Відповідно до статті 16 Закону України "Про автомобільний транспорт" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування (додається).

2. Міністерству транспорту, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити у місячний термін приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з цією постановою.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування (далі - державний контроль).

2. Органами державного контролю є Мінтрансзв'язку, Головавтотрансінспекція, територіальні органи Головавтотрансінспекції (далі - автотранспортні управління), служба міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансзв'язку (далі - СМАП) та Державтоінспекція.

3. Організація державного контролю, його планування, координація, розроблення організаційно-технічних заходів та науково-методичне супроводження покладаються на Мінтрансзв'язку та Головавтотрансінспекція.

4. Безпосереднє здійснення державного контролю в Автономній Республіці Крим та областях покладається на відповідні автотранспортні управління, а в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення - на СМАП.

5. Державний контроль здійснюється за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, які належать до автомобільного транспорту загального користування (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення, а також безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів.

6. За місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності державний контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на рік.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення) у письмовій формі про порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог законодавства про автомобільний транспорт або з метою перевірки виконання припису щодо усунення такого порушення.

7. Для проведення планової або позапланової перевірки керівником органу державного контролю видається розпорядження із зазначенням дати її проведення і прізвищ посадових осіб, які будуть її проводити, та оформляється завдання на перевірку за формою згідно з додатком 1.

Завдання реєструються в окремому журналі обліку, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.

8. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення перевірки письмово повідомляє про це суб'єкта підприємницької діяльності, що буде перевірятися.

9. Перевірка може бути комплексною (щодо дотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог усіх нормативно-правових актів з питань автомобільного транспорту) чи вибірковою (щодо виконання вимог конкретних нормативно-правових актів з питань автомобільного транспорту).

10. За місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності перевіряється:

1) наявність ліцензії на здійснення відповідного виду перевезення і ліцензійних карток на кожний автотранспортний засіб;

2) наявність паспортів на кожний автобусний маршрут і їх відповідність встановленим вимогам;

3) наявність дозволів замовника на здійснення перевезень автобусними маршрутами (рейсами), які виконуються автотранспортними засобами суб'єкта підприємницької діяльності;

4) відповідність автотранспортних засобів, що застосовуються для перевезення на автобусних маршрутах загального користування, вимогам державної системи сертифікації до таких засобів;

5) відповідність затверджених розкладів руху і встановленого режиму руху вимогам Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів;

6) дотримання вимог щодо проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, а також позачергового (у разі потреби) медичного огляду, огляду технічного стану власних та орендованих автотранспортних засобів перед і після виїзду, а також під час зміни водіїв на лінії;

7) наявність наказів про закріплення водіїв для роботи на міжміських і міжнародних маршрутах та їх відповідність вимогам до кваліфікації та стажу роботи;

8) наявність договорів про охорону автобусів під час відстою на кінцевих пунктах міжміських і міжнародних маршрутів, забезпечення водіїв місцем для відпочинку та медичний огляд водіїв і огляд технічного стану автобусів перед виїздом;

9) виконання вимог до зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпіровки) автобусів та наявність дорожньої документації;

10) відповідність кваліфікації робітників, які проводять ремонт вузлів і агрегатів автотранспортних засобів, що безпосередньо впливають на безпеку руху (рульове управління, гальма, шини, освітлення), вимогам законодавства;

11) наявність на автостанціях і автовокзалах засобів візуального і гучномовного розповсюдження інформації для пасажирів та надання обов'язкових послуг, передбачених Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

11. Про проведену за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності перевірку складається акт за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках.

Кожен з примірників цього акта підписується посадовими особами, які проводили перевірку. Один примірник акта передається керівникові або уповноваженому представнику суб'єкта підприємницької діяльності, який перевірявся, інший - керівникові органу державного контролю.

Керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності має право викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта і проведення перевірки. Ці пояснення та зауваження додаються до акта і є його невід'ємною частиною. У разі відмови керівника або уповноваженого представника суб'єкта підприємницької діяльності від підписання акта посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис в акті.

У разі виявлення порушення в акті зазначається норма відповідного нормативно-правового акта з посиланням на статтю, пункт тощо.

