З метою забезпечення комплексного підходу до управління паводковим стоком у басейні р. Тиси та захисту населених пунктів, народногосподарських об'єктів і земель від шкідливої дії вод, мінімізації збитків від руйнівної дії паводків і повеней у Закарпатській області Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року (далі - Програма), що додається.

3. Міністерству надзвичайних ситуацій, Міністерству інфраструктури, Міністерству аграрної політики, Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, що визначені відповідальними виконавцями Програми, передбачити кошти на її виконання в межах видатків, що визначаються їм на ці цілі щороку під час формування Державного бюджету України на відповідний рік.

Закарпатській обласній державній адміністрації під час підготовки проектів обласного бюджету передбачити кошти на фінансування відповідних заходів Програми.

4. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державному комітетові по водному господарству провести відповідну роботу щодо залучення додаткових фінансових ресурсів, у тому числі іноземних інвесторів, для реалізації заходів Програми.

Результати аналізу причин виникнення надзвичайних ситуацій з катастрофічними наслідками, зумовлених підняттям рівня води в р. Тисі та її притоках у Закарпатській області, свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цієї проблеми.

Тиса бере початок у Рахівському районі і є основною водною артерією Закарпатської області. Більша частина її стоку формується на території Румунії - 50,9 відсотка, України - 25,6 і Словаччини - 13,4 відсотка.

Довжина річки 967 кілометрів, у тому числі на території Закарпатської області - 262 кілометри. Гідрографічні характеристики основних річок басейну р. Тиси зазначені у додатку 1. По р. Тисі на ділянках загальною протяжністю 107 кілометрів проходить державний кордон, у тому числі 65 кілометрів - між Україною і Румунією, 42 кілометри - між Україною та Угорщиною.

Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, де протягом року неодноразово за короткі проміжки часу рівень опадів досягає 100 і більше міліметрів, що є причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.

Крім природних факторів, великий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням на значних ділянках площі стиглих лісів та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях.

Експлуатація існуючих у Закарпатській області протипаводкових гідротехнічних споруд розпочалася ще у XVIII столітті. Деякі з них потребують реконструкції та капітального ремонту. Дамби різної висоти не створюють єдиного комплексу, який міг би забезпечити надійний протипаводковий захист, а їх конструкція не відповідає сучасним технічним вимогам.

Проблема також полягає в тому, що наявна інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об'єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов'язаної з природними умовами (гідрометеорологічна ситуація, геологічні та гідрогеологічні умови, сейсмічна активність у тектонічних зонах) та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.

Мета Програми полягає у створенні цілісного комплексу захисних та регулюючих споруд у басейні р. Тиси для забезпечення захисту населених пунктів, виробничих об'єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та створення безпечних умов для життєдіяльності населення.

Основними завданнями Програми є:

створення принципово нової системи протипаводкових споруд;

проведення реконструкції гідротехнічних споруд для підвищення їх стійкості та експлуатаційної надійності, що в комплексі з протипаводковими ємностями спеціального призначення забезпечить інженерний захист об'єктів і населення під час проходження високих паводків;

забезпечення контурно-меліоративного упорядження території на водозборах;

будівництво та реконструкція залізничних і автодорожніх мостів, підпірних стінок та інших інженерних споруд залізниці, переходів і водопропускних споруд на автодорогах та залізниці;

недопущення будівництва житлових будинків і виробничих об'єктів у зонах можливого затоплення;

проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів;

забезпечення високоефективної експлуатації водогосподарських об'єктів та інших інженерних споруд;

впровадження екологічно безпечних технологій у водному, сільському та лісовому господарстві з дотриманням вимог Водного, Земельного та Лісового кодексів України, інших нормативно-правових актів.

Здійснення заходів щодо створення цілісного протипаводкового комплексу інженерного захисту території, упорядкування інфраструктури та розміщення населених пунктів і промислових об'єктів, а також створення нормативно-правової бази для регулювання забудови і поліпшення умов проживання у паводконебезпечних місцевостях ґрунтується на засадах ефективного і надійного гарантування безпеки громадян та їх майна.

План заходів із створення цілісного протипаводкового комплексу в Закарпатській області в басейні р. Тиси зазначений у додатку 2.

