Верховна Рада України

Ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, вчинений у м. Гаага 12 березня 2018 року (зі змінами, внесеними до нього шляхом обміну нотами 27 лютого 2019 року № 61219/36-012-522 і 28 лютого 2019 року MinBuza-2019.133408 та 17 серпня 2020 року № 61219/36-012-2012 і 9 вересня 2020 року MINBUZA-2020.615695), який набирає чинності в останній день місяця, наступного за місяцем, в якому отримано дипломатичними каналами останнє письмове повідомлення про завершення Договірними Державами усіх процедур відповідно до національного законодавства, необхідних для набрання чинності Протоколом (додається).

Україна і Королівство Нідерланди,

бажаючи укласти Протокол про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно та Протоколу до неї, підписаних у м. Києві 24 жовтня 1995 року (далі - Конвенція та Протокол відповідно),

домовились про таке:

Назву та преамбулу Конвенції видалити та замінити такими назвою та преамбулою Конвенції:

Україна і Королівство Нідерландів,

бажаючи надалі розвивати економічні відносини та посилити співпрацю у податкових питаннях,

маючи намір усунути подвійне оподаткування стосовно податків, на які поширюється дія цієї Конвенції, без створення можливостей для повного звільнення від оподаткування або зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення або уникнення (у тому числі, шляхом неправомірного використання угод з метою отримання пільг, передбачених цією Конвенцією, що має наслідком отримання непрямої вигоди резидентами третіх юрисдикцій),

домовились про таке:".

1. Пункт 3 статті 2 Конвенції видалити та замінити таким пунктом:

"3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

a) у Нідерландах:

- податок на доходи;

- податок на заробітну плату;

- податок на доходи компаній, включаючи частку Уряду в чистих прибутках від експлуатації природних ресурсів, що стягується згідно з Законом "Про видобуток корисних копалин"; та

- податок на дивіденди;

(надалі "податок Нідерландів");

b) Україні:

- податок на доходи фізичних осіб; та

- податок на прибуток підприємств;

(надалі "український податок")".

1. У підпункті a) пункту 1 статті 3 Конвенції слова "(Нідерланди)" видалити та замінити словами: ", у випадку Нідерландів,".

Підпункти b) та c) пункту 1 статті 3 Конвенції видалити та замінити такими підпунктами:

"b) термін "Нідерланди" означає європейську частину Королівства Нідерландів, включаючи її територіальне море і будь-яку територію поза територіальним морем та суміжну з ним, в межах якої Королівство Нідерландів, згідно з міжнародним правом, виконує юрисдикцію або суверенні права;

c) термін "Україна" у разі використання в географічному значенні означає територію України, її континентальний шельф і її виключну (морську) економічну зону, у тому числі будь-яку іншу територію за межами територіальних вод України, яка відповідно до міжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територія, в межах якої можуть застосовуватися права України стосовно морського дна, надр та їхніх природних ресурсів;".

3. У підпункті h) пункту 1 статті 3 Конвенції слова "громадянство Нідерландів" видалити та замінити словами "громадянство Королівства Нідерландів".

4. У підпункті i) пункту 1 статті 3 Конвенції у кінці речення знак "." замінити на ";".

5. Після підпункту i) пункту 1 статті 3 Конвенції додати такий пункт:

"j) термін "пенсійний фонд" означає будь-який план, схему, фонд, траст або іншу форму взаємовідносин, створену у Договірній Державі, який:

i) загалом звільняється від оподаткування податками на доходи у цій Державі; та

ii) функціонує переважно для адміністрування та виплати пенсій або інших платежів, пов’язаних з виходом на пенсію, або для заробляння доходу на користь однієї або більше таких форм взаємовідносин.".

1. Пункт 1 статті 4 Конвенції видалити та замінити такими пунктами:

"1. Для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу та будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади.

2. Особа, відмінна від фізичної, підлягає оподаткуванню:

a) у Нідерландах, якщо особа є резидентом Нідерландів для цілей оподаткування податком на доходи компаній;

b) в Україні, якщо особа є резидентом України для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств;

за умови, що дохід, отриманий такою особою, вважається відповідно до податкового законодавства цієї Держави доходом цієї особи та не є доходом бенефіціарних (фактичних) власників, членів або учасників цієї особи.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 та 2 цієї статті термін "резидент Договірної Держави" не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі або стосовно майна, що розташоване в ній.".

2. Чинні пункти 2 та 3 статті 4 Конвенції перенумерувати на пункти 4 та 5 відповідно.

3. Чинний пункт 4 статті 4 Конвенції видалити.

1. Пункт 3 статті 5 Конвенції видалити та замінити таким пунктом:

"3. Будівельний майданчик або монтажний чи складальний об’єкт створює постійне представництво тільки у разі, коли він існує більше 12 місяців.".

1. Пункти 2, 3 та 4 статті 10 Конвенції видалити та замінити такими пунктами:

"2. Однак дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (інша, ніж товариство), яка безпосередньо володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, яка виплачує дивіденди;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів в усіх інших випадках.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що виплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, оподатковуються тільки в іншій Договірній Державі за умови, що одержувачем - фактичним власником дивідендів, є:

a) компанія (інша ніж партнерство), чия інвестиція в капітал компанії, що виплачує дивіденди, гарантована або застрахована іншою Договірною Державою, центральним банком іншої Договірної Держави або будь-яким агентством чи органом (включаючи фінансовий інститут), яким володіє або який контролює ця Договірна Держава;

b) пенсійний фонд іншої Договірної Держави.

