Відповідно до постанови Кабінету МіністрІв України вІд 21 травня 1996 р. N 540 "Про роботу Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення реалізації соціально-економічної політики Президента України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України" Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Основні положення Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року, що додаються.

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, іншим центральним органам виконавчоЇ влади під час розроблення проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на черговий рік враховувати за поданням КиЇвськоЇ міської державної адміністрації заходи, передбачені Державною програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року, та потреби у фінансових ресурсах для їх реалізації, виходячи з фінансових можливостей держави.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністерство економіки, Міністерство фінансів та Київську міську державну адміністрацію. Звіт про хід реалізації Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року подавати щорічно до 1 квітня Кабінетові Міністрів України.

Сучасне м. Київ - одне з найбільших міст Європи, адміністративний, економічний, науковий і культурно-освітній центр нової незалежної держави Україна.

Чисельність населення на 1 січня 1997 р. становила 2630,4 тис. чоловік, або 5,1 відсотка загальної чисельності населення України.

Площа Києва - 827 кв. км, з них у межах міської смуги забудовано 350 кв. км, або 42,3 відсотка. В розрахунку на 1 мешканця м. Києва площа зелених масивів і насаджень загального користування становить 214 кв. м, що є одним з найкращих показників у світі.

Київ займає важливе місце у міжрегіональному поділі праці та розвитку продуктивних сил України.

У Києві сконцентровано значний економічний потенціал, який складається з багатогалузевої промисловості, потужного будівельного комплексу, розвинутої системи комунального господарства, транспорту, сучасного зв'язку тощо. В місті виробляється 4,1 відсотка загальнодержавного обсягу промислової продукції, 7,2 відсотка товарів народного споживання, надається 11 відсотків платних послуг населенню.

Економічне становище, в якому перебуває зараз Україна, характерне також і для Києва.

За період з 1990 по 1996 роки економіка міста зазнала значних втрат. На 48,8 відсотка скоротилися обсяги виробництва промислової продукції, більш як наполовину зменшились обсяги випуску товарів народного споживання.

Обсяги капітальних вкладень у народногосподарський комплекс Києва скоротились більш як у 3 рази, а обсяги підрядних робіт, виконаних власними силами будівельно-монтажних організацій, майже у 4 рази. Наслідком цього є зменшення інвестиційних можливостей переважної більшості суб'єктів господарювання, бюджетів усіх рівнів.

Зниження інвестиційної активності негативно позначилося на технічному стані підприємств. Питома вага капітальних вкладень на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств м. Києва в загальному обсязі капітальних вкладень знизилася з 73,7 відсотка у 1990 році до 43,2 відсотка у 1996 році.

Значна кількість підприємств не мала коштів навіть для простого відтворення основних фондів. Більш як у 2 рази знизилися коефіцієнти оновлення та вибуття основних фондів промисловості міста, зростає зношення основних фондів, збільшується питома вага застарілого устаткування, гальмуються інноваційні процеси.

До 1995 року обсяги введення в дію житла в місті зберігалися на рівні 1990 року, проте значно скоротилося будівництво об'єктів соціальної інфраструктури: загальноосвітніх шкіл, дошкільних дитячих закладів, поліклінік, лікарень тощо.

Економічна криза зумовила значне зниження життєвого рівня населення, реальні доходи киян зменшилися за цей період майже у 4 рази, погіршилась структура споживання, недоступними для населення стала більшість товарів довгострокового користування, значна частина платних послуг.

Починаючи з 1996 року з'явилися ознаки позитивних тенденцій в економіці міста. Активізувалися процеси реформування відносин власності та формування конкурентного середовища. Вдалося скоротити темпи спаду обсягів виробництва промислової продукції та споживчих товарів порівняно з 1995 роком відповідно в 1,5 та 4,1 раза. Проведення структурної перебудови будівельного комплексу забезпечило збільшення порівняно з попереднім роком загальної площі житла, введеного в експлуатацію.

Стабілізувати соціально-економічне становище міста і забезпечити позитивні економічні зрушення можливо шляхом здійснення ефективної державної політики щодо його розвитку, основою для якої має стати Державна програма соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року (далі - Програма).

Головна мета Програми полягає в припиненні спаду рівня та якості життя населення міста і створенні умов для забезпечення подальшого його наближення до рівня столиць високорозвинутих центральноєвропейських держав за рахунок поступового поліпшення економічної, соціальної та екологічної ситуації в столиці, виходячи з реальних можливостей та спираючись переважно на власні сили.

