Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки (далі - Національна програма), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити за погодженням з Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду галузеві і регіональні програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища з урахуванням положень Національної програми.

3. Покласти на Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду функції координатора реалізації заходів, передбачених Національною програмою.

4. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерству фінансів передбачати щороку під час підготовки проектів Державного бюджету України видатки на фінансування заходів, передбачених Національною програмою.

5. Міністерству праці та соціальної політики щороку у I кварталі подавати Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання Національної програми.

Головною метою цієї Національної програми є реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності (далі - підприємства) шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно-правового забезпечення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці.

Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці - це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності.

Так, у 1999 році в цілому по Україні було травмовано на виробництві 39844 особи, з них 1388 - із смертельним наслідком, у 2000 році травмовано 34556 осіб, з них 1325 - із смертельним наслідком. Рівень професійної захворюваності залишається досить високим, при цьому переважають захворювання пилової та хімічної етіології, опорно-рухового апарату, віброшумова патологія. Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано на підприємствах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, а також у будівництві та сільському господарстві.

Найбільш негативно позначаються на стані охорони праці:

незадовільні умови праці на виробництві;

недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

недостатній рівень підготовки працюючих та фахівців з питань охорони праці;

відсутність впровадження в необхідному обсязі науково-технічних розробок у сфері охорони праці;

недостатня організація роботи з інформаційного забезпечення охорони праці.

Національна програма передбачає комплексне розв'язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.

Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці грунтуються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у:

створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці;

створенні належних, безпечних і здорових умов праці;

розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів;

концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці;

забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розробок та їх відповідності світовому рівню;

максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного співробітництва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази.

Основними завданнями Національної програми є:

усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колективного захисту працівників;

здійснення заходів із захисту людей від ураження електричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень;

удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці;

розв'язання проблем медицини праці;

інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці.

Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Національна програма включає в себе заходи щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки.

Передбачені програмою заходи спрямовано на поступове приведення національного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС.

Фінансування заходів Національної програми здійснюється в передбаченому законодавством порядку за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Мінпраці щороку подає правлінню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань бюджетні запити щодо включення до бюджету цього Фонду цільових видатків, призначених для фінансування заходів Національної програми.

Організаційне забезпечення виконання Національної програми здійснює Держпромгірнагляд.