Для досягнення мети Програми передбачається здійснити заходи за такими напрямами:

визначення на основі сучасних методів гідрологічних досліджень, геодезичних і математичних розрахунків зон можливого затоплення паводками різної повторюваності;

реконструкція та будівництво захисних гідротехнічних споруд, зокрема:

реконструкція наявної протипаводкової системи дамб і будівництво нових дамб, загальна довжина яких становить 906,7 кілометра;

реконструкція існуючих водосховищ;

укріплення берегів водотоків завдовжки 117,6 кілометра;

реконструкція автомобільних та залізничних мостів і дорожніх споруд;

капітальний ремонт польдерних насосних станцій;

створення нових та розширення діючих баз служби експлуатації протиповіневих споруд і придбання техніки;

здійснення заходів щодо регулювання русла р. Тиси та впорядкування господарської діяльності на водозборах, а саме:

регулювання русел річок завдовжки 178,78 кілометра;

будівництво протиселевих споруд;

вжиття протиерозійних заходів;

будівництво 24 акумулюючих сухих польдерів у рівнинній частині області загальним об'ємом 255,29 млн. куб. метрів;

будівництво 42 сухих протипаводкових ємностей в гірській частині області загальним об'ємом 288,4 млн. куб. метрів. При цьому слід розглянути можливість спорудження в комплексі з окремими ємностями мікро- або міні-ГЕС з метою підвищення ефективності їх використання, якщо таке використання не буде зменшувати їх захисні функції;

впровадження автоматизованих систем моніторингу кількісних та якісних показників стану водних ресурсів, яке передбачає:

підтримання в належному стані та створення нових систем спостереження, збору, обробки, передачі гідрометеорологічної інформації та прогнозування паводків;

проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів із застосуванням сучасних технологій;

реконструкцію та розширення існуючої мережі споруд для ведення гідрометеорологічних спостережень на річках та інших водних об'єктах (АІВС - Тиса - 2), впровадження геоінформаційних систем та моделювання паводків;

проведення науково-дослідних робіт;

забезпечення відселення жителів з паводконебезпечних територій та із зони будівництва протипаводкових захисних споруд.

Розв'язання проблеми передбачається шляхом технічного вдосконалення системи існуючого комплексу протипаводкового захисту за рахунок значного збільшення обсягу робіт з будівництва і реконструкції гідротехнічних протипаводкових споруд, забезпечення управління паводками та здійснення контролю за їх проходженням, створення автоматизованої системи моніторингу кількісного і якісного стану водних ресурсів у басейні р. Тиси та її приток.

Для виконання Програми за всіма напрямами на основі технічних завдань розробляються пооб'єктні заходи з визначенням черговості і конкретних обсягів робіт та їх вартості, проводиться наукова оцінка ефективності протипаводкових заходів, прогноз екологічної ситуації та аналізується виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт.

Організаційне забезпечення виконання Програми здійснює Держводагентство за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій та здійснення контролю за виконанням Програми утворюється міжвідомча координаційна рада у складі представників Мінфіну, Мінекономрозвитку, МНС, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінрегіону, МОНмолодьспорту, Держземагентства, Держлісагентства, інших заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади та провідних наукових організацій, фахівців, учених Національної академії наук та Національної академії аграрних наук.

Положення про міжвідомчу координаційну раду та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України.

Державним замовником Програми є Держводагентство, яке звітує перед Кабінетом Міністрів України про її виконання.

Відповідальними за виконання Програми за напрямами є:

Закарпатське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству Держводагентства - проектування, будівництво та реконструкція протипаводкових об'єктів, регулювання русел річок, наукове супроводження Програми та ведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів;

Мінінфраструктури - проектування, будівництво та реконструкція мостів, підпірних стінок та інших інженерних споруд залізниці;

Укравтодор - ремонт і будівництво автомобільних доріг;

МНС - підтримання в належному стані та створення нових систем спостереження, збору, обробки, передачі гідрометеорологічної інформації та прогнозування паводків;

Держземагентство - землеустрій та здійснення протиерозійних заходів;

Закарпатська облдержадміністрація - відселення з паводконебезпечних районів та проведення робіт з проектування, будівництва та реконструкції протиселевих споруд.

Здійснення заходів Програми забезпечується шляхом укладення угод з виконавцями робіт, які визначаються на конкурсних засадах.

Для правового забезпечення виконання Програми слід розробити нормативно-правові акти з питань:

господарської діяльності на землях водного фонду та водозбірній площі гірських річок;

управління водогосподарським комплексом у сфері захисту від шкідливої дії вод;

створення умов для залучення інвестицій у будівництво та реконструкцію водогосподарського комплексу.