4. Компетентні органи Договірних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктів 2 та 3 цієї статті.".

Статтю 11 Конвенції видалити та замінити такою статтею:

1. Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

2. Однак проценти, які виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів.

3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті:

a) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються стосовно облігацій, боргових зобов’язань або інших подібних зобов'язань цієї Держави, центрального банку цієї Держави, її адміністративно-територіальної одиниці або місцевого органу влади звільняються від оподаткування у цій Державі;

b) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються стосовно облігацій, боргових зобов’язань або інших подібних зобов’язань іншій Договірній Державі, центральному банку іншої Договірної Держави, її адміністративно-територіальній одиниці або місцевому органу влади, або пенсійному фонду іншої Договірної Держави звільняються від оподаткування у першій згаданій Державі; та

c) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються стосовно позик, гарантованих або застрахованих іншою Договірною Державою, центральним банком іншої Договірної Держави або будь-яким агентством чи органом (включаючи фінансову установу), яким володіє або який контролює ця Держава, звільняються від оподаткування в першій згаданій Державі;

при умові, що отримувачем процентів є їх фактичний власник.

4. Компетентні органи Договірних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктів 2 і 3 цієї статті.

5. Термін "проценти", який використовується у цій статті, означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, дохід від урядових цінних паперів і облігацій чи боргових зобов’язань, включаючи премії та виграші за цими цінними паперами, облігаціями або борговими зобов’язаннями та включаючи штрафи, що стягуються за прострочення платежів.

6. Положення пунктів 1, 2 і 3 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний власник процентів, який є резидентом Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво або надає у цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, фактично відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому разі, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.

7. Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо їхнім платником є резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв’язку з якими виникла заборгованість, за якою сплачуються проценти, і витрати зі сплати цих процентів несе це постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.

8. Якщо у зв’язку з наявністю особливих відносин між платником і фактичним власником процентів або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума сплачених процентів, зважаючи на вид боргової вимоги, за якою сплачуються проценти, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і фактичним власником процентів за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому разі надмірна частина платежу оподатковується виключно відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, але з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.".

Статтю 12 Конвенції видалити та замінити такою статтею:

1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

2. Однак роялті, що виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми платежів, зазначених у підпункті a) пункту 5 цієї статті.

3. Незважаючи на положення пунктів 1 та 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми платежів, зазначених у підпункті b) пункту 5 цієї статті.

4. Компетентні органи Договірних Держав можуть за взаємною згодою встановлювати порядок застосування пунктів 2 і 3 цієї статті.

5. Термін "роялті", що використовується у цій статті, означає платежі будь-якого виду, які отримуються як компенсація за:

a) використання або право на використання будь-яких авторських прав на твори літератури або мистецтва (включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіо або телебачення); та

b) використання або право на використання будь-яких авторських прав на наукові роботи, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, секретну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

6. Положення пунктів 1, 2 і 3 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво або надає у цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, та права або майно, стосовно яких сплачуються роялті, фактично пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому разі застосовуються положення статей 7 або 14 цієї Конвенції залежно від обставин.

7. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо їхнім платником є резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялті і витрати зі сплати цих роялті несе таке постійне представництво або постійна база, тоді вважається, що роялті виникають у тій Договірній Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.

8. Якщо у зв’язку з наявністю особливих відносин між платником і фактичним власником роялті або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума сплачених роялті, зважаючи на тип використання, права чи інформації, за які сплачуються роялті, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і фактичним власником роялті за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому разі надмірна частина платежу оподатковується виключно відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, але з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.".

У пункті 3 статті 15 Конвенції слова "у зв'язку з будівельним майданчиком або спорудою, або установочним об'єктом, або установкою або спорудою для розвідки чи експлуатації природних ресурсів і діяльність, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом, або установкою або спорудою для розвідки чи експлуатації природних ресурсів" видалити та замінити словами "у зв'язку з будівельним майданчиком або спорудою, або установочним об'єктом і діяльність, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом".

Статтю 18 Конвенції видалити та замінити такою статтею:

1. Відповідно до положень пункту 2 статті 19 Конвенції, пенсії та інші подібні винагороди а також ануїтети, які виникають у Договірній Державі та сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у першій згаданій Державі.

2. Пенсії та інші платежі, сплачені відповідно до положень законодавства Договірної Держави про соціальне забезпечення резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в першій згаданій Державі.

3. Вважається, що пенсія, інша подібна винагорода або ануїтет виникають у Договірній Державі, якщо внески або платежі, пов’язані з такою пенсією або іншою подібною винагородою, або ануїтетом, або правами, отриманими від такої пенсії або іншої подібної винагороди, або ануїтету, звільняються від оподаткування у цій Державі. Перерахування пенсії, іншої подібної винагороди або ануїтету з пенсійного фонду або страхової компанії в Договірній Державі до пенсійного фонду або страхової компанії в іншій Державі не обмежує будь-яким чином право першої згаданої Держави на стягнення податків відповідно до цієї статті.

4. Положення цієї статті також застосовуються, якщо замість виплати пенсії, іншої подібної винагороди або ануїтету здійснюється одноразова виплата до дати початку нарахування такої пенсії, іншої подібної винагороди або ануїтету.".

Статтю 21 Конвенції видалити та замінити такою статтею: