З метою вдосконалення процедур із вирішення питань щодо передачі державної таємниці іноземним державам та міжнародним організаціям, забезпечення при цьому додержання інтересів національної безпеки України, законодавства України та відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про державну таємницю"

1. Затвердити Положення про порядок підготовки документів щодо передачі державної таємниці іноземній державі чи міжнародній організації (додається).

2. Службі безпеки України забезпечувати при підготовці проектів міжнародних договорів України про взаємну охорону секретної інформації включення до них положень, зокрема, про:

порядок взаємної охорони секретної інформації (відповідно до національного законодавства сторін, актів міжнародної організації, узгоджених правил);

зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони одержаної секретної інформації, в тому числі недопущення доступу до неї третьої сторони, а також недопущення використання секретної інформації з метою, що не відповідає цілям передачі такої інформації;

порядок надання доступу до секретної інформації представникам сторін;

зобов'язання щодо засекречування, зміни ступеня секретності, розсекречування секретної інформації (матеріальних носіїв такої інформації);

порядок передачі секретної інформації;

зобов'язання щодо взаємного інформування в разі порушення вимог стосовно охорони секретної інформації та вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних у цьому осіб;

строки, протягом яких сторони зобов'язуються забезпечувати взаємну охорону секретної інформації;

вимоги до виконавчих договорів, що укладаються між уповноваженими суб'єктами сторін, про передачу секретної інформації (матеріальних носіїв такої інформації);

порядок вирішення спірних питань;

визначення органів сторін, на які покладається здійснення співробітництва за договором.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

підпункти 18 і 19 пункту 4 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 342 "Питання Державної служби експортного контролю України";

Указ Президента України від 13 травня 1997 року N 423 "Про Положення про порядок оформлення дозволів за розпорядженнями Президента України на передачу іншій державі інформації, що становить державну таємницю, та матеріальних носіїв такої інформації";

Указ Президента України від 1 листопада 1997 року N 1229 "Про Положення про порядок підготовки міжнародних договорів України про взаємну охорону державних таємниць".

1. Це Положення визначає порядок підготовки документів щодо здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями передачі секретної інформації до скасування рішення про віднесення її до державної таємниці та матеріальних носіїв такої інформації до їх розсекречування (далі - секретна інформація) іноземним державам чи міжнародним організаціям (далі - іноземна сторона) з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України.

2. Підставою для передачі секретної інформації іноземній стороні є міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або мотивоване розпорядження Президента України.

3. Поняття, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення:

передача секретної інформації - доведення до іноземної сторони секретної інформації у будь-якому вигляді (тексти, знаки, символи, образи, сигнали, технічні рішення, процеси тощо) шляхом передачі, пересилання, ознайомлення тощо;

виконавчий договір - договір, укладений між державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою чи організацією України та уповноваженим суб'єктом іноземної сторони, відповідно до якого здійснюється передача секретної інформації;

дозвіл на передачу секретної інформації - документ, виданий Службою безпеки України, що засвідчує наявність підстав для передачі відповідним державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою чи організацією секретної інформації іноземній стороні, відповідність такої передачі інтересам необхідності забезпечення національної безпеки України.

4. Дозвіл на передачу секретної інформації відповідно до цього Положення оформляється Службою безпеки України за наявності зобов'язань або письмових гарантій іноземної сторони щодо забезпечення охорони секретної інформації, в тому числі недопущення її надання третій стороні.

5. У випадку, коли секретна інформація передається іноземній стороні на підставі міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, її передача здійснюється у спосіб, визначений відповідним міжнародним договором України.

У випадку, коли секретна інформація передається іноземній стороні на підставі розпорядження Президента України, Служба безпеки України та компетентний орган іноземної сторони погоджують спосіб здійснення такої передачі.

6. Для одержання дозволу на передачу секретної інформації іноземній стороні державний орган, орган місцевого самоврядування вносить Службі безпеки України пропозиції щодо доцільності такої передачі.

Підприємства, установи і організації державного сектора економіки подають пропозиції щодо передачі секретної інформації іноземній стороні до органу виконавчої влади, в управлінні яких вони перебувають, інші підприємства, установи і організації подають такі пропозиції до замовників робіт, пов'язаних з відповідною державною таємницею. Зазначені органи виконавчої влади та замовники робіт, пов'язаних з державною таємницею, розглядають одержані пропозиції та за результатами розгляду вносять Службі безпеки України пропозиції щодо доцільності передачі секретної інформації іноземній стороні.