Кабінет Міністрів України, проаналізувавши підсумки економічного і соціального розвитку в січні-серпні 2006 р., відзначає, що в економіці країни наявні значні системні диспропорції, що становить загрозу енергетичній, продовольчій та фінансовій безпеці держави і може у найближчому майбутньому призвести до стримування економічного зростання та погіршення матеріального становища широких верств населення. На зменшення зазначених диспропорцій спрямований План невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці і соціальний сфері, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2006 р. N 478, у рамках виконання якого вжито заходів для ліквідації дефіциту енергоносіїв та забезпечення прийнятних цін на них.

Активізовано переговорний процес з Російською Стороною щодо здійснення подальших поставок природного газу. За результатами особистих зустрічей Прем'єр-міністра України з Президентом Російської Федерації та главою її Уряду досягнуто домовленості щодо збереження цін на поставку природного газу в Україну у IV кварталі 2006 р. та накопичення його в необхідному обсязі в українських підземних сховищах для роботи в осінньо-зимовий період 2006/07 року.

Протягом серпня та вересня на 1,1 млрд. куб. метрів зменшено обсяг відставання закачування природного газу до підземних сховищ від планового, проте воно все ще зберігається (на 23 вересня - на 0,4 млрд. куб. метрів), практично погашено заборгованість за імпортований у 2003-2005 роках туркменський природний газ.

З метою стабілізації цін на нафту і нафтопродукти та більш повного завантаження нафтопереробних підприємств 21 серпня підписано Меморандум про партнерство між Кабінетом Міністрів України та підприємствами, які провадять діяльність на зазначеному ринку. Меморандумом передбачено, зокрема, створення умов для прискорення модернізації українських нафтопереробних підприємств з метою досягнення відповідності якості вироблених нафтопродуктів вимогам європейських стандартів, забезпечення ефективної взаємодії влади та бізнесу в цій сфері. Підготовлено законопроект щодо стимулювання реконструкції і модернізації нафтопереробних підприємств для підвищення рівня глибини переробки нафти, якості нафтопродуктів та розвитку нафтохімічної і хімічної галузей.

Протягом серпня повністю погашено заборгованість з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, у сумі 133 млн. гривень, яка накопичувалась протягом 2005-2006 років.

Загострилося питання ефективності системи виконавчої влади, зокрема впливу її місцевих органів на розвиток відповідних територій. Незважаючи на поступове подолання у більшості регіонів негативних тенденцій у соціально-економічному розвитку, що спостерігалися з початку року, керівники значної частини областей надто повільно та неефективно розв'язують проблеми.

Зменшився обсяг інвестицій в основний капітал підприємств у Кіровоградській (на 2,3 відсотка), Сумській (22,3 відсотка) областях та м. Києві (на 7,9 відсотка).

У 25 регіонах збільшилися обсяги імпорту товарів, тоді як обсяги їх експорту - у 20.

На 25 вересня допущено значне зменшення обсягів виробництва зерна порівняно з минулим роком у Луганській (39 відсотків), Харківській та Волинській (по 31 відсотку) областях.

Надзвичайну тривогу викликає питання формування запасів продовольчого зерна для регіональних потреб. За даними областей, його закуплено понад 1,5 млн. тонн (в обсязі тримісячної потреби). Але сільськогосподарським товаровиробникам сплачено лише близько половини вартості закупленого зерна, у тому числі в Черкаській, Закарпатській, Запорізькій областях - 4-12 відсотків, а в Кіровоградській, Миколаївській та Харківській областях не сплачено вартості жодної тонни зерна.

Зменшено обсяги виробництва м'яса у Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях. У галузі молочного скотарства скорочення поголів'я корів становить 7 відсотків (в Луганській області - 22 відсотки, у Харківській та Кіровоградській областях - по 10 відсотків). Унаслідок цього зменшилися обсяги виробництва молока в цілому по Україні на 4 відсотки, а в Харківській, Луганській, Київській та Одеській областях на 10 відсотків і більше.

Низький рівень контролю місцевих державних адміністрацій за діяльністю суб'єктів реального сектору економіки та невжиття заходів, які б позитивно вплинули на їх роботу, призвели до погіршення фінансового стану підприємств та послаблення розрахункової фінансової дисципліни у половині регіонів.