Науково-технічне забезпечення виконання Програми спрямоване на створення ефективного протипаводкового комплексу на основі сучасних систем протипаводкового захисту за такими напрямами:

активізація проведення фундаментальних і прикладних досліджень паводків, селів, зсувів та інших негативних явищ, впливу антропогенних факторів на їх розвиток, здійснення заходів із запобігання цим явищам та адаптації до них;

наукове супроводження, всебічне теоретичне, експериментальне та техніко-економічне обґрунтування протипаводкових заходів на регіональному та локальному рівні, включаючи моделювання найбільших гідротехнічних споруд;

застосування передових технологій і технічних рішень у процесі проектування, будівництва та експлуатації протипаводкових комплексів і споруд з урахуванням вітчизняного та світового досвіду;

технічне переоснащення, комп'ютеризація, створення сучасних систем зв'язку;

розроблення методичних засад регулювання русел в умовах Карпат;

розроблення нових берегоукріплювальних конструкцій та захисних дамб;

наукове обґрунтування протипаводкових ємностей та польдерних систем;

розроблення нормативів на експлуатацію споруд інженерного захисту.

Науково-технічне забезпечення виконання Програми здійснюється шляхом:

створення системи моніторингу, комплексної оцінки сучасного стану навколишнього природного середовища і технічних систем (річок, лісових масивів, зсуво- та селенебезпечних ділянок, гідротехнічних споруд, мостів і автодоріг) та прогнозування впливу їх на екосистему в ході проведення протипаводкових робіт, передбачених Програмою;

підвищення рівня метеорологічних і гідрологічних досліджень;

створення інформаційно-довідкових систем на основі сучасних геоінформаційних технологій, детальних топографічних карт та аерокосмічних знімків;

удосконалення методів прогнозування погоди і можливих паводків, комп'ютерне моделювання рівнів води і зон можливого затоплення, розроблення і впровадження на їх основі системи раннього оповіщення.

Фінансування Програми здійснюється центральними органами виконавчої влади за рахунок коштів, передбачених на виконання Програми за напрямами в межах видатків, визначених на ці цілі у державному бюджеті на відповідний рік.

Оціночні розрахунки ефективності протипаводкових заходів проведені шляхом порівняння їх економічних результатів (запобігання можливим збиткам за ретроспективний п'ятдесятирічний період) з необхідними для їх здійснення витратами, зведеними з урахуванням фактора часу.

Розрахункові середньобагаторічні збитки в цінах 2005 року становлять 108,9 млн. гривень.

Вартість передбачених Програмою робіт становить 2471,9 млн. гривень, у тому числі капітальні вкладення на здійснення протипаводкових заходів у басейні р. Тиси - 2403,2 млн. гривень, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

Кошти державного бюджету, передбачені для здійснення заходів з протипаводкового захисту в басейні р. Тиси, розподіляються згідно з додатком 3.

Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України, який розглядає щорічні зведені звіти державного замовника та узагальнений висновок про її результати і визначає ефективність виконання Програми.

Безпосередній контроль за виконанням завдань Програми здійснює державний замовник, який подає Кабінетові Міністрів України щороку до 1 березня зведений звіт про хід виконання Програми, а до 1 квітня 2016 р. - звіт та узагальнений висновок про результати її виконання.

Контроль за цільовим використанням коштів державного бюджету здійснюється відповідно до законодавства.

Здійснення протипаводкових заходів у повному обсязі дасть змогу:

створити у Закарпатській області безпечні умови для проживання населення;

поліпшити гідрологічний режим річок та інших водних об'єктів;

забезпечити регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації паводкових витрат;

ефективно використовувати сільськогосподарські землі, територію міст та інших населених пунктів;

мінімізувати розмір збитків, спричинюваних шкідливою дією вод;

захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об'єктів, 200 тис. гектарів сільськогосподарських угідь та знизити рівень води в створі державного кордону України з Угорщиною у разі катастрофічного паводка на 125 сантиметрів.

Виконання Програми забезпечить щорічне заощадження коштів у сумі 103,5 млн. гривень, а за весь період - 5175 млн. гривень.

Крім того, виконання Програми забезпечить дотримання Україною міжнародних угод про співробітництво на прикордонних водах під час будівництва об'єктів інженерного захисту від паводків та повеней, зазначених у додатку 4.

Будівництво захисних дамб

Регулювання русел річок

Будівництво протипаводкових ємностей

Будівництво сухих польдерів

Укріплення берегів

Будівництво гідротехнічних споруд

Будівництво дорожніх споруд

Здійснення протизсувних заходів

Експлуатація протипаводкового комплексу

Лісозбереження та лісорозведення

Здійснення протиерозійних заходів

Регулювання землекористування

Організація захисту населення та у разі потреби його евакуація

Здійснення контролю за забудовою та відселенням

Страхування населення та компенсація збитків

Гідрометеорологічні спостереження, гідрометеорологічні прогнози, попередження про паводкову небезпеку

Прогнозування паводків за допомогою автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи АІВС - Тиса - 2

Проведення наукових досліджень

Транскордонне співробітництво

Моніторинг якісних та кількісних показників стану водних ресурсів

Удосконалення законодавства

Екологічне виховання