1. Схвалити Стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року, що додається.

3. Визначити державну установу "Відкриті публічні фінанси", що належить до сфери управління Міністерства фінансів:

відповідальною за технічну реалізацію Стратегії, схваленої цим розпорядженням;

адміністратором інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів і реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами, що належать до сфери управління Міністерства фінансів та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням;

подавати щороку до 30 грудня Міністерству фінансів інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів.

5. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Протягом останніх років досягнуто значного прогресу в розбудові системи управління державними фінансами для забезпечення її відповідності вимогам сучасної ринкової економіки та пріоритетам розвитку України.

На постійній основі забезпечується цифровізація та автоматизація діяльності Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.

Так, Мінфін протягом 2022-2024 років здійснив удосконалення наявних публічних веб-порталів і створив ряд нових автоматизованих систем.

Зокрема, з метою популяризації інвестування у військові облігації внутрішніх державних позик у 2022 році розроблено та впроваджено веб-портал, на якому оприлюднюється необхідна інформація про список банків - первинних дилерів і ліцензованих брокерів для придбання військових облігацій внутрішніх державних позик.

У 2023 році розпочато процес створення нової інформаційної системи планування та моніторингу виконання державного бюджету, що складається із двох автоматизованих систем, які забезпечують онлайн-взаємодію із розпорядниками коштів державного бюджету, врегульовують обмін електронними документами між Мінфіном та учасниками бюджетного процесу на рівні державного бюджету і забезпечують процеси планування та моніторингу його виконання.

На сьогодні вже функціонує автоматизована інформаційна система онлайн-взаємодії із розпорядниками коштів державного бюджету, яка забезпечує головним розпорядникам коштів державного бюджету, зокрема, процес консолідації та подання Мінфіну бюджетної пропозиції та бюджетного запиту в електронній формі із використанням електронного підпису.

З метою підвищення прозорості в частині планування та використання бюджетних коштів на місцевому рівні у 2023 році в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі "Прозорий бюджет" з’явилася можливість оприлюднення та завантаження з інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів "LOGIСA" таких документів:

у частині головних розпорядників коштів місцевих бюджетів:

- бюджетних запитів;

- паспортів бюджетних програм;

- звітів про виконання паспортів бюджетних програм;

у частині місцевих держадміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад:

- прогнозів місцевого бюджету;

- проектів рішень про місцевий бюджет;

- рішень про місцевий бюджет;

- інформації про виконання місцевого бюджету (за підсумками місяця, кварталу, року).

Крім того, у 2024 році в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі "Прозорий бюджет" оновлено розділ "Бюджетна грамотність", додана можливість перегляду структури бюджетної системи України, вибору показників бюджету за певним роком, налаштовано автоматизоване завантаження показників бюджету для розділу "Бюджет".

Також у 2023 році на єдиному веб-порталі використання публічних коштів створено новий розділ "Пошук за зобов’язаннями", в якому оприлюднюється інформація про бюджетні зобов’язання розпорядників (одержувачів) і про бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які подаються у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства.

У 2024 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 634 "Деякі питання моніторингу виконання матриці реформ" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 55, ст. 3285) Мінфін забезпечив створення на базі програмно-апаратного комплексу модуля системи моніторингу виконання зобов’язань України та/або Кабінету Міністрів України перед ЄС, іноземними державами, урядами іноземних держав, міжнародними організаціями, міжнародними фінансовими організаціями, донорськими установами та зобов’язань, які передбачені міжнародними договорами України, міжнародними договорами Кабінету Міністрів України та іншими програмними і проектними документами в рамках таких договорів.

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я Мінфін проводить перевірку достовірності інформації та документів, що внесені до електронної системи охорони здоров’я (крім інформації про стан здоров’я людини), на підставі яких формуються звіти, що є підставою для оплати наданих медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів за програмою медичних гарантій, шляхом автоматизованого обміну інформацією із інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу, яка функціонує відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".

Проведення такої перевірки забезпечує підвищення ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій.

Також наказом Мінфіну від 2 березня 2021 р. № 134 утворено Комітет з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, постійно діючий допоміжний орган, який утворено для ефективного стратегічного управління інформаційними технологіями в системі управління державними фінансами, а також контролю за виконанням проектів інформатизації, розгляду та затвердження планів цифрового розвитку центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.