За січень-липень відзначено негативний фінансовий результат роботи підприємств (до оподаткування) у Херсонській області (87,8 млн. гривень). У 12 регіонах зменшено порівняно з відповідним періодом 2005 року обсяги позитивного сальдо фінансового результату. Внаслідок цього в цілому по Україні за сім місяців 2006 р. фінансовий результат підприємств (до оподаткування) становив 32,5 млрд. гривень прибутків, що на 2,3 млрд. гривень (6,5 відсотка) менше минулорічного показника.

З початку року в 13 регіонах збільшилися обсяги податкового боргу. Найбільше зростання заборгованості відбулося в Тернопільській (у 3,3 раза), Харківській (2,7 раза) та Полтавській (2,2 раза) областях. Найбільшим боржником серед регіонів залишається м. Київ (4,3 млрд. гривень, що становить понад 50 відсотків загальної заборгованості по країні).

Незважаючи на те, що власні доходи місцевих бюджетів стабільно зростають в усіх регіонах України, їх приріст за січень-серпень становив від 24,9 відсотка у Запорізькій області до 60,5 відсотка у м. Києві.

На фоні загального помітного зростання заробітної плати, зберігається значна її диспропорція між регіонами. У січні-серпні лише у п'яти регіонах заробітна плата була вища за середню по Україні (м. Київ - 1646 гривень, Донецька область - 1152,3, Дніпропетровська - 1099,2, Запорізька - 1044,1 та Київська - 1006,3 гривні). Незважаючи на високі темпи зростання заробітної плати, її величина в Тернопільській, Волинській, Хмельницькій та Вінницькій областях залишається найнижчою серед регіонів і становить відповідно 694,2 гривні; 736,4; 748,7 та 750,3 гривні.

У 16 регіонах зросла заборгованість з виплати заробітної плати, найбільш високі темпи приросту заборгованості у Закарпатській області - у 2,1 раза, у Харківській - на 57,6 відсотка, Одеській - на 48,7, Рівненській - на 39,6, Івано-Франківській - на 29,8, Запорізькій - на 15,7 та у м. Києві - на 59,6 відсотка.

Незважаючи на те, що протягом серпня борг економічно активних підприємств із сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України зменшився на суму 29 млн. гривень, загальна сума заборгованості залишається суттєвою і на 1 вересня становить 1515,8 млн. гривень, у тому числі недоїмка із сплати страхових внесків - 1245,2 млн., сума несплаченої пені та фінансових санкцій - 270,6 млн. гривень. Найбільшу заборгованість мають підприємства Луганської (241,9 млн.), Донецької (168,3 млн.), Харківської (104,6 млн.) областей та Автономної Республіки Крим (107,9 млн. гривень).

В аварійному стані перебувають 73 школи, що розташовані здебільшого в сільській місцевості, 143 потребують термінового ремонту (заміни зношених покрівель, столярних виробів, зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж). В аварійному режимі із застарілим обладнанням працюють 124 шкільні котельні. Найбільше таких закладів у Вінницькій (10), Івано-Франківській (7), Київській (15), Кіровоградській (7), Тернопільській (7) та Хмельницькій (6) областях.

До роботи в осінньо-зимовий період підготовлено близько 70 відсотків закладів охорони здоров'я, в тому числі тих, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. Закуплено вугілля на 34,4 відсотка та рідкого палива на 51,6 відсотка потреби на опалювальний сезон. На сьогодні не вирішено питання теплопостачання Калуської центральної лікарні (Івано-Франківська область), у приміщенні якої розташовані пологовий будинок та дитяча лікарня. Котельня лікарні перебуває в аварійному стані.

Кабінет Міністрів України розглядає як надзвичайно гостру ситуацію, що склалася у житлово-комунальному господарстві. Багаторічна його збитковість та дебіторська заборгованість споживачів призвели до того, що місцеві органи виконавчої влади безвідповідально ставляться до якості та обсягів надання відповідних послуг населенню. З 2000 року не переглядалися тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення у м. Сімферополі, теплопостачання - у м. Сумах, утримання житлового фонду - у мм. Кіровограді, Полтаві, Харкові, Хмельницькому, Чернігові та Києві. Унаслідок цього не виконуються роботи з приведення у належний технічний стан житлового фонду та комунальної інфраструктури, зниження витрат електроенергії, палива, води. Так, у 2005 році втрати питної води при перекачуванні не тільки не зменшилися, а навпаки збільшилися і становили майже 30 відсотків.

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг хоча і зменшилася у січні-серпні на 3,1 відсотка, проте на 10 вересня становила 5,9 млрд. гривень (дорівнює сумі боргу за шість місяців).