Основними завданнями Програми є забезпечення:

прогресивних структурних перетворень в економіці міста;

стабілізації та нарощування обсягів виробництва;

технічного переоснащення та модернізації виробництва. розвитку новітніх наукоємних технологій;

підтримки вітчизняних виробників, розвитку підприємництва та створення сучасної ринкової інфраструктури;

ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів;

раціоналізації міжрегіональних економічних зв'язків;

сприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності;

залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку міста;

поліпшення архітектурного вигляду столиці;

прискорення розвитку соціальної інфраструктури;

розв'язання гострих соціальних проблем, створення умов для соціальної злагоди і спокою;

стабілізації екологічної ситуації та створення надійної системи регіональної екологічної безпеки;

формування високорозвинутої індустрії відпочинку і розваг;

збереження і відновлення пам'яток матеріальної та духовної культури.

Програма включає заходи і проекти, реалізація яких безпосередньо пов'язана з розвитком пріоритетних галузей і сфер.

Вони спрямовані:

у соціальній сфері - на максимально можливе наближення до оптимального рівня забезпеченості населення закладами охорони здоров'я, освіти, фізкультури і спорту, торгівлі, побутового обслуговування та житлом з одночасним поліпшенням споживчих характеристик та збільшенням різноманітності послуг населенню;

у промисловому виробництві - на якнайшвидше подолання кризових явищ, активізацію відтворювальних процесів, у тому числі шляхом створення промислово-фінансових груп та інших виробничо-технологічних комплексів; збереження науково-технічного і технологічного потенціалу, створення умов для його подальшого розвитку з орієнтацією на створення конкурентоспроможних продуктів; прискорення структурної перебудови промисловості з підвищенням її ефективності та соціальної спрямованості; подолання енергетичної кризи із загальним зниженням ресурсоємності промислового виробництва; конверсію і диверсифікацію військово-промислових виробництв, що втратили оборонне значення; підвищення ефективності управління підприємствами на регіональному рівні;

у науково-технічній сфері - на залучення науково-дослідних установ міста до розроблення наукових, науково-технічних, соціально-економічних та інших програм, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, спрямованих на розв'язання проблем народногосподарського комплексу міста;

у сфері екологічної безпеки - на сповільнення темпів погіршення стану навколишнього природного середовища і забезпечення умов для активізації природоохоронної діяльності із стабілізації та поступового поліпшення екологічної ситуації в місті, пом'якшення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за рахунок організаційно-економічних, нормативно-правових, науково-технічних природоохоронних заходів;

у рекреаційній індустрії - на формування інфраструктури рекреаційної діяльності, будівництво і реконструкцію готельних комплексів, баз відпочинку і туризму, кемпінгів, ресторанів, благоустрій територій пляжів та місць відпочинку, розвиток індустрії розваг, реставрацію і використання в туристичних цілях історико-архітектурних пам'яток.

До складу Програми входять:

1. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку м. Києва на довгострокову перспективу.

2. Система підпрограм з окремих питань соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року:

Розділ 1. Життєзабезпечення киян як основний пріоритет соціально-економічного розвитку.

Підпрограми:

"Соціальний захист населення, соціальне забезпечення";

"Трудові ресурси та ринок праці";

"Охорона здоров'я населення";

"Охорона навколишнього природного середовища";

"Забезпечення громадського порядку, боротьба із злочинністю";

"Житло";

"Комунальне господарство";

"Торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування населення";

"Освіта";

"Культура і мистецтво";

"Фізкультура і спорт";

"Імміграційна політика";

"Стабілізація демографічної ситуації".

Розділ 2. Механізми життєзабезпечення функціонування міста.

Підпрограми:

"Розвиток виробничого потенціалу міста. Промислова політика";

"Науково-технічний розвиток та інноваційна діяльність";

"Енергозабезпечення та енергозбереження";

"Міський транспорт і зв'язок";

"Сприяння розвитку підприємництва та сучасної ринкової інфраструктури. Конкурентна політика";

"Фінансове забезпечення соціально-економічного розвитку м. Києва. Фінансова політика".

Для реального виконання цільових завдань Програми передбачена система механізмів організаційно-економічного та нормативно-правового характеру, за допомогою яких можна буде досягти поставленої мети.