Із урахуванням рішень, прийнятих на засіданнях Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами, здійснюється також розвиток автоматизованих систем, ресурсів і сервісів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба протягом останніх років, зокрема, забезпечила:

національне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи ("NCTS") Фаза 5 (виконання зобов’язань, визначених у Конвенції про процедуру спільного транзиту);

використання програмно-інформаційного комплексу "Журнал пункту пропуску" автоматизованої системи митного оформлення "Центр" в усіх пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

оптимізацію процесів автоматизованого аналізу та оцінки ризиків на різних етапах проходження митних процедур шляхом використання автоматизованої системи управління ризиками, яка також використовується під час аналізу ризиків в автоматизованій системі митного оформлення "Центр" (із випробуванням використання елементів штучного інтелекту).

Крім того, Держмитслужба забезпечує:

завершення впровадження програмно-інформаційного комплексу "Журнал пункту пропуску" автоматизованої системи митного оформлення "Центр" у пунктах пропуску через державний кордон для морського сполучення (вивезення за межі митної території України);

поетапне впровадження нової автоматизованої системи митного оформлення "Центр";

постійне вдосконалення особистого кабінету єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", створення сервісів для юридичних і фізичних осіб;

оновлення функціоналу інформаційних систем щодо проведення митного аудиту;

оновлення функціоналу митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

ДПС, зокрема, забезпечила:

впровадження, функціонування та постійне вдосконалення електронного кабінету платників податків;

впровадження мобільного додатка "Моя податкова";

можливість сплати фізичними особами податків, зборів, платежів та єдиного внеску із використанням платіжних систем із застосуванням QR-коду;

доступ до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій;

інтеграцію із Єдиним державним вебпорталом електронних послуг для можливості отримання податкових послуг через зазначений веб-портал та його мобільний додаток;

оновлення функціоналу контакт-центру ДПС;

впровадження платформи податкових сервісів на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг;

розроблення та введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи "Міжнародний автоматичний обмін інформацією" для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з іноземними компетентними органами за стандартами CRS і CbC, а також для опрацювання звітів про американські підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA);

введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи "Адміністративне та судове оскарження" для автоматизації процесів супроводження розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення - рішення та інші рішення контролюючого органу і супроводження справ у судах за участю органів ДПС;

введення в експлуатацію інформаційно-комунікаційної системи "Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення" для аналізу звітності із трансфертного ціноутворення, опрацювання великих масивів даних і проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення.

Також в Держаудитслужбі розпочато створення та впровадження інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю "е-аудитор".

Казначейство забезпечило розвиток системи дистанційного обслуговування в частині забезпечення інформаційної взаємодії між органами, що контролюють справляння надходжень до бюджету, для автоматизації здійснення повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до бюджету.

Держфінмоніторинг забезпечив функціонування та розвиток єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Водночас надалі для розвитку системи управління державними фінансами із урахуванням Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218, передбачено запровадження ефективної системи управління інформаційними технологіями шляхом консолідації інформаційних ресурсів Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів, та забезпечення їх адміністрування незалежним адміністратором. У рамках консолідації інформаційних ресурсів передбачено побудову єдиної приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами.

За підтримки Світового банку та ЄС проведено комплексний аудит інформаційних технологій із поділом на казначейський, митний і податковий блоки (далі - аудит інформаційних технологій).

До проведення аудиту інформаційних технологій у межах проектів технічної допомоги Світового банку та ЄС залучено провідних міжнародних експертів, аудиторські компанії та за результатами отримано рекомендації, які враховано під час розроблення цієї Стратегії.

У цій Стратегії під терміном "суб’єкти системи управління державними фінансами" слід розуміти Мінфін та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" і "Про хмарні послуги".

Під час проведення аудиту інформаційних технологій виявлено ряд ключових проблем, без розв’язання яких неможлива якісна цифрова трансформація системи управління державними фінансами.

Основними технічними проблемами є:

низький рівень автоматизації та інтеграції процесів між інформаційними системами суб’єктів системи управління державними фінансами;

фрагментація інформаційного ландшафту інформаційних систем;

неузгодженість розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем;

відсутність комплексної політики захисту інформації;

відсутність єдиних підходів до проектування інформаційних систем, які дають змогу ефективно інтегрувати між собою інформаційні системи суб’єктів системи управління державними фінансами;

відсутність інтеграції між інформаційними системами суб’єктів системи управління державними фінансами в режимі он-лайн;

часткове дублювання функціоналу, рішень і відповідних інформаційних потоків в інформаційних системах;

використання різних форматів обробки інформації, що призводить до неможливості реалізації принципу інтероперабельності інформаційних ресурсів.