Зросла заборгованість населення з оплати послуг в Донецькій (на 33,5 млн. гривень, або 3,1 відсотка), Одеській (на 5,1 млн., або 2,5 відсотка), Житомирській (на 1,2 млн., або 1,6 відсотка) та Запорізькій (на 3,5 млн., або 1,1 відсотка) областях.

У зв'язку з цим утворюються борги підприємств житлово-комунального господарства з оплати ресурсів. У середньому по Україні підприємства комунальної теплоенергетики оплачують спожитий природний газ на 67 відсотків. Нижчий від середнього по Україні у 2006 році рівень оплати за газ у Харківській - 39 відсотків (борг - 121 млн. гривень), Дніпропетровській - 54 (111,4 млн.), Кіровоградській - 58 (11,9 млн.), Донецькій - 64 (98,8 млн.), Запорізькій - 65 (38,7 млн.), Луганській - 63 (7,5 млн.) областях та м. Севастополі - 61 відсоток (10,5 млн. гривень). Загальний приріст боргу за використаний природний газ у 2006 році становить 530 млн. гривень.

До експлуатації у зимовий період не готові 13,4 відсотка житлових будинків, 9,2 - внутрішньобудинкових систем опалення, 9,9 - котелень, 11,2 - теплових мереж, 9,3 - центральних теплових мереж, не проведено капітального ремонту 13,5 відсотка котелень та 16,4 відсотка теплових мереж. Не підготовлено до роботи 10,6 відсотка водопровідних та 11,8 відсотка каналізаційних станцій, 14,6 водопровідних та 13,6 каналізаційних очисних споруд, не проведено капітальний ремонт 11,2 відсотка водопровідних та каналізаційних мереж.

Вкрай незадовільним є стан підготовки до зими у мм. Алчевську Луганської області, Дніпродзержинську Дніпропетровської області, Ужгороді та смт Димитрове Кіровоградської області (підпорядковане Олександрійській міській раді).

Встановлення тарифів у житлово-комунальному господарстві здійснюється непрозоро, що викликає справедливе невдоволення людей і не забезпечує беззбиткової діяльності. Так, у першому півріччі відшкодування населенням вартості послуг у повному обсязі досягнуто лише в м. Одесі (послуги з водопостачання), у мм. Луцьку, Івано-Франківську, Одесі та Чернівцях (послуги з теплопостачання та утримання будинків). У решті населених пунктів рівень відшкодування населенням вартості послуг не перевищує 60-80 відсотків. Найнижчий рівень відшкодування населенням вартості послуг у мм. Сімферополі та Севастополі (з водопостачання - відповідно 20 та 27 відсотків, водовідведення - 19 та 18 відсотків); послуг з теплопостачання - у мм. Києві та Севастополі (відповідно 44 та 36 відсотків); послуг з утримання житла (з ліфтами) - у мм. Житомирі та Києві (відповідно 41 та 44 відсотки).

Не розв'язано відомі проблеми провадження підприємницької діяльності. Майже не змінилася кількість дозволів, які необхідні для провадження підприємницької діяльності. Місцевими органами виконавчої влади не налагоджено належної роботи дозвільних центрів, у зв'язку з чим процедура видачі дозволів залишається обтяжливою для підприємців. Насамперед це стосується Вінницької, Київської та Хмельницької областей.

Недостатньо фінансуються регіональні програми розвитку малого підприємництва. Зокрема, у Вінницькій, Миколаївській і Черкаській областях та м. Севастополі рівень їх фінансування у цьому році нижчий ніж у 2005 році.

Зазначене свідчить про незадовільну роботу місцевих органів виконавчої влади. На сьогодні у 14 регіонах районні ради висловили недовіру 32 головам районних державних адміністрацій у зв'язку з істотними недоліками у роботі із забезпечення соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Ці керівники не змогли організувати продуктивну роботу апаратів районних державних адміністрацій та забезпечити належну співпрацю з місцевими радами. Деякі з них у своїй роботі керувалися переважно власними інтересами, а не інтересами держави і суспільства. Ситуація, що склалася, є наслідком незадовільного контролю керівників Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за діяльністю районних державних адміністрацій та значних прорахунків у доборі кадрів на керівні посади у зазначених органах влади.

Рівень інвестиційно-інноваційної складової економічного зростання, впровадження високих технологій, структурної та енергетичної модернізації виробничого потенціалу є недостатньо високим, як для країни, що потребує якнайшвидшого переходу до випереджального розвитку, пізньоіндустріальної та постіндустріальної трансформації. До цього часу не розпочалося бюджетне фінансування інвестиційних проектів, спрямованих на істотне поліпшення енергозабезпечення та енергозбереження шляхом надання банками пільгових кредитів.