12. Про виявлені під час перевірки порушення, відповідальність за які передбачена пунктами 1-6 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення за формою згідно з додатком 3, який подається керівнику органу державного контролю для прийняття рішення про застосування до правопорушника фінансових санкцій відповідно до частини першої статті 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".

13. Державний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення здійснюється посадовими особами СМАП.

14. Державному контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення підлягають усі автотранспортні засоби загального користування, що перетинають кордон в обох напрямках.

Під час здійснення державного контролю перевіряється:

наявність дозвільних документів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

наявність транспортно-експедиційної документації та її відповідність вимогам законодавства;

наявність ліцензійної картки на автотранспортний засіб;

відповідність технічного стану та спеціального обладнання автотранспортного засобу вимогам законодавства і міжнародних договорів з питань безпеки руху;

відповідність вагових і габаритних параметрів автотранспортних засобів вимогам законодавства.

15. У разі перевищення встановлених законодавством вагових та габаритних параметрів, а також перевезення небезпечних вантажів посадовими особами СМАП приймається рішення про необхідність одержання перевізником спеціального дозволу.

16. Про виявлені під час перетинання автотранспортним засобом державного кордону порушення, відповідальність за які передбачена пунктами 7-9 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадові особи СМАП складають протокол не пізніше ніж протягом однієї доби з дня вчинення порушення за формою згідно з додатком 4 і подають його на розгляд керівникові СМАП.

17. У разі коли іноземний перевізник неодноразово допускає порушення законодавства з питань міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України, СМАП подає Головавтотрансінспекції пропозицію щодо застосування до порушника заходів, передбачених міжнародними договорами України з питань міжнародного автомобільного сполучення.

18. У разі коли український перевізник неодноразово допускає порушення законодавства з питань міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, СМАП порушує перед Головавтотрансінспекцією питання про позбавлення перевізника ліцензії на право здійснення перевезень пасажирів і вантажів у міжнародному сполученні.

19. Посадові особи СМАП ведуть облік автотранспортних засобів загального користування, перевірених ними під час перетинання кордону.

20. Перевірка автотранспортних засобів, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів і вантажів, проводиться без їх зупинення на маршруті руху, зокрема під час виїзду з підприємств, на стоянках, у початкових, проміжних і кінцевих пунктах маршруту, пунктах завантаження і розвантаження, на автостанціях, автовокзалах, автобусних зупинках, стоянках таксі, без порушення графіків руху, а також під час руху автотранспортних засобів, без відволікання уваги водія (за наявності в екіпажі другого водія, кондуктора, стюардеси або іншого члена екіпажу автотранспортного засобу).

21. Перевірка автотранспортних засобів проводиться з метою встановлення:

наявності у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявності у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення огляду технічного стану автотранспортного засобу перед виїздом;

відповідності зовнішнього і внутрішнього спорядженнт (екіпіровки) автобуса, таксі вимогам Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та вимогам нормативних документів з безпеки руху і пожежної безпеки;

наявності у таксі справного таксометра;

виконання водієм маршрутного таксомотора вимоги про обов'язкове надання пасажирам місць для сидіння;

дотримання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявності у всіх пасажирів квитків на проїзд в автобусі, відповідності їх формі, затвердженій Мінтрансзв'язком, та відповідності вартості квитків затвердженим тарифам згідно з відстанню поїздки;

дотримання водієм режиму праці та відпочинку, визначеного у документах, що видаються перед виїздом (дорожній лист, розклад руху, схема маршруту із зазначенням місць для технологічних зупинок, відпочинку, приймання їжі), наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;

виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту під час перевезення організованих груп дітей і туристів.

22. Про проведення перевірки автотранспортного засобу посадова особа, що здійснює державний контроль, робить відмітку у дорожній документації із зазначенням дати, часу, місця і стислого змісту результатів перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера посвідчення на право контролю, яку засвідчує своїм підписом.

23. У разі виявлення в ході перевірки автотранспортного засобу порушень законодавства про транспорт, відповідальність за які не передбачена Законом України "Про автомобільний транспорт" або Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 5, в якому зазначаються виявлені порушення. В акті подаються стислі пояснення водієм причин порушень.

У разі коли водій відмовляється підписати акт, посадові особи, що провели перевірку, роблять запис про те, що водій з актом ознайомився, але підписати акт відмовився.