Загальний обсяг фінансування реалізації передбачених у Програмі заходів (таблиці 1 - 4) становить 34654,08 млн. гривень.

Прогнозованими джерелами фінансування Програми є кошти державного бюджету - 2834,04 млн. гривень, або 8,18 відсотка потреби, місцевого бюджету - 17222,85 млн. гривень, або 49,7 відсотка, кошти підприємств - 4940,59 млн. гривень, або 14,26 відсотка, кошти населення - 870,36 млн. гривень, або 2,51 відсотка, іноземні інвестиції - 524,41 млн. гривень, або 1,51 відсотка, інші залучені кошти - 8261,83 млн. гривень, або 23,84 відсотка потреби.

Виходячи з головної мети Програми, прогнозовані обсяги фінансування спрямовуються на реалізацію заходів щодо розв'язання проблем забезпечення населення житлом - 23,92 відсотка потреби, комунальними послугами - 14,9 відсотка, послугами міського транспорту - 13,64 відсотка, торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення - 12,82 відсотка, охорони здоров'я - 9,63 відсотка, освіти, культури і мистецтва - 6,70 відсотка, забезпечення охорони навколишнього природного середовища - 6,33 відсотка потреби.

Середньорічні прогнозовані обсяги фінансування Програми на 1997-2000 роки становлять 2315,9 млн. гривень, на 2001-2005 - 2250,5 млн., на 2006-2010 - 2827,6 млн. гривень.

Система управління реалізацією Програми включає:

органи управління та організаційне забезпечення реалізації Програми;

інформаційне забезпечення управління;

науково-технічне забезпечення управління;

нормативно-правове забезпечення управління;

фінансове забезпечення виконання Програми.

Для управління реалізацією Програми з числа керівних працівників Київської міської державної адміністрації та керівників відповідних служб міста створюється спеціальний колегіальний орган - програмний комітет, який очолює заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Основні функції програмного комітету:

сприяння організації фінансового забезпечення Програми;

організація створення системи інформаційного забезпечення контролю за виконанням заходів Програми і ходом робіт з виконання програмних завдань;

організація моніторингу виконання Програми з аналізом одержаних результатів на кожному етапі роботи (щорічно), позитивних та негативних наслідків реалізації програмних цілей та обгрунтуванням пропозицій щодо оперативного коригування програмних завдань;

погодження перспективних та поточних завдань, включення конкретних заходів, передбачених Програмою (або їх складових частин - залежно від реальних ресурсних можливостей), до складу річних програм соціально-економічного розвитку м. Києва з метою їх поступової реалізації в перспективі, організація їх виконання;

організація взаємодії підприємств, установ та організацій, розташованих у місті, з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій.

Рішення програмного комітету, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими для розгляду всіма підприємствами, установами та організаціями, залученими до виконання Програми.

Для успішного управління реалізацією Програми необхідне відповідне інформаційне забезпечення. Воно має включати спеціалізовані бази даних, що охоплюють всі програмні завдання, їх адресну прив'язку до виконавців і термінів.

На базі цих розроблень мають бути сформовані нормативно-методичні матеріали стосовно реалізації Програми, її соціальної ефективності, необхідності розроблення інших міських і регіональних програм, важливих для розвитку міста.

Науково-технічне забезпечення управління реалізацією Програми повинно передбачати своєчасні наукові дослідження та обгрунтування шляхів реалізації Програми, а також координацію наукових розроблень, які можуть бути застосовані під час виконання програмних завдань.

Реалізація Програми у повному обсязі можлива лише при адекватному нормативно-правовому забезпеченні, яке необхідно коригувати відповідно до соціально-економічних перетворень в країні та в місті. Перелік законодавчих і нормативних актів, що необхідно прийняти на державному, міському і обласному рівнях, має бути складений після затвердження Програми і буде уточнюватися в процесі її виконання.

Фінансове забезпечення реалізації Програми передбачає багатоканальне залучення коштів. Основними джерелами фінансування Програми мають бути державний бюджет, міський та районні бюджети, надходження з позабюджетних фондів, кошти підприємств, установ, організацій та громадян, іноземні інвестиції.

Реалізація Програми дасть змогу стабілізувати соціально-економічну ситуацію і створити сприятливі умови для її поступового поліпшення та, як наслідок, підвищити життєвий рівень киян.

