- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про культуру" щодо загальних засад надання населенню культурних послуг
Верховна Рада України
постановляє:
1) пункт 1 викласти в такій редакції:
"1) базова мережа закладів культури - комплекс закладів культури, інших підприємств, установ, організацій, закладів освіти сфери культури державної та комунальної форм власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення: розвитку творчості людини, професійної художньо-творчої самореалізації особистості та отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва; підготовки кадрів у сфері культури; збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки; цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання; дотримання прав громадян у сфері культури";
2) доповнити пунктами 1-1, 3-1, 5-1, 6-1 такого змісту:
"1-1) базовий набір культурних послуг - перелік, зміст та обсяг культурних послуг, які обов’язково мають надаватися жителям територіальної громади для забезпечення доступу до читання та інформації, музейних предметів, кінофільмів, можливостей для творчого самовираження, мистецької освіти";
"3-1) державна політика у сфері культури - нормативно-правова, регуляторна (адміністративна, економічна, фінансова) та публічна діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення культурних потреб громадян відповідно до пріоритетів суспільного розвитку";
"5-1) заклад освіти сфери культури - юридична особа, що забезпечує здобуття мистецької освіти та/або підготовку кадрів у сферах культури та мистецтв";
"6-1) культурна послуга - дії фізичних та/або юридичних осіб, які провадять культурну діяльність, спрямовані на задоволення культурних, інтелектуальних потреб людини, забезпечення творчого, духовного розвитку особистості, що мають визначену вартість та споживаються в процесі надання (виконання) цих дій".
У зв’язку з цим пункти 5-1, 5-2 вважати відповідно пунктами 5-2, 5--3;
3) пункт 10 виключити;
4) доповнити пунктом 11-1 такого змісту:
"11-1) мистецька освіта - спеціалізована освіта у сферах культури та мистецтв";
5) пункт 21 викласти в такій редакції:
"21) творча діяльність - діяльність із створення, інтерпретації та виконання творів".
2. Абзац десятий пункту 1 частини другої
статті 2 викласти в такій редакції:
"мистецької освіти та її науково-методичного забезпечення".
3. Статті
3 і
4 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері культури
1. Основними засадами державної політики у сфері культури є:
визнання культури одним з основних факторів самобутності Українського народу - громадян України всіх національностей (далі - Український народ);
сприяння створенню єдиного культурного простору України, збереженню цілісності культури;
захист і збереження культурної спадщини та культурних цінностей як основи національної культури, турбота про розвиток культури;
сприяння утвердженню гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті;
забезпечення свободи творчості та форм культурного самовираження, захист прав інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав;
гарантування прав громадян у сфері культури;
забезпечення доступності для кожного якісних культурних послуг;
інклюзивність;
створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності мистецької освіти, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення у сферу культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійної діяльності, з інших не заборонених законодавством джерел;
сприяння діяльності професійних творчих спілок та громадських організацій у сфері культури, активному функціонуванню державної мови в культурному просторі України, доступу громадян до культурних благ;
визначення естетичного виховання дітей та юнацтва пріоритетом розвитку культури;
забезпечення діяльності базової мережі закладів культури;
підтримка діяльності у сфері культури, пов’язаної з виготовленням і розповсюдженням електронних та друкованих засобів масової інформації, аудіо- та аудіовізуальної продукції, розробленням комп’ютерних технологій та підвищенням їх потенціалу для розширення доступу та залучення громадськості до діяльності у сфері культури тощо;
пропагування української національної культури у всій її різноманітності за кордоном та світового культурного надбання в Україні;
підтримка вітчизняного виробника у сфері культури;
стимулювання розвитку креативних індустрій та вироблення конкурентоспроможного креативного продукту;
забезпечення розвитку міжнародного культурного співробітництва;
формування страхового фонду документації про культурні цінності та документів на об’єкти культурної спадщини.