Розроблення нового функціоналу інформаційних систем здійснюється в межах договорів про підтримку, у зв’язку з цим зміни в роботі таких систем не документуються належним чином відповідно до специфікацій вимог до програмного забезпечення (відсутність технічної документації з розгортання та налаштування систем, специфікацій бізнес-процесів, програм-методик приймальних випробувань, програм-методик міграції даних тощо).

Незважаючи на велику кількість і масштабність поточних проектів, на цей час відсутній центр з управління проектами, який мав би здійснювати комплексне формування та верифікацію вимог до створення, модернізації та підтримки інформаційних систем для потреб суб’єктів системи управління державними фінансами, а також забезпечувати подальший контроль впровадження та застосування таких інформаційних систем у системі управління державними фінансами.

У багатьох випадках критично не вистачає кваліфікованих фахівців з інформаційних технологій. Також відсутня централізована база знань - узагальнена документація (регламенти, інструкції тощо) щодо розв’язання типових проблем, не налагоджено процес управління інцидентами в роботі підрозділів з інформаційних технологій, що призводить до неможливості досягнення очікуваного рівня якості надання послуг у сфері інформаційних технологій.

Основним підходом, визначеним цією Стратегією, є консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів незалежним адміністратором із використанням хмарних технологій, поступовим переходом на новий рівень сервісно-орієнтованих систем шляхом забезпечення доступності державних послуг у режимі он-лайн.

Застосування підходу консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну є результатом аналізу аналогічних підходів і практик, які застосовуються в державах - членах ЄС, зокрема Республіці Польща, Республіці Австрія, Королівстві Данія та інших державах.

До сфери управління Мінфіну входить державна установа "Відкриті публічні фінанси" (далі - ІТ-установа), яка відповідно до цієї Стратегії має забезпечувати адміністрування інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами. На сьогодні ІТ-установа має гнучку організаційну структуру, що дає змогу залучати висококваліфікованих спеціалістів у сфері інформаційних технологій і вже забезпечує адміністрування всіх інформаційних ресурсів і сервісів Мінфіну.

У межах реалізації цієї Стратегії передбачено створення хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами для її використання суб’єктами системи управління державними фінансами (крім інформації з обмеженим доступом). Також під час реалізації цієї Стратегії заплановано створити централізоване сховище даних і впровадити інструменти для аналітичної обробки інформації, що накопичується в ньому.

Поступове включення до хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами потребує проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і поточної інфраструктури інформаційних технологій із подальшим приведенням їх у відповідність із однотипною сумісною хмарною інфраструктурою.

Також заплановано забезпечити розгортання резервних копій баз даних суб’єктів системи управління державними фінансами із використанням хмарної інфраструктури системи управління державними фінансами та Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів.

З метою застосування системних підходів до питань управління розробленням і впровадженням засобів інформатизації передбачено створення випробувального середовища.

Цією Стратегією також передбачається забезпечити застосування принципу відкритого вихідного програмного коду і розроблення програмного забезпечення шляхом спільного створення і повторного використання в Мінфіні та центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів.

Етапи реалізації цієї Стратегії передбачають:

проведення дослідження інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів;

створення високорівневого та низькорівневого дизайнів приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами;

створення центру управління проектами, який здійснюватиме комплексне формування та верифікацію вимог до створення, модернізації та підтримки інформаційних систем для потреб суб’єктів системи управління державними фінансами, а також забезпечуватиме подальший контроль за впровадженням і застосуванням таких інформаційних систем у системі управління державними фінансами;

побудову, розгортання приватної хмари та операційного центру безпеки системи управління державними фінансами із подальшою міграцією до такої хмарної інфраструктури інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами;

побудову додаткового (додаткових) центру (центрів) обробки даних із урахуванням потреб у резервуванні для суб’єктів системи управління державними фінансами;

аналіз та внесення змін до законодавства щодо визначення Мінфіну власником інформаційних систем суб’єктів системи управління державними фінансами;

впровадження в ІТ-установі системи управління інформаційної безпеки, стандартів ISO/IEC 27001 і проведення сертифікаційного аудиту на відповідність системи управління інформаційної безпеки вимогам стандарту ISO;

розроблення процесів взаємодії із центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів, для консолідації інформаційних ресурсів;

створення каталогу засобів інформатизації, визначення функцій з питань інформаційних технологій, що мають бути консолідовані, і функцій з питань інформаційних технологій, які продовжують реалізовувати центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів;

забезпечення консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою.

