Організацію тематичних виставок, а також семінарів і нарад з питань науково-технічного обміну й охорони інтелектуальної власності;

9. Інші форми співробітництва, погоджені Договірними Сторонами.

1. Договірні Сторони забезпечують ефективну і рівноправну охорону інтелектуальної власності фізичних та юридичних осіб держав Договірних Сторін, створеної чи наданої в рамках двосторонніх угод і домовленостей Договірних Сторін.

2. З моменту набуття чинності цією Угодою фізичні та юридичні особи держави однієї Договірної Сторони мають на території держави іншої Договірної Сторони такі ж права в сфері охорони інтелектуальної власності, що надаються цією державою відповідно її власним фізичним та юридичним особам, згідно із законодавством і практикою цієї держави.

3. За цією Угодою охорона буде надана всім творам в галузі літератури, науки та мистецтва, які на момент набуття чинності цієї Угоди ще не стали суспільним надбанням в країні походження творів в зв'язку із закінченням строку їх охорони.

4. Щодо питань, не врегульованих цією Угодою, Договірні Сторони будуть застосовувати положення міжнародних договорів і угод у сфері охорони інтелектуальної власності, учасниками яких вони є.

1. Положення про охорону інтелектуальної власності, що включаються в угоди про співробітництво в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки та в інших сферах, що укладаються між компетентними органами Договірних Сторін, не повинні суперечити цій Угоді.

2. Права на об'єкти інтелектуальної власності, створені чи надані в результаті спільної діяльності фізичних та юридичних осіб держав Договірних Сторін, розподіляються на взаємно погоджених умовах, зафіксованих у контрактах і угодах.