1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки, що додається.

Визначити Мінрегіонбуд державним замовником Програми.

2. Мінрегіонбуду разом з Мінекономіки, Мінфіном, Мінпраці, Міноборони, Мінагрополітики, МНС, МВС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби, НКАУ, Національною академією наук, Мінсім'ямолодьспортом, Мін'юстом, Мінжитлокомунгоспом, Мінтрансзв'язку, Держкомземом, Головдержслужбою, Держкомнацрелігій, Державним департаментом з питань виконання покарань, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, Державною іпотечною установою, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями розробити і подати до 30 грудня 2008 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки.

На даний час відповідно до законодавства здійснюються заходи щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян, зокрема молоді, індивідуальних сільських забудовників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суддів, інвалідів по слуху та зору, депортованих кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися для проживання в Україну, вчених Національної академії наук.

Крім того, запроваджено надання безвідсоткового кредиту для житлового будівництва (придбання) квартир чи індивідуальних житлових будинків державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Разом з тим зазначені заходи не охоплюють усі категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. На початок 2007 року на квартирному обліку перебувало 1 млн. 300 тис. сімей та одинаків і 132,5 тис. військовослужбовців, прирівняних до них осіб, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших службових осіб (з них 30,3 тис. на квартирному обліку за місцем проживання). Протягом 2000-2007 років щороку одержували житло 1,4-1,6 відсотка сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку на початок відповідного року. У розрахунку на 1 тис. осіб у цілому у 2007 році введено в експлуатацію 220,9 кв. метра житла. Отже, низький рівень забезпечення житлом залишається однією з найгостріших соціальних проблем, яка не може бути розв'язана без участі держави.

Доступне житло може бути побудовано чи придбано за власні кошти зазначеними громадянами за умови надання їм державної підтримки. Таке житло за вартісними показниками і санітарно-гігієнічними умовами повинне відповідати нормативам, установленим державними будівельними нормами.

Розроблення Концепції Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки (далі - Програма) зумовлене потребою у визначенні шляхів реалізації державної житлової політики стосовно надання підтримки громадянам, що потребують поліпшення житлових умов.

Виникнення проблеми зумовлене тим, що:

комерційні житлові кредити внаслідок їх високої вартості недоступні для більшості громадян. Такі кредити надаються переважно для придбання житла на вторинному ринку, що не сприяє збільшенню обсягів житлового будівництва та зниженню його вартості, а отже, не дає можливості задовольнити попит на житло, який постійно зростає;

зменшення обсягу державного фінансування житлового будівництва призвело до зменшення загального обсягу введення житла в експлуатацію. Найменшу площу житла введено в експлуатацію в 2000 році - 5,6 млн. кв. метрів. Починаючи з 2001 року обсяг житлового будівництва збільшується;

затверджені Кабінетом Міністрів України програми забезпечення житлом окремих категорій громадян, які виконуються із застосуванням механізмів кредитування на пільгових умовах та залученням коштів державного бюджету, не охоплюють усі категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов;

не запроваджено нові механізми вирішення житлових питань шляхом спільної участі громадянина та держави у фінансуванні будівництва (придбання) житла, зокрема, надання цільових житлових субсидій, запровадження системи заощадження коштів для будівництва (придбання) житла;

у програмах забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, членів їх сімей, прирівняних до них осіб та інших службових осіб, не враховано зростання вартості будівництва житла, внаслідок чого фінансування зазначених програм є недостатнім.

Крім того, реформування Збройних Сил зумовлює збільшення чисельності військовослужбовців, що звільнені у запас або відставку, та відповідно тих, що беруться на квартирний облік.

Необхідно також проаналізувати стан справ із забезпечення житлом окремих категорій громадян за рахунок держави, передбачивши поступове зменшення навантажень на державний бюджет.

Виконання Програми дасть змогу розв'язати проблему забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов, у тому числі створити фонд державного службового житла.

Метою Програми є поліпшення стану забезпечення громадян житлом шляхом:

оптимізації існуючих та запровадження нових ефективних фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла;

встановлення правових засад забезпечення будівництва доступного житла.

Перший варіант розв'язання проблеми полягає у забезпеченні державної підтримки будівництва (придбання) житла для окремих категорій громадян шляхом використання існуючих механізмів такої підтримки відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України програм і одночасному впровадженні нових фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла для громадян, що потребують поліпшення житлових умов, не мають або втратили у зв'язку з підвищенням своїх доходів право на забезпечення соціальним житлом і не можуть користуватися зазначеною підтримкою.

Новими фінансово-інвестиційними механізмами будівництва (придбання) доступного житла є:

заощадження коштів для будівництва (придбання) житла шляхом накопичення громадянином протягом певного періоду на депозитних (вкладних) рахунках коштів для першого внеску на будівництво (придбання) житла. У свою чергу кредитор надає позичальникові іпотечний кредит за стандартами Державної іпотечної установи за доступною відсотковою ставкою.

З метою стимулювання запровадження такого механізму держава виплачує позичальникам премії у розмірі 20 відсотків суми першого внеску та індексує щороку заощадження з урахуванням рівня інфляції за минулий рік. Застосування зазначеного механізму забезпечує запровадження нижчих за ринкові відсоткових ставок за кредитами та депозитами, що є його безперечною перевагою;

сплата перших внесків на будівництво (придбання) житла у розмірі 30 відсотків його вартості за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів для отримання іпотечних житлових кредитів за стандартами Державної іпотечної установи за доступною відсотковою ставкою;

спільна участь громадян та держави у фінансуванні будівництва (придбання) житла.

Крім того, для забезпечення доступним житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, членів їх сімей, прирівняних до них осіб та інших службових осіб, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, додатково розробляється механізм надання субсидій на будівництво (придбання) доступного житла за рахунок коштів державного бюджету шляхом запровадження державних житлових сертифікатів.

Другий варіант полягає у поширенні дії існуючих фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) житла для окремих категорій громадян відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України програм на інші категорії громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, але не мають права на забезпечення соціальним житлом.