Посадові особи, що провели перевірку, подають акт на розгляд керівникові органу державного контролю.

24. У разі виявлення під час перевірки автотранспортного засобу порушень, відповідальність за які передбачена пунктами 1-6 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення складається протокол за формою згідно з додатком 4, який подається керівникові органу державного контролю для прийняття рішення щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій відповідно до частини першої статті 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".

25. За результатами розгляду актів, зазначених у пунктах 11 і 23 цього Порядку, керівник органу державного контролю за наявності підстав приймає рішення про надіслання суб'єкту підприємницької діяльності листа з копією відповідного акта та пропозиціями щодо усунення причин, що призвели до порушень, або внесення йому припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис).

Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках. Один примірник припису не пізніше ніж через 10 днів після виявлення порушення вручається під розписку керівникові або уповноваженому представнику суб'єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться відповідний запис у справі. Другий примірник залишається у матеріалах справи.

26. Керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів, зазначених у пунктах 12 і 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій (додаток 7).

27. У разі коли керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності заявив про своє бажання взяти участь у розгляді справи про порушення цим суб'єктом законодавства про автомобільний транспорт справа розглядається за його участю.

28. Копія постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться запис у справі. Друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.

29. Керівник СМАП, який відповідно до частини другої статті 70 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядає протокол про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не пізніше ніж протягом трьох днів після його складення і за наявності підстав для застосування до перевізника фінансових санкцій ухвалює постанову, припиняючи перевезення до усунення виявлених порушень та сплати перевізником сум застосованих до нього фінансових санкцій.

30. Постанова може бути оскаржена згідно із законодавством.

31. Зразок посвідчення на право здійснення державного контролю, інструкція щодо його використання та перелік посадових осіб, яким воно видається, затверджуються Мінтрансзв'язком.

32. Посадові особи, що здійснюють державний контроль, мають право:

безперешкодно відвідувати суб'єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, за умови пред'явлення посвідчення на право здійснення державного контролю та завдання на перевірку, виданого відповідно до вимог пунктів 6 і 7 цього Порядку;

проводити перевірку автотранспортного засобу згідно з установленим завданням, а у разі виявлення порушення законодавства про автомобільний транспорт під час користування автотранспортним засобом - без установленого завдання;

отримувати від суб'єктів підприємницької діяльності документи, необхідні для проведення перевірки, та вимагати від цих суб'єктів забезпечення умов для її проведення;

на безоплатний проїзд під час проведення перевірки автотранспортних засобів загального користування у межах, зазначених у посвідченні.

33. Керівники органів державного контролю, крім зазначеного у пункті 32 цього Порядку, мають право:

вносити суб'єктам підприємницької діяльності, що надають послуги з перевезення автомобільним транспортом, ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів, обов'язкові для виконання приписи;

вживати в установленому порядку заходів до обмеження надання суб'єктом підприємницької діяльності певних послуг (виконання робіт);

застосовувати відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" фінансові санкції;

порушувати перед керівниками суб'єктів підприємницької діяльності питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про автомобільний транспорт, або про їх невідповідність займаній посаді;

передавати правоохоронним органам матеріали про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно із законодавством;

вносити органам ліцензування пропозиції щодо вжиття передбачених законодавством заходів до порушників ліцензійних умов;

інформувати територіальні органи Антимонопольного комітету про виявлені під час здійснення державного контролю факти порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

34. Посадові особи, що здійснюють державний контроль, зобов'язані: мати необхідні знання з питань здійснення державного контролю;

надавати замовнику перевезень автобусними маршрутами (рейсами) загального користування інформацію про виявлені порушення;

під час проведення перевірки автотранспортного засобу робити відмітку про її результати у дорожній документації;

під час проведення перевірки за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та в автотранспортних засобах пред'являти посвідчення на право здійснення державного контролю та завдання на перевірку, а у разі проведення перевірки, яка обумовлена виявленням під час користування автотранспортним засобом порушення законодавства про автомобільний транспорт, - пред'являти посвідчення на право здійснення державного контролю.

35. Посадові особи, що здійснюють державний контроль, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків несуть відповідальність згідно із законодавством.

36. Функції із роз'яснення щодо застосування цього Порядку покладаються на Мінтрансзв'язку.