1. Погодитися із пропозицією Міністерства соціальної політики та Міністерства цифрової трансформації щодо необхідності нормативно-правового забезпечення та проведення комплексної цифрової трансформації всіх компонентів системи соціального захисту населення.

2. Схвалити Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери , що додається.

3. Міністерству соціальної політики разом із Міністерством цифрової трансформації забезпечити реалізацію схваленої цим розпорядженням Стратегії та подавати щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, Кабінету Міністрів України звіт про вжиття і результативність заходів, спрямованих на її реалізацію.

4. Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду України забезпечити передачу даних про отримувачів усіх видів соціальної допомоги з обов’язковим зазначенням їх статусу та інформації, необхідної для забезпечення отримання відповідного виду соціальної допомоги, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Цією Стратегією визначено напрями та завдання комплексної цифрової трансформації всіх компонентів системи соціального захисту населення на основі єдиних підходів, стандартів і технологій.

Соціальний захист населення - це система забезпечуваних державою економічних, соціальних та організаційних заходів, що спрямовуються на підтримку найбільш вразливих верств населення (пенсіонерів, осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та інших категорій осіб, які мають право на державну допомогу та пільги відповідно до законів).

На сьогодні процеси інформатизації в інституціях соціального захисту населення відбуваються здебільшого некоординовано та з різними рівнями ефективності.

Наявні або ті, що створюються, інформаційні системи (наприклад, Єдина інформаційно-аналітична система управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL) лише секторально та/або частково забезпечують автоматизацію процесів у соціальній сфері. При цьому соціальна сфера загалом не є цілісним об’єктом цифровізації.

У цій Стратегії терміни вживаються в такому значенні:

соціальна сфера - сукупність управлінських та організаційних інституцій (органів, установ, організацій, закладів), які забезпечують підвищення рівня життя і надання громадянам всіх видів соціальної підтримки та діяльність яких визначається відповідними законодавчими актами і фінансується за рахунок джерел, не заборонених законодавством;

соціальний захист - будь-які соціальні виплати, пільги, послуги, заходи, що передбачені для громадян законодавством і забезпечуються інституціями соціального захисту за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством;

інституції соціального захисту - Мінсоцполітики, органи та установи, що належать до сфери його управління, Пенсійний фонд України та його територіальні органи, Національна соціальна сервісна служба та її територіальні органи, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх територіальні органи, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші надавачі будь-яких видів соціальної підтримки.

Необхідність розроблення та реалізації цієї Стратегії викликана такими факторами, що є характерними для соціальної сфери:

відсутність єдиного інформаційного середовища, зокрема єдиного обліку одержувачів соціальної підтримки, та системи їх верифікації;

відсутність єдиної системи управління видатками на соціальний захист населення, їх розподілу та контролю за їх цільовим використанням;

складні процедури звернення за соціальною підтримкою, низький рівень сервісу, корупційні ризики;

значна кількість звернень громадян, які не є автоматизованими, дублюють один одного або є зайвими;

відсутність ефективної системи моніторингу та контролю зазначених процесів;

надмірний бюрократичний апарат і невиправдані адміністративні витрати на утримання інституцій соціального захисту.

Метою цієї Стратегії є забезпечення європейських стандартів функціонування інституцій соціального захисту, надання послуг соціального характеру, фінансової стабільності соціальної сфери, підвищення її прозорості та оптимізації її адміністративних видатків.

Для реалізації цієї Стратегії необхідна інформаційна система, створена з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування громадян, з можливістю прийняття ефективних організаційних і структурних рішень. Виконання таких функцій може здійснювати Єдина інформаційна система соціальної сфери, яка повинна забезпечувати:

створення єдиної інформаційної бази соціальної сфери, зокрема шляхом взаємодії інформаційних ресурсів соціальної сфери та їх інтеграції з іншими державними інформаційними ресурсами, у тому числі державними реєстрами;

усунення дублювання процесів і функцій інституцій соціального захисту, зокрема шляхом централізації цих процесів і функцій;

стандартизацію та автоматизацію звернень громадян у соціальній сфері, їх централізований моніторинг, а також перехід інституцій соціального захисту на електронний документообіг;

підвищення продуктивності та якості обслуговування у соціальній сфері, можливість надання послуг у цій сфері на умовах аутсорсингу;

постійний автоматизований моніторинг і контроль усіх фінансових потоків у соціальній сфері;

надійний захист інформації, насамперед персональних даних громадян;

підвищення рівня довіри населення до інституцій соціального захисту.

Завданнями цієї Стратегії є:

підвищення ефективності соціального захисту громадян;

удосконалення системи управління фінансовими ресурсами соціальної сфери;

автоматизація системи управління та контролю в соціальній сфері;

технологічний розвиток інформаційних ресурсів соціальної сфери з використанням інноваційних технологій.

Для підвищення ефективності соціального захисту громадян планується:

створення в межах Єдиної інформаційної системи соціальної сфери Єдиного соціального реєстру, до якого включатиметься інформація про отримувачів усіх видів соціальної допомоги з обов’язковим зазначенням їх статусу, права на отримання того чи іншого виду соціальної підтримки, а також відомостей про реалізацію такого права або користування ним. Єдиний соціальний реєстр повинен створюватися на базі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом перенесення до нього необхідних даних з діючих інформаційних систем соціальної сфери;

створення в межах Єдиної інформаційної системи соціальної сфери реєстру інституцій соціального захисту - надавачів тих чи інших видів соціальної підтримки;

створення на базі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери мережі універсальних сервісних центрів соціальної сфери (на базі інституцій соціального захисту та інших сервісних центрів для обслуговування громадян: центрів надання адміністративних послуг, об’єднаних територіальних громад, банківських установ, поштових підприємств тощо), впровадження єдиних стандартів обслуговування громадян з питань надання будь-яких видів соціальної підтримки за принципом "єдиного вікна";

забезпечення на базі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери можливості обслуговування громадян незалежно від їх зареєстрованого місця проживання;

створення на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг "Портал Дія" Єдиного соціального веб-порталу як підсистеми Єдиної інформаційної системи соціальної сфери для забезпечення дистанційного доступу громадян до всіх послуг, що надаються інституціями соціального захисту, зокрема осіб, які мають порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також різні комбінації порушень, з дотриманням вимог ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0";

впровадження технології електронного інформування громадян з питань надання соціальної підтримки через засоби мобільного зв’язку, електронну пошту, мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Портал Дія" тощо;

створення в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери підсистеми для накопичення, зберігання, обліку, пошуку та використання даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

запровадження в межах Єдиної інформаційної системи соціальної сфери єдиного електронного документа в соціальній сфері з широкими функціональними можливостями, в якому, зокрема, фіксуватиметься інформація, необхідна для ідентифікації особи для отримання конкретних видів соціальної допомоги та доступу до інформації з Єдиного соціального реєстру.