На відновленні інвестиційної спроможності підприємств негативно позначилося збільшення починаючи з 2005 року податкового тиску, а також зменшення обсягів капіталовкладень з бюджету.

Розв'язання проблеми ускладнюється також внаслідок тривалої неврегульованості пропорції між обсягами споживання та нагромадження, оскільки на 1 відсоток приросту особистого реального доходу за останні два роки припадає лише 0,1-0,3 відсоткового пункту приросту валового внутрішнього продукту, що є головним ресурсом для покращення добробуту населення. Одночасно з необхідністю зменшення дефіциту загального фонду державного бюджету, який на 1 вересня становив 1,4 відсотка валового внутрішнього продукту, існує потреба у здійсненні значного бюджетного дотування витрат з виплати пенсій.

Нестійкою є база для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Бюджетний розпис на виконання Державного бюджету України на 2006 рік складено таким чином, що більша частина доходів та видатків припадає на IV квартал. Таке планування обумовлено нереалістичністю бюджетних показників. Згідно з оперативними даними Державного казначейства, на 24 вересня доходи від приватизації державного майна становили лише 15,8 відсотка річних призначень, або на 1,8 млрд. гривень менше затвердженої суми, недоотримано понад 2,1 млрд. гривень податку на прибуток підприємств. Частково це зумовлено впливом об'єктивних економічних факторів (зниження рентабельності виробництва у зв'язку із зростанням валових витрат внаслідок підвищення вартості енергоносіїв, залізничних тарифів на перевезення вантажів, зростання заробітної плати, зменшення обсягів валових доходів у окремих галузях (нафтопереробна промисловість - у зв'язку із зупинкою для реконструкції чотирьох нафтопереробних заводів, металургійна промисловість - у зв'язку із зниженням цін на експортовану продукцію, що спостерігалось на початку року). Найбільша частка погіршення фінансового результату припадає на підприємства гірничо-металургійного комплексу, які зменшили сплату податку на прибуток майже на 1 млрд. гривень.

Річний план державних запозичень Міністерством фінансів з вини попереднього керівництва виконано лише на 16 відсотків, унаслідок чого до державного бюджету не надійшло понад 8068,8 млн. гривень.

Більш як на 19 відсотків недовиконано план надходжень акцизного збору з вироблених в Україні товарів. Основною причиною невиконання є спад виробництва окремих видів підакцизної продукції, зокрема через зменшення поставок нафти, дискримінацію вітчизняних нафтопереробних підприємств і стимулювання імпорту нафтопродуктів, а також нелегальне виробництво спирту та алкогольних напоїв. Спостерігається спад на 2,6 відсотка виробництва тютюнових виробів. Незважаючи на вжиття заходів щодо протидії контрабанді на 2005-2006 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р. N 260, не вирішено питання ліквідації на законодавчому рівні підґрунтя для створення і діяльності фіктивних суб'єктів господарської діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Щорічні втрати державного бюджету лише від недонадходження податку на додану вартість оцінюються у сумі близько 5 млрд. гривень. Крім того, не підготовлено для розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій стосовно внесення змін до відповідних актів законодавства з питань запобігання обігу в державі контрабандної та контрафактної продукції.

Лише на 13 відсотків виконано завдання з надходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна. Планове завдання з перерахування дивідендів на державні частки в господарських товариствах виконується переважно в результаті їх сплати лише одним товариством - ВАТ "Укртелеком", що свідчить про недостатню роботу Фонду державного майна та інших центральних органів виконавчої влади з іншими 1235 господарськими товариствами.

Украй повільно усувається розрив у темпах приросту обсягів товарного імпорту (за сім місяців - 21,3 відсотка) та експорту (4,8), у зв'язку з чим щомісяця зростає зовнішній дефіцит у торгівлі товарами (на 1 серпня - 3,3 млрд. гривень).

Центральними органами виконавчої влади до цього часу не завершено роботу щодо нормативно-правового забезпечення реалізації Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", унаслідок чого всупереч законодавству видача понад 100 документів дозвільного характеру продовжує здійснюватися на підставі підзаконних актів.

