З метою дальшого розвитку правових засад діяльності нештатних (почесних) консулів України

1. Затвердити Положення про нештатних (почесних) консулів України (додається).

2. Внести зміни до Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 1994 року N 127, виклавши статті 93 і 94 у такій редакції:

Нештатні (почесні) консули не повинні перебувати на державній службі в Україні.

1. Виходячи з положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року та відповідно до Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 1994 року N 127, виконання окремих консульських функцій може бути доручено Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування нештатним (почесним) консулам України (далі - почесні консули).

2. Почесними консулами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості, бездоганну репутацію, добре знають особливості державного, політичного та суспільного устрою держави перебування, мають вагомий суспільний статус та сталі контакти з представниками урядових, ділових та громадських кіл держави перебування, орієнтуються в законодавстві.

3. Основними функціями почесних консулів є:

захист у державі перебування інтересів України, громадян України, її юридичних осіб у межах, що допускаються міжнародним правом;

сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних та наукових зв'язків між Україною та державою перебування, розвитку дружніх відносин між ними іншими шляхами відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини;

з'ясування усіма законними засобами умов та подій у торговельному, економічному, культурному та науковому житті держави перебування, повідомлення про них у встановленому цим Положенням порядку Уряду України в особі Міністра закордонних справ України, а також надання відомостей заінтересованим особам;

надання допомоги та сприяння громадянам України, її юридичним особам.

4. Почесні консули під час виконання консульських функцій керуються Віденською конвенцією про консульські зносини, законодавством України, законодавством держави перебування, міжнародними договорами України, міжнародними звичаями, а також цим Положенням.

Переваги, привілеї та імунітети почесних консулів визначаються відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини.

5. Вирішення питання про доцільність призначення почесних консулів у тих чи інших державах є виключною компетенцією Міністерства закордонних справ України.

Призначення почесних консулів здійснює Міністр закордонних справ України.

6. Питання про призначення почесних консулів порушують та пропозиції щодо їх кандидатур вносять до Міністерства закордонних справ України глави дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України у державах перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - керівники відповідних структурних підрозділів Міністерства закордонних справ України. Питання про призначення почесного консула може бути порушено особою, яка претендує на призначення її почесним консулом.

У кожному окремому випадку необхідність призначення почесного консула має детально обгрунтовуватись.

Оформлення документів, пов'язаних з призначенням почесного консула, здійснює Міністерство закордонних справ України.

Погодження з державою перебування питань щодо призначення почесних консулів здійснюється дипломатичними каналами.

7. Під час призначення почесному консулові видається документ, який форму патента, що засвідчує його посаду. У консульському патенті вказується повне ім'я, прізвище, громадянство почесного консула, клас, до якого він належить, консульський округ і місцезнаходження консульської установи.

Консульський патент почесного консула підписує Міністром закордонних справ України і керівником Консульського управління Міністерства закордонних справ України та засвідчується гербовою печаткою.

8. Консульський округ, що відводиться почесному консулові для виконання консульських функцій, визначається Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування.

9. З особою, яка призначається почесним консулом, Міністерство закордонних справ України укладає угоду про консульські функції, виконання яких доручається почесному консулові, та обов'язки почесного консула, що виникають у зв'язку з виконанням ним таких функцій.

Типову угоду про консульські функції, виконання яких доручається почесним консулам України, та про обов'язки почесних консулів України затверджує Кабінет Міністрів України.

10. Почесний консул приступає до виконання своїх функцій після одержання дозволу (екзекватури) держави перебування.