Метою цієї Стратегії є побудова сучасної та ефективної системи управління інформаційними технологіями для забезпечення підтримки і подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами.

Результатом реалізації цієї Стратегії має стати консолідація інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування таких інформаційних ресурсів ІТ-установою із одночасним комплексним захистом інформації та забезпеченням обміну інформацією в режимі он-лайн.

Цією Стратегією визначено напрями та завдання, спрямовані на модернізацію та розвиток інформаційних технологій у системі управління державними фінансами, із урахуванням положень:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1805 "Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та плану заходів з її реалізації" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 10, ст. 540);

постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 311 "Деякі питання функціонування Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 40, ст. 2163);

розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 "Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588 "Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3773).

Основними стратегічними принципами розвитку інформаційних технологій у системі управління державними фінансами є принципи, сформовані на основі Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218, вивчення міжнародного досвіду.

У сфері бізнес-логіки інформаційних систем застосовуються такі принципи:

оперативність і доступність необхідної інформації в режимі он-лайн для прийняття управлінських рішень;

забезпечення інформаційної інтеграції на рівні інформаційних систем в режимі он-лайн;

узгодженість проектів, відсутність дублювання інформаційних потоків і систем;

удосконалення ризик-орієнтованого підходу до виконання бізнес-правил на основі технологій роботи із великими масивами даних, зменшення впливу людського фактора;

відкритість і зручність доступу до публічної інформації, використання сучасних каналів комунікації та персоналізації надання інформації.

У сфері архітектури інформаційних систем застосовуються такі принципи:

використання готових програмних рішень і платформ або подальше доопрацювання вже наявних власних розробок (із поступовим переходом на відкритий вихідний код) для впровадження автоматизації бізнес-процесів;

наявність єдиного централізованого сховища даних і використання сучасних, гнучких інструментів для підготовки та аналізу звітності (система підтримки прийняття рішень);

створення конкурентного середовища (програмні продукти мають бути задокументовані відповідними специфікаціями із використанням міжнародних і державних стандартів, передбачати можливість використання інтерфейсу прикладного програмного забезпечення для підключення до онлайн-сервісів, зокрема із використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта");

збалансованість рівня витрат на програмне забезпечення із витратами на інфраструктуру інформаційних технологій, забезпечення ліцензування програмного забезпечення, що використовується.

У сфері управління робочими процесами і процедурами у сфері інформаційних технологій застосовуються такі принципи:

впровадження нової моделі управління інформаційними технологіями із використанням сучасних підходів до управління проектами для забезпечення ефективної роботи підрозділів з інформаційних технологій, узгодженості та контрольованості проектів інформатизації, синергії від застосування методу спільних рішень, підвищення керованості робочих процесів і процедур у сфері інформаційних технологій та оперативності доступу до інформації;

наявність дієвої системи залучення, мотивації фахівців з інформаційних технологій у сфері роботи із проектами інформатизації;

удосконалення підходу до організації проектної діяльності у сфері інформаційних технологій - наявність центру з управління проектами, необхідних органів з управління робочими процесами і процедурами у сфері інформаційних технологій для вирішення питань, пов’язаних із архітектурою систем та інфраструктури інформаційних технологій, управлінням змінами та ІТ-ризиками;

проведення регулярного незалежного внутрішнього та зовнішнього аудиту інформаційних технологій та інформаційної безпеки.

У сфері технічної інфраструктури застосовуються такі принципи:

забезпечення необхідного рівня стабільної роботи інфраструктури інформаційних технологій шляхом побудови основного та резервного центру обробки даних (із урахуванням положень щодо функціонування та розвитку Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів), географічно віддалених один від одного, або за рахунок впровадження гібридної інфраструктури: центри обробки даних суб’єктів системи управління державними фінансами та хмарні сервіси;

керування, адміністрування прикладного програмного забезпечення та інфраструктури інформаційних технологій, автоматизований моніторинг усіх компонентів інфраструктури в основному та резервному центрі обробки даних забезпечується ІТ-установою.