З метою спрямування діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади на швидке та ефективне розв'язання проблем, що перешкоджають прискоренню економічного і соціального розвитку, виконання Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері Кабінет Міністрів України

1. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям посилити контроль за діяльністю державних природних монополій та підвищити ефективність управління підприємствами з державною часткою власності та доповісти до 1 січня 2007 р. Кабінетові Міністрів України про вжиті заходи.

2. Міністерству промислової політики, Національному космічному агентству, Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Державній податковій адміністрації та іншим центральним органам виконавчої влади з урахуванням інвестиційних програм об'єднань вітчизняних товаровиробників до 1 квітня 2007 року:

передбачити організацію виробництва на промислових підприємствах сучасного устатковання, матеріалів та комплектувальних виробів для альтернативної енергетики;

внести пропозиції щодо створення сприятливих умов для оновлення основних фондів підприємств промислового комплексу.

3. Міністерству фінансів, Міністерству праці та соціальної політики за підсумками восьми місяців 2006 р. виходячи з фактичних нарахувань розглянути у місячний строк питання щодо можливості перерозподілу коштів між субвенціями з державного бюджету для надання пільг та житлових субсидій на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, державної допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, та за результатами розгляду терміново внести Кабінету Міністрів України узгоджені пропозиції.

4. Звернутися до Президента України з пропозицією щодо спільного вивчення доцільності подальшого перебування на посадах голів Полтавської (Асадчева В.М.), Тернопільської (Стойка І.М.), Харківської (Авакова А.Б.), Херсонської (Сіленкова Б.В.) та Чернігівської (Лаврика М.І.) обласних державних адміністрацій, для чого утворити робочу групу за участю фахівців Секретаріату Кабінету Міністрів України та Секретаріату Президента України.

5. Херсонській обласній державній адміністрації, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству промислової політики, Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству освіти і науки, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству культури і туризму, Державному комітетові статистики розробити і подати до 1 березня 2007 р. Кабінетові Міністрів України проект програми комплексного соціально-економічного розвитку Херсонської області.

6. Звернути увагу Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (Плакіди В.Т.), голів Дніпропетровської (Дєєвої Н.М.), Закарпатської (Гаваші О.О.) та Черкаської (Черевка О.В.) обласних державних адміністрацій на низький рівень підготовки до експлуатації у зимовий період житлового фонду, котелень, теплових пунктів і теплотрас, водопровідно-каналізаційного господарства, а також розрахунків населення за спожиті житлово-комунальні послуги.

7. Керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

проаналізувати ситуацію, що склалася на підприємствах, з виплатою заробітної плати, звернувши особливу увагу на високі темпи приросту заборгованості на економічно активних підприємствах, та запровадити щомісячні звіти керівників підприємств усіх форм власності. Визначитися щодо фінансових можливостей кожного боржника з погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам. У разі неможливості погашення зазначеної заборгованості всім працівникам, а також задоволення вимог інших кредиторів у повному обсязі забезпечити ініціювання боржниками звернень до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Більш широко вживати заходів для притягнення керівників таких підприємств до відповідальності за порушення законодавства про оплату праці. Про проведену роботу поінформувати Кабінет Міністрів України до 1 січня 2007 року;

вжити до кінця цього року заходів для істотного зменшення заборгованості із сплати внесків до Пенсійного фонду України. У разі невиконання зазначеного завдання ініціювати розірвання контрактів з керівниками підприємств-боржників та притягнення їх до відповідальності;

підвищити ефективність роботи з питань формування та реалізації державної соціально-економічної політики, в тому числі під час підготовки проектів рішень, які стосуються підвищення цін і тарифів на товари і послуги, і розглядати їх за участю сторін у порядку, передбаченому Генеральною угодою, з урахуванням принципів соціального партнерства, а також вжити заходів до безумовного дотримання процедур соціального діалогу.

8. Міністерству праці та соціальної політики разом з іншими центральними органами виконавчої влади подати до 1 грудня 2006 р. Кабінетові Міністрів України проекти Законів України "Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

9. Пенсійному фонду України разом з Державною податковою адміністрацією розробити до 15 жовтня цього року заходи щодо обміну інформацією про кількість зареєстрованих платників внесків до Пенсійного фонду України.

10. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

проаналізувати у місячний строк стан фінансування та освоєння субвенції, розподіл якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 951 "Про перелік об'єктів, що фінансуються у 2006 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", та подати Міністерству фінансів і Державному казначейству пропозиції щодо першочергового фінансування об'єктів, що забезпечують підготовку до осінньо-зимового періоду, та введення їх в експлуатацію, встановити особистий контроль за цільовим та ефективним використанням зазначених коштів;