Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України поінформувати Верховну Раду України у першому півріччі 2004 року про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань "Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи".

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України у закордонних справах.

Учасники парламентських слухань, обговоривши питання "Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи", відзначають, що основними передумовами реалізації цілей зовнішньої політики України, визначених у Постанові Верховної Ради України "Про Основні напрями зовнішньої політики України" від 2 липня 1993 року, затверджених Президентом України Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу і Програмі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС), інших основоположних документах у сфері зовнішньої політики, є подальше реформування економіки, удосконалення механізму державного управління, зміцнення демократичних відносин та інституцій громадянського суспільства. Це є необхідним фактором для гарантування незалежності України, її безпеки, політичної стабільності, економічного розвитку і соціальної злагоди, добробуту громадян.

Україна проводить збалансовану та конструктивну зовнішню політику, яка є запорукою збереження, розширення і поліпшення сприятливого зовнішнього середовища для внутрішнього її розвитку, зміцнення безпеки країни та її позицій у світі в умовах існуючих змін у характері міжнародної взаємодії, невирішеності багатьох кардинальних проблем сучасності, появи нових загроз людству, реформування наявних та створення нових механізмів забезпечення регіональної та світової безпеки.

Пріоритетним завданням зовнішньої політики України є забезпечення миру, стабільності, добросусідства та партнерства по всьому периметру її державних кордонів у контексті магістрального курсу на інтегрування до європейських та євроатлантичних структур.

Враховуючи, що всебічний розвиток європейських інтеграційних процесів є одним із системоутворюючих факторів сучасних міжнародних відносин, Україна розглядає необхідність повномасштабної європейської та євроатлантичної інтеграції як ключовий засіб для якнайповнішої реалізації національних інтересів, забезпечення успішного вирішення фундаментальних завдань внутрішнього розвитку та участі в міжнародному співробітництві.

Головним орієнтиром євроінтеграційної політики України є зближення з Європейським Союзом, насамперед в економічній сфері, зокрема в рамках створення зони вільної торгівлі Україна - Європейський Союз, Митного союзу та поступового забезпечення відповідності критеріям, необхідним для приєднання України до Валютного союзу ЄС.

Першочерговими завданнями на цьому шляху є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), забезпечення широкого визнання європейськими інституціями перспективи набуття Україною асоційованого статусу та в подальшому повноправного членства у Європейському Союзі, завершення процесу оформлення державного кордону, лібералізація візового режиму з ЄС, активізація регіонального співробітництва з державами Центральної Європи як засобу мінімізації негативних та посилення позитивних для України наслідків розширення ЄС.

Поглиблення євроатлантичної інтеграції вимагатиме подальшого розвитку положень Хартії про особливе партнерство, реалізації Плану дій Україна - НАТО, відповідного поглиблення двосторонніх відносин з державами - членами НАТО з метою вступу в цю організацію.

Принципове значення для успішної реалізації завдань європейської та євроатлантичної інтеграції має розвиток відносин стратегічного партнерства із США, ключовим елементом чого повинно стати переведення їх у реальну площину, зокрема, розвиток політичного та безпекового діалогу, забезпечення сприятливих умов для торговельно-економічного співробітництва.

Подальше поглиблення співробітництва з державами Центрально-Східної Європи в усіх сферах Україна розглядає як важливу складову реалізації стратегічного євроінтеграційного курсу, напрацювання моделей зближення з ЄС. Окреме місце у цьому належить розвитку відносин стратегічного партнерства з Польщею.

Одним з ключових питань здійснення результативної зовнішньої політики є забезпечення відповідності євроінтеграційному курсу розвитку відносин з Російською Федерацією, а також державами Чорномор'я, Кавказу, Середнього Сходу і Центральної Азії.

Найбільш проблемними в цьому контексті залишаються питання забезпечення національних інтересів України у відносинах з Російською Федерацією відповідно до положень Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, визначення змісту задекларованого стратегічного партнерства.

Подолання негативних тенденцій в економічних відносинах, використання потенціалу в сфері торговельно-економічного співробітництва, продовження переговорного процесу щодо вирішення питань, пов'язаних з оформленням державного кордону з Росією, розподілом колишнього майна СРСР за кордоном, перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні, є основними завданнями реалізації зовнішньої політики нашої держави на російському напрямі.

Участь України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан та Російською Федерацією може здійснюватись у межах та формах, що відповідають Конституції України, законам, іншим актам, її міжнародним зобов'язанням, стратегічному євроінтеграційному курсу та національним інтересам.

Окреме значення має необхідність реагування на негативні для України процеси та тенденції в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД), пов'язані з подальшим гальмуванням, насамперед з боку Росії, процесу завершення формування зони вільної торгівлі, а також спробами посилення політизації діяльності СНД.

Україна є активною учасницею боротьби міжнародного співтовариства з тероризмом. Щодо цього та інших ключових питань світового порядку денного Україна виступає з позицій необхідності посилення ролі Організації Об'єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі у світових і загальноєвропейських процесах, у тому числі щодо врегулювання та запобігання конфліктам.

Закономірним і невідворотним є подальше визначення завдань України стосовно її утвердження як потужної та впливової регіональної держави, що відповідає її політичному, економічному, науковому та культурно-гуманітарному потенціалу і визначає перспективну роль України в розвитку політичної та економічної взаємодії на європейському континенті та в прилеглих регіонах, забезпеченні регіональної стабільності та безпеки.

Особливе значення в цьому контексті має формулювання основних засад регіональної політики України як складової євроінтеграційного курсу. Активна участь у рамках регіональних угруповань, зокрема Центральноєвропейської ініціативи, Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), ГУУАМ, повинна сприяти широкому залученню України до політичних та економічних процесів у Центральній та Південно-Східній Європі, на Південному Кавказі, а також в Центральній Азії.