Схвалити Концепцію Конкуренційного процесуального кодексу України, що додається.

Антимонопольному комітетові розробити та подати до 1 січня 2005 р. в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Конкуренційного процесуального кодексу України.

Діяльність Антимонопольного комітету щодо забезпечення захисту економічної конкуренції безпосередньо пов'язана із вжиттям заходів державного примусу, зокрема з притягненням до відповідальності і застосуванням санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що повинні здійснюватись на підставі відповідних процесуальних норм.

Відповідними законами передбачені лише окремі загальні положення, що регулюють діяльність органів Комітету, тому норми, які визначають порядок застосування санкцій, здебільшого встановлені нормативно-правовими актами Антимонопольного комітету (далі - Комітет).

Оскільки процедури розслідування, доказування, прийняття відповідних рішень, забезпечення дотримання необхідних процесуальних гарантій учасників процесу, процесуальні строки тощо недостатньо врегульовані, не повною мірою забезпечується і виконання завдань захисту конкуренції. Тому виникає необхідність подальшого розроблення і вдосконалення процесуальних норм законодавства про захист економічної конкуренції (далі - конкуренційне законодавство).

Врегулювання процесуальної діяльності органів Комітету шляхом прийняття законодавчого акта, де було б кодифіковано всі відповідні процесуальні норми, дасть змогу забезпечити її відповідність вимогам статей 6 і 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Концепція Конкуренційного процесуального кодексу України визначає такі напрями розроблення його проекту, які дали б можливість одночасно удосконалити та кодифікувати процесуальні норми, врахувати динаміку адміністративної реформи в Україні та внесення змін до законодавства, забезпечити створення демократичного та ефективного механізму захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, а також адаптацію процесуального конкуренційного законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

У зв'язку з цим Концепція, визначаючи напрями і загальні засади удосконалення процесуальної частини конкуренційного законодавства, не передбачає конкретних способів і форм вчинення окремих процесуальних дій, урегулювання яких потребує узгодження з іншими галузями законодавства, що перебувають у процесі реформування або становлення. Не є метою і завданням Концепції також значна деталізація окремих процесуальних інститутів, яка, до того ж, може стати на перешкоді їх оптимальному формуванню чи розвитку або спричинити відхилення від положень Концепції.

Завданням цієї Концепції є визначення основних засад, принципів, напрямів конкуренційного процесу, а також структури Конкуренційного процесуального кодексу (далі - Кодекс).

Альтернативних шляхів вирішення цього завдання головним розробником та іншими заінтересованими органами не пропонувалось.

Розроблення проекту Кодексу здійснюватиметься Антимонопольним комітетом шляхом створення робочої групи із залученням фахівців Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Мін'юсту, вчених, а також іноземних, зокрема європейських, експертів у галузі законодавства з питань конкуренції. Доцільно залучити до розроблення проекту фахівців Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Реалізація Концепції передбачає відповідне нормативно-правове та науково-методичне забезпечення.

Нормативно-правове забезпечення реалізації Концепції здійснюватиметься шляхом розроблення та прийняття на її основі Конкуренційного процесуального кодексу України, внесення відповідних змін до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України, інших законодавчих актів.

Науково-методичне забезпечення здійснюється шляхом проведення наукових досліджень, які сприяють пошуку ефективних форм та напрямів удосконалення процесуального конкуренційного законодавства України, а також здійснення перекладів відповідних актів законодавства Європейського Союзу.

Завданням Кодексу є визначення порядку провадження у заявах і справах про надання дозволу на узгоджені дії та концентрацію, порушення вимог конкуренційного законодавства.

Кодекс повинен мати відповідну логічну структуру, визначити всі необхідні складові конкуренційного процесу та їх взаємозв'язок. Виходячи з цього передбачається виділити в конкуренційному процесі два загальних, порівняно самостійних, види провадження:

у заявах і справах про надання дозволу на узгоджені дії та концентрацію, що пов'язано з наданням Комітетом управлінських послуг;

у заявах і справах про порушення конкуренційного законодавства, що пов'язано з провадженням Комітетом діяльності з контролю за дотриманням цього законодавства, виявленням і припиненням його порушень та застосуванням заходів державного примусу.

Схожість цих видів процесуального провадження дає підстави для визначення їх основних засад у загальній частині Кодексу.

З урахуванням цього передбачається така структура Кодексу:

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Основні положення

Глава 2. Учасники процесу

Глава 3. Відводи

Глава 4. Докази

Глава 5. Призначення експертизи

Глава 6. Процесуальні форми

Глава 7. Слухання

Глава 8. Строки

Глава 9. Витрати

Розділ II. Провадження у заявах і справах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію

Глава 10. Підвідомчість заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію

Глава 11. Подання та розгляд заяви про надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації

Глава 12. Подання заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію

Глава 13. Дослідження за заявою

Глава 14. Прийняття рішення за заявою

Глава 15. Порушення справи

Глава 16. Дослідження у справі

Глава 17. Прийняття рішення у справі

Розділ III. Провадження у заявах і справах про порушення конкуренційного законодавства

Глава 18. Підвідомчість справ про порушення конкуренційного законодавства

Глава 19. Розгляд заяви

Глава 20. Забезпечення конфіденційності особи, що повідомила про порушення

Глава 21. Порушення справи

Глава 22. Розслідування у справі

Глава 23. Збирання і дослідження доказів у справі

Глава 24. Вилучення, накладення арешту на речі, що можуть бути доказами у справі

Глава 25. Приведення до присяги осіб, що дають пояснення, свідчення

Глава 26. Прийняття рішення у справі

Розділ IV. Перегляд розпоряджень і рішень за нововиявленими обставинами

Глава 27. Підстави, порядок перегляду розпоряджень і рішень за нововиявленими обставинами. Прийняття рішення за результатами перегляду

Розділ V. Оскарження розпоряджень і рішень

Глава 28. Оскарження розпоряджень і рішень до органів Антимонопольного комітету України. Порядок перевірки розпорядження і рішення. Прийняття рішення за результатами перевірки

Глава 29. Оскарження розпоряджень і рішень до суду

Розділ VI. Виконання та контроль за виконанням розпоряджень і рішень

Глава 30. Пред'явлення розпоряджень і рішень до виконання

Глава 31. Порядок виконання розпоряджень і рішень

Глава 32. Контроль за виконанням розпоряджень і рішень

У процесі роботи над проектом структура Кодексу буде уточнюватися.

У розділі I "Загальні положення" проекту визначаються мета, завдання, сфера застосування, терміни, основні засади (принципи) процесуальної діяльності (глава 1).

У Кодексі визначатиметься, що процесуальна діяльність провадиться за такими принципами:

верховенства права - пріоритетним для всіх учасників процесу є охорона і забезпечення прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції і законів України, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших осіб;

законності - процесуальна діяльність провадиться виключно на підставі та відповідно до Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів. При цьому процесуальні норми не повинні формулюватись таким чином, щоб адміністративний орган був позбавлений можливості розглядати кожну справу у спосіб, який найбільше відповідає конкретним обставинам справи;

рівності перед законом - жодному з учасників процесу не надаються будь-які переваги перед іншими учасниками щодо використання зумовленої його процесуальним становищем можливості участі у розгляді та прийнятті рішень у заявах і справах;