1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової екологічної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів та їх інженерного захисту на період до 2015 року, що додається.

Визначити Мінжитлокомунгосп державним замовником Програми.

2. Мінжитлокомунгоспу разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної цільової екологічної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів та їх інженерного захисту на період до 2015 року.

Руйнування берегів морів, річок, ставків, озер і водосховищ спостерігається в усіх регіонах, що зумовлює погіршення екологічних умов, призводить до виникнення надзвичайних ситуацій, особливо в населених пунктах, де негативний вплив природних чинників посилюється техногенними факторами.

Так, протяжність берегів річок, ставків, озер і водосховищ у межах населених пунктів становить майже 15 тис. кілометрів, з яких понад 2,4 тис. кілометрів зазнали впливу абразійних, ерозійних та зсувних процесів.

Протяжність узбережжя Азовського і Чорного морів у межах території України становить майже 2,87 тис. кілометрів, з яких руйнується близько 60 відсотків.

Через недостатнє фінансування заходи з берегоукріплення здійснюються не в повному обсязі і несвоєчасно, що стає причиною активізації зсувів, обвалів, підтоплення, руйнування житлового фонду, мостів, автомобільних доріг та потребує значних матеріальних витрат для виконання відбудовних робіт. Більшість берегозахисних споруд також потребує поточного ремонту або повної реконструкції.

Нормативні документи у сфері будівництва та експлуатації споруд із захисту берегів не оновлювалися понад 20 років і потребують приведення у відповідність з вимогами Європейського Союзу.

Розв'язати проблему руйнування берегів поверхневих водних об'єктів можливо шляхом застосування комплексного підходу до їх укріплення та інженерного захисту.

Основними причинами виникнення проблеми є:

активізація небезпечних геологічних процесів, що зумовлює підтоплення, зсуви, абразію;

порушення природного режиму поверхневих стоків внаслідок зарегульованості річок;

підвищення рівня техногенного навантаження на береги поверхневих водних об'єктів внаслідок хаотичної забудови, розширення вулично-дорожньої мережі, прокладання комунікацій;

порушення вимог щодо забудови населених пунктів, розташованих на берегах річок та морів;

незадовільний стан берегозахисних споруд;

низький рівень організації діяльності спеціалізованих експлуатаційних служб інженерного захисту територій;

недостатній обсяг фінансування берегоукріплювальних робіт на аварійних ділянках за рахунок коштів місцевих бюджетів;