1. Схвалити Концепцію соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що додається.

2. Мінпраці разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект плану заходів, спрямованих на реалізацію Концепції, схваленої цим розпорядженням, на період до 2015 року.

На шляху інтеграції України до Європейського Союзу одним з пріоритетних завдань держави є забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією України.

Протягом останніх років Україна діє у напрямі вдосконалення законодавства, зокрема щодо приведення його у відповідність із законодавством Європейського Союзу, що передбачає наближення українського суспільства до європейських стандартів життя.

Трансформації у суспільстві, що відбуваються за останнє десятиріччя, спричинили підвищення рівня його криміналізації. Окремі особи, перебуваючи у скрутному, на їх думку, безвихідному становищі, вдаються до незаконних дій, виправдовуючи їх цим становищем та неможливістю гідно існувати в умовах, які створила для них держава.

Таким чином, збільшилася кількість злочинів, пов'язаних з незаконними операціями з житлом, нерухомістю та банківськими рахунками, незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що зумовило збільшення чисельності осіб, засуджених до відбування покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк.

Крім того, труднощі у відновленні свого соціального статусу та поверненні до нормальних умов життя призводять до того, що особи, які відбули покарання та звільнилися з установ відбування покарань (далі - звільнені особи), повертаються на кримінальний шлях, через що підвищується рівень рецидиву злочинів.

Не всі звільнені особи мають змогу проживати у власних житлових приміщеннях, влаштуватися на роботу, близько третини з них мають проблеми психологічного характеру, майже половина - проблеми із здоров'ям, внаслідок чого збільшується чисельність бездомних, підвищується рівень безробіття, поширюються суспільно небезпечні хвороби тощо.

За останні роки спостерігається нестабільність показників кількості як злочинів, вчинених вперше, так і рецидиву злочинів, зокрема рівень рецидиву злочинів має тенденцію до підвищення. Особливо гострою проблемою є явище підліткового рецидивізму. Така ситуація пояснюється тим, що заходи соціальної адаптації, які вживаються у державі до звільнених осіб, малоефективні.

Відсутність комплексної допомоги звільненим особам уповільнює їх реінтеграцію у суспільство та відновлення їх соціального статусу повноцінного члена суспільства, трудового колективу, родини, що призводить до втрат людського ресурсу на ринку праці, оскільки переважна їх частина - це працездатні громадяни.

Щороку з установ виконання покарань звільняється близько 50 тис. осіб, зокрема протягом 2007 року було звільнено 48,8 тис., з них близько 1 тис. втратили соціальні зв'язки, майже 3 тис. не мають робітничої спеціальності, приблизно 3 тис. не забезпечені житлом.

Для розв'язання проблем звільнених осіб у 2003 році прийняті Кримінально-виконавчий кодекс України та Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", в яких передбачено здійснення соціального патронажу стосовно таких осіб, та інші нормативно-правові акти, що регулюють питання підготовки до звільнення засуджених осіб, діяльності центрів соціальної адаптації та спостережних комісій. Однак робота з організації їх виконання не мала системного характеру і не дала потрібних результатів.

Проблеми звільнених осіб стосуються багатьох сфер суспільного життя. З метою об'єднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та недержавних організацій, спрямованих на забезпечення соціальної адаптації звільнених осіб та активізацію роботи в цьому напрямі, видано розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1030 "Про затвердження плану заходів щодо забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі, на період до 2009 року".

Для виконання зазначеного плану центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування проводять роботу з удосконалення системи соціальної адаптації звільнених осіб, зокрема функціонування мережі установ для таких осіб. На даний час діє 38 установ, які надають соціальні послуги звільненим особам, з них 23 утворено недержавними організаціями, у тому числі лише один центр соціальної адаптації, що належить до комунальної форми власності (система органів внутрішніх справ), але не створено жодного спеціального гуртожитку. Звільнені особи поселяються у звичайні гуртожитки, що не розв'язує проблему їх побутового влаштування.

Здійснення заходів щодо соціальної адаптації звільнених осіб покладено на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Проте на місцевому рівні ця проблема залишається нерозв'язаною через недостатність коштів, відсутність належних фахівців, досвіду роботи у цій сфері.

Існуюча система соціальної адаптації звільнених осіб неспроможна задовольнити потреби суспільства з таких причин:

відсутність чіткого і злагодженого механізму координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

несвоєчасність надання необхідної допомоги звільненим особам;

недостатність фінансування;

стигматизація та дискримінація звільнених осіб;

недостатня поінформованість звільнених осіб про їх права та обов'язки, а також громадськості про проблеми звільнених осіб та її участь у сприянні реінтеграції таких осіб у суспільство;

відсутність фахівців із соціальної роботи та соціальних працівників, які можуть на належному рівні працювати в системі соціального захисту звільнених осіб;

недосконалість законодавства.

Зважаючи на стабільно високий рівень рецидиву злочинів, низький рівень працевлаштування звільнених осіб, їх забезпечення житлом, питання формування ефективної системи соціальної адаптації зазначених осіб потребує негайного вирішення.

Метою Концепції є формування ефективної системи соціальної адаптації звільнених осіб та визначення основних напрямів надання допомоги таким особам, що сприятиме якнайшвидшому їх пристосуванню до умов соціального середовища та зниженню рівня рецидиву злочинів.

Основними завданнями Концепції є:

розроблення механізму співпраці центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у наданні допомоги звільненим особам;

забезпечення функціонування мережі центрів соціальної адаптації звільнених осіб та створення спеціальних гуртожитків;