Очікуються такі основні результати реалізації підпрограм:

"Соціальний захист населення, соціальне забезпечення" - підвищення рівня забезпечення соціально-економічних гарантій населенню міста за рахунок подальшого реформування та розвитку організаційної структури механізмів соціального захисту, вдосконалення їх системи управління на рівні міста, зокрема створення в кожному районі міста територіальних центрів соціального обслуговування одиноких непрацездатних та інших соціально незахищених верств населення, впровадження нових альтернативних джерел фінансування закладів соціального захисту;

"Трудові ресурси та ринок праці" - удосконалення використання трудоресурсного потенціалу і подальша оптимізація формування і розвитку ринку праці в місті за рахунок реалізації системи заходів щодо створення нових робочих місць, поступового зменшення масштабів прихованого безробіття, раціоналізації галузевої структури та регулювання нерегламентованої зайнятості, соціальної підтримки громадян на ринку праці;

"Охорона здоров'я населення" - поліпшення медичного обслуговування населення за рахунок зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та кадрового забезпечення, будівництва нових спеціалізованих закладів, створення системи охорони здоров'я з пріоритетним визначенням лікаря загальної практики (сімейного лікаря), упорядкування пільгового забезпечення соціально незахищених верств населення медикаментами шляхом переходу на адресну грошову дотацію, реалізації медичного страхування та розвитку приватної медицини;

"Охорона навколишнього природного середовища" - поліпшення екологічної ситуації та досягнення екологічного балансу міста і передмістя за рахунок створення і реалізації ефективного економічного та організаційного механізму управління охороною і формуванням навколишнього природного середовища, який забезпечує стимулювання впровадження безвідходних екологічно чистих технологій, сприяння заінтересованості у проведенні природовідновлювальних і природоохоронних заходів, регулювання процесу розміщення нових промислових об'єктів в умовах жорстких екологічних обмежень;

"Забезпечення громадського порядку, боротьба із злочинністю" - поліпшення криміногенної обстановки в місті за рахунок реалізації системи організаційних і практичних заходів щодо забезпечення поступового зменшення кількості кримінальних злочинів, у тому числі тяжких, майнових корисливих злочинів, крадіжок державного та колективного майна, припинення діяльності частини організованих злочинних угруповань, позитивних змін у боротьбі із злочинами в економічній сфері та системи заходів щодо вдосконалення матеріальної і фінансової забезпеченості правоохоронних органів.

"Житло" - підвищення рівня забезпеченості населення міста житлом до 22,5 кв. м загальної площі на одного мешканця за рахунок зміни політики ціноутворення на новобудови, залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів, населення, централізованого надання та продажу житла за пільговими умовами малозабезпеченим верствам населення, ліквідації ветхого та непридатного для проживання житлового фонду, поетапної реструктуризації та модернізації морально застарілого житлового фонду, зміни структури житлового фонду, підвищення благоустрою та рівня інженерного обладнання, збалансування структури джерел фінансування житлового будівництва;

"Комунальне господарство":

водопостачання - підвищення ефективності експлуатації водопровідних потужностей та поліпшення якості питної води за рахунок організаційно-технічного забезпечення інтенсифікації роботи діючих водопровідних споруд, будівництва нових об'єктів міського водопроводу, розроблення і впровадження нових технологій очищення питної води;

каналізаційне господарство - забезпечення надійності каналізування міста за рахунок розвитку нових каналізаційних комплексів насамперед в районах новобудов, розвитку споруд для доочищення стічних вод, які створюють умови для зменшення забруднення р. Дніпро, поліпшення техніко-економічних показників і умов експлуатації міської каналізаційної мережі;

дорожнє господарство - ліквідація диспропорції між пропускною потужністю дорожньої мережі міста та підвищення інтенсивності руху за рахунок реконструкції найважливіших вулиць та доріг, будівництва нових та удосконалення загальноміських магістралей, підземних переходів, транспортних розв'язок, підвищення експлуатаційного стану доріг, впровадження нових технологій, скорочення експлуатаційних витрат на їх утримання;

санітарне очищення міста - поліпшення санітарного стану міста за рахунок збільшення в 1,4 раза загального вивезення нечистот, в 1,3 раза - річного обсягу знешкодження відходів шляхом підвищення ефективності функціонування діючих та будівництва нових об'єктів санітарного очищення міста, впровадження нових технологій збирання, пакетування та транспортування сміття, переробки твердих побутових відходів, рекультивації відпрацьованих полігонів;

