Розглянувши інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Верховна Рада України відмічає особливе національне та міжнародне значення збереження типових та унікальних природних комплексів і визначає, що Кабінетом Міністрів України забезпечено розширення площі природно-заповідного фонду України, створено міжнародні біосферні заповідники.

Разом з тим останнім часом з'явилися негативні тенденції у забезпеченні збереження і відтворення природних комплексів, не повною мірою здійснюються заходи щодо реалізації Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Постанови Верховної Ради України від 5 березня 1998 року "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", зокрема:

не в повному обсязі забезпечується реалізація Програми перспективного розвитку заповідної справив Україні, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 року, та Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки, затвердженої Законом України, в частині створення нових об'єктів природно-заповідного фонду;

незадовільно забезпечується фінансування установ природно-заповідного фонду бюджетами усіх рівнів;

Міністерство екології та природних ресурсів України, інші установи, в підпорядкуванні яких перебувають установи природно-заповідного фонду, не забезпечили виконання заходів щодо:

оформлення прав власності на землю в межах територій природно-заповідного фонду;

розробки проектів організації територій установ природно-заповідного фонду;

ведення науково-дослідних, кадастрових та моніторингових робіт в повному обсязі;

дотримання науково обгрунтованого рекреаційного навантаження на природні комплекси.

Місцевими органами виконавчої влади не забезпечується належне збереження та відтворення природних заповідників, регіональних ландшафтних парків та окремих об'єктів, не вживаються заходи щодо перереєстрації охоронних зобов'язань у процесі земельної реформи, чиняться перешкоди в погодженні територій на оголошення нових об'єктів природно-заповідного фонду.

Найбільш поширеними є порушення норм Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо режиму охорони території, зміни меж об'єктів природно-заповідного фонду, вимог протипожежної безпеки, використання природних ресурсів.

Усі ці фактори негативно впливають на розвиток природно-заповідної справи в Україні.

На основі проведеного моніторингу державної політики щодо охорони культурної спадщини України, в тому числі перевірки стану дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно Національного заповідника "Хортиця", інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання Закону України "Про охорону культурної спадщини" Верховна Рада України зазначає, що у сфері охорони культурної спадщини, зокрема археологічних, історичних, архітектурних об'єктів та історико-культурних заповідників України, має місце низька ефективність здійснення державної політики. Є спроби приватизації земель історико-культурних заповідників, з порушенням норм законодавства здійснюється будівництво на їх території (зокрема навіть в охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору Національного заповідника "Софія Київська" і Києво-Печерській лаврі), проводяться несанкціоновані археологічні розкопки, зареєстровано численні випадки розкрадання і продажу культурних і духовних цінностей, руйнування пам'яток культурної спадщини тощо. Відповідні центральні органи виконавчої влади фактично самоусунулися від виконання своїх повноважень щодо охорони культурної спадщини, необхідне фінансування не здійснюється, прокуратура на наявні порушення не реагує, а місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зайняли позицію бездієвих спостерігачів. У результаті діючі нормативно-правові акти не виконуються, вимоги законодавства стосовно історико-культурних заповідників, у тому числі Національного заповідника "Хортиця", інших об'єктів культурної спадщини, відповідними посадовими особами не дотримуються.

Виходячи з екологічної, наукової, естетичної, господарської, історико-культурної цінності територій та об'єктів природно-заповідного фонду і культурної спадщини,

Верховна Рада України

1. Інформацію Кабінету Міністрів України щодо виконання вимог законів України "Про природно-заповідний фонд України" та "Про охорону культурної спадщини" взяти до відома.

2. Визнати роботу Кабінету Міністрів України стосовно розвитку природно-заповідної справи недостатньою.

3. Визнати діяльність Кабінету Міністрів України у здійсненні державної політики щодо виконання Закону України "Про охорону культурної спадщини" недостатньою.

4. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України вжити заходів прокурорського реагування щодо перевірки стану охорони і збереження природно-заповідного фонду, культурної спадщини, зокрема в Національних заповідниках "Хортиця", "Софія Київська", Національному історико-археологічному заповіднику "Ольвія", державних історико-культурних заповідниках у м. Керчі і м. Бахчисараї, державному історико-культурному заповіднику "Трахтемирів", та про результати перевірки поінформувати Верховну Раду України до 10 листопада 2002 року.

5. Рахунковій палаті до 1 березня 2003 року перевірити доцільність і ефективність витрачання бюджетних коштів установами природно-заповідного фонду України, національними історико-культурними, історико-архітектурними, архітектурно-історичними, історико-археологічними, історико-етнографічними заповідниками і про результати перевірки поінформувати Верховну Раду України до 1 квітня 2003 року.

6. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

- розробити та внести на розгляд Верховної Ради України:

до 1 березня 2003 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", в якому, зокрема, передбачити зміцнення правових засад діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду, удосконалення процедур створення та оголошення територій і об'єктів природно-заповідного фонду, забезпечення врахування пропозицій громадськості та інтересів місцевих жителів у діяльності установ природно-заповідного фонду;

до 1 грудня 2002 року проект Закону України "Про екологічну мережу";

до 1 грудня 2002 року проект Закону України "Про національний екологічний фонд";

до 1 липня 2003 року проект Концепції Державної програми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвитку природно-заповідної справи в Україні в контексті основних засад сталого розвитку та синтезу природно-заповідної і культурної спадщини;

до 1 липня 2003 року Державну комплексну програму сталого розвитку гірських районів України;

до 1 вересня 2003 року пропозиції щодо вдосконалення забезпечення виконання вимог міжнародних конвенцій з питань збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та сплати відповідних внесків;

до 1 вересня 2003 року пропозиції щодо приєднання України до Європейської конвенції про ландшафти;

- створити протягом 2003-2004 років на території Карпатського біосферного заповідника (Закарпатська область) еколого-освітній центр "Центр Європи";

- вжити заходів для розширення переліку платних послуг, що надаються установами природно-заповідного фонду, для подальшого цільового використання коштів на здійснення природоохоронних заходів, забезпечити розширення використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення невідкладних заходів щодо збереження природно-заповідного фонду України;

- профінансувати у 2002 році всі планові призначення на поточне утримання та капітальні видатки установ природно-заповідного фонду;

- передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2003 рік і на наступні роки видатки в обсягах, що забезпечують збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення;

- активізувати роботу щодо створення міжнародних біосферних заповідників;

- підготувати пропозиції щодо створення об'єкта природно-заповідного фонду національного рівня на особливо цінних природних територіях, що розташовані в зоні відчуження Чорнобильської АЕС;

- до 1 січня 2003 року провести інвентаризацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду України;