Стаття 4. Пріоритети державної політики у сфері культури
1. Пріоритетами державної політики у сфері культури є:
розвиток культури української нації, корінних народів та національних меншин України;
актуалізація ролі культури як системи цінностей, ресурсу для забезпечення сталого розвитку та консолідації суспільства;
посилення освітнього, інноваційного та комунікаційного потенціалу культури;
охорона культурної спадщини та культурних цінностей, збереження, відтворення та охорона традиційного характеру середовища;
естетичне виховання громадян, передусім дітей та юнацтва;
розвиток мистецької освіти, кадрове забезпечення сфери культури;
автономія та самоврядування закладів культури та закладів освіти у сфері культури;
розширення та модернізація культурної інфраструктури села;
охорона, заохочення та підтримка культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку держави;
економічна (фінансова), територіальна (фізична), соціальна та інформаційна доступність якісних культурних послуг для кожного;
створення, виробництво, тиражування, розповсюдження, демонстрування, споживання, популяризація, збереження та використання культурних благ;
розвиток державно-приватного партнерства, залучення інвестицій у сферу культури;
забезпечення проведення досліджень у сфері культури;
підвищення престижності у суспільстві професій у сфері культури;
розвиток креативних індустрій.
2. Пріоритети державної політики у сфері культури визначаються:
стратегіями, концепціями, програмами у сфері культури, що розробляються і затверджуються згідно із законодавством;
щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України та програмами діяльності Кабінету Міністрів України, схваленими Верховною Радою України, в яких враховуються аспекти розвитку культури;
завданнями з розвитку сфери культури, визначеними планами пріоритетних дій Кабінету Міністрів України.
Пріоритети державної політики у сфері культури враховуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у програмах соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
3. Стратегію розвитку культури та план заходів щодо її реалізації, які ґрунтуються на принципах послідовності, наступництва і безперервності державної політики у сфері культури, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на п’ять років за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв".
4. Доповнити статтями 4-1 і 4-2 такого змісту:
"Стаття 4-1 . Моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури
1. Моніторинг реалізації державної політики у сфері культури (далі - моніторинг) - це система регулярного спостереження, оцінювання та прогнозу динаміки кількісних і якісних змін у сфері культури.
Моніторинг здійснюється шляхом збирання, передавання, систематизації, збереження та аналізу інформації про стан сфери культури, прогнозування змін у цій сфері, розроблення рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам у сфері культури, формування державної політики у сфері культури на засадах сталого розвитку. Джерелами даних моніторингу є статистична інформація, адміністративні дані, дані соціологічних та інших досліджень тощо.
2. Оцінювання реалізації державної політики у сфері культури - це вимірювання прямих ефектів, результативності та наслідків реалізації державної політики у сфері культури, програм розвитку, проектів, оцінювання впливу, а також надання рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень.
3. Суб’єктами моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури є:
на рівні адміністративно-територіальної одиниці - органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади;
на загальнодержавному рівні - центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері культури.
Порядок і методику здійснення моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури затверджує Кабінет Міністрів України.
Стаття 4-2 . Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами
1. Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами визначають:
базовий набір культурних послуг;
вимоги до ресурсного забезпечення базового набору культурних послуг;
показники та критерії оцінки якості надання культурних послуг.
Доступність культурної послуги визначається економічною (фінансовою), територіальною, фізичною, соціальною та інформаційною доступністю у необхідному для споживача вигляді з урахуванням зручного для отримувача місця, часу її надання.
Якість культурної послуги визначається сукупністю властивостей, що характеризують процес і результат її надання та обумовлюють здатність задовольнити певні потреби отримувача культурної послуги.
2. Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, методику розрахунку собівартості базового набору культурних послуг, що надаються комунальними закладами культури, затверджує Кабінет Міністрів України.
Показники та критерії оцінювання якості надання культурних послуг затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури".
5. Абзац десятий частини першої
статті 6 викласти в такій редакції:
"здобуття мистецької освіти".
6. Частину другу
статті 8 викласти в такій редакції:
"2. Діти дошкільного віку, учні, студенти, пенсіонери, особи з інвалідністю, інші категорії населення, визначені законом, мають право на відвідування державних та комунальних закладів культури, здобуття мистецької освіти на пільгових умовах, передбачених законодавством".
................Перейти до повного тексту