зовнішнє освітлення міста - створення комфортного та естетичного середовища з урахуванням архітектурної та містобудівної специфіки міста за рахунок повного переходу системи освітлення від ртутних до економічних та екологічно чистих натрієвих ламп, розроблення і впровадження системи телеуправління мережами зовнішнього освітлення, будівництва виробничої бази для лівобережного експлуатаційного району, заміни зношеної спецавтотехніки;

зелене господарство - поліпшення стану зелених насаджень за рахунок пріоритетного розвитку паркового господарства, реконструкції та будівництва нових скверів, бульварів, зелених зон відпочинку, нарощування матеріально-технічної бази підприємства зеленого господарства;

"Торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування населення"- збільшення в 1,4 раза обсягів роздрібного товарообороту, в 1,2 раза - мережі підприємств роздрібної торгівлі при більш інтенсивному розвитку мережі громадського харчування в 1,3 раза; у 2,6 раза - кількості ринків, крім того створення оптового ринку плодоовочевої продукції; у 1,4 раза - кількості підприємств побутового обслуговування при підвищенні якості побутових послуг, розширенні їх видів та раціоналізації структури;

"Освіта" - підвищення ефективності функціонування системи освіти за рахунок збереження існуючої мережі державних дошкільних закладів, подальшого їх розвитку в районах нового житлового будівництва, розвитку системи дитячих закладів недержавної форми власності, розширення мережі загальноосвітніх шкіл, здійснення подальшої раціоналізації системи професійної освіти, запровадження ступеневої підготовки за всіма напрямами вищої освіти, вдосконалення взаємодії між підприємствами різних форм власності, закладами освіти та державними службами зайнятості населення щодо працевлаштування випускників вищих і професійно-технічних закладів освіти;

"Культура і мистецтво" - зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, відновлення та реконструкція пам'яток історії, археології, етнографії та мистецтва, їх охорона, збереження та ефективне використання;

"Фізкультура і спорт" - забезпечення умов для залучення населення міста до поліпшення стану здоров'я шляхом зайняття фізичною культурою і спортом, подальшого розвитку та вдосконалення матеріально-технічної бази і кадрового потенціалу, розвитку спорту вищих досягнень;

"Імміграційна політика" - створення правового та адміністративно-економічного механізму регулювання імміграційних процесів, що включає як обмежувальні заходи правового характеру щодо в'їзду і проживання в місті небажаних контингентів іноземців, так і умови для заохочення іммігрувати в столицю тих осіб, які можуть певним чином сприяти його економічному розвитку, а також заходи щодо упорядкування соціально-побутової сфери для іммігрантів;

"Стабілізація демографічної ситуації" - подолання негативних тенденцій, зміна їх спрямованості на досягнення позитивних значень показників;

"Розвиток виробничого потенціалу міста. Промислова політика":

машинобудівний комплекс - прискорення розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей машинобудування, зокрема авіаційної промисловості (транспортних літаків); суднобудування; мікроелектроніки та радіоелектронної промисловості; верстато- і приладобудування; електротехнічної та оборонної підгалузей; виробництва засобів зв'язку та телекомунікацій за рахунок ефективного використання їх науково-технічного і кадрового потенціалу, конверсії та диверсифікації оборонних підприємств, істотної зміни структури виробництва, наближення її до потреб ринку, збільшення обсягів експортної продукції;

лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість - економія та комплексне використання деревинних матеріалів за рахунок істотних змін у структурі випуску продукції, пріоритетного розвитку її ефективних видів, збільшення обсягів переробки малоцінної сировини, деревинних відходів та нетрадиційних ресурсів, зокрема соломи, відповідним технічним забезпеченням ресурсозберігаючої стратегії:

промисловість будівельних матеріалів - істотне поліпшення якості та асортименту продукції з урахуванням потреб ринку, а також технічне оновлення і впровадження енергозберігаючих технологій в галузі за рахунок приросту виробництва цементу переважно сухим способом з використанням твердого палива, створення пакувальних засобів; розширення асортименту стінових матеріалів за рахунок збільшення випуску порожнистої цегли, ніздрюватого бетону, перлітових виробів і композиційних матеріалів, утеплювачів з базальтових волокон, полістиролбетону та інших прогресивних матеріалів;