1. Затвердити Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (додається).

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк:

подати проект Положення про Комітет по нагляду за охороною праці;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 23 жовтня 1996 року N 988 "Про Положення про Міністерство соціального захисту населення України".

1. Міністерство праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони праці, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, координує діяльність щодо реалізації державних і регіональних соціальних програм, налагодження соціального партнерства.

Мінпраці України підпорядкований Комітет по нагляду за охороною праці.

2. Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Мінпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

3. Основними завданнями Мінпраці України є:

розроблення, обгрунтування, координування та контролювання виконання соціальних програм з питань зайнятості, соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення і соціального обслуговування населення, народонаселення, забезпечення соціально-трудових прав жінок, молоді;

прогнозування розвитку соціальної сфери на основі аналізу життєвого рівня населення та підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення і соціального обслуговування населення;

сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;

керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних із регулюванням ринку праці та трудової міграції, здійснення контролю за раціональним використанням коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення;

розроблення і удосконалення механізму державного регулювання рівня життя населення;

розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, удосконалення її оплати, організації та нормування;

розроблення і затвердження міжгалузевих норм і нормативів праці;

розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері соціального страхування населення і координація роботи по її реалізації;

координація діяльності органів виконавчої влади, спрямованої на регулювання праці, проведення консультацій і організація співробітництва у цьому напрямі з об'єднаннями профспілок і власників, сприяння розв'язанню соціально-трудових проблем на основі принципу соціального партнерства, участь в укладанні колективних договорів, угод;

надання консультаційних послуг під час вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), проведення підготовчої роботи для укладення колективних договорів, угод між галузевими профспілками і об'єднаннями підприємств, сприяння їх співробітництву в поліпшенні організації та умов праці, розв'язання проблем соціального розвитку трудових колективів, узагальнення практики укладення колективних договорів, угод;

здійснення заходів для зміцнення міжнародного співробітництва у сфері соціально-трудових прав громадян, налагодження постійних зв'язків з Міжнародною організацією праці, підготовка пропозицій щодо приведення актів законодавства України у відповідність із міжнародними трудовими нормами, вивчення та узагальнення міжнародного досвіду регулювання трудових відносин і зайнятості населення, його соціального захисту та поліпшення умов праці, підготовка пропозицій про використання цього досвіду на національному рівні;

участь у підготовці та реалізації міжнародних угод, пов'язаних з трудовою міграцією, захистом прав працівників-мігрантів;

комплексне управління охороною праці, здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

організація і здійснення моніторингу у сфері праці, зайнятості, соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення і соціального обслуговування населення.

4. Мінпраці України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі основні функції:

1) у сфері зайнятості населення та регулювання ринку праці:

вивчає стан використання трудових ресурсів і розвитку процесів, які відбуваються на ринку праці та у сфері професійного навчання, складає на цій основі прогнози щодо регулювання ринку праці та зайнятості;

сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані на запобігання масовому безробіттю, що виникає внаслідок структурних змін в економіці, та забезпечує соціальний захист громадян, які тимчасово не працюють;

запобігає перетворенню безробіття в довгострокове та застійне, сприяє швидкому працевлаштуванню безробітних;

складає прогнози щодо створення робочих місць за сферами і галузями економіки, задоволення потреби підприємств, установ і організацій у працівниках;

сприяє створенню додаткових робочих місць підприємствами, установами і організаціями для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

готує пропозиції про визначення територій пріоритетного розвитку, де збільшення кількості робочих місць заохочується державою;

визначає обсяги і напрями професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних з підприємств, установ і організацій працівників і незайнятого населення;

здійснює методичне й організаційне забезпечення проведення професійної підготовки та перепідготовки вивільнюваних з підприємств, установ і організацій працівників та незайнятого населення:

регулює міжрегіональний перерозподіл робочої сили в межах національного ринку праці, забезпечує державну підтримку високої мобільності робочої сили;

бере участь у розробленні мобілізаційних заходів та бронюванні військовозобов'язаних;

разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції, розробляє механізм соціального, економічного та правового захисту громадян, які від'їжджають працювати за кордон по найму, здійснює координацію та інформаційне забезпечення діяльності органів, що займаються питаннями міграції на місцях;

забезпечує надання консультацій та проведення переговорів з міжнародними організаціями і відповідними органами заінтересованих іноземних держав з метою підготовки дво- і багатосторонніх угод, що визначають обсяг, порядок і умови, а також принципи прийняття на роботу в Україні і направлення до відповідних іноземних держав робочої сили;

здійснює заходи щодо розвитку державної служби зайнятості, удосконалення її організаційної структури та зміцнення матеріально-технічної бази, бере участь в удосконаленні системи обліку, звітності та державної статистики у сфері зайнятості населення та використання трудових ресурсів;

контролює використання державною службою зайнятості всіх рівнів коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення;

2) у сфері регулювання рівня життя населення, соціальних гарантій і демографії:

аналізує і прогнозує життєвий рівень населення та демографічну ситуацію, бере участь у розробленні програм народонаселення, опрацьовує і вносить пропозиції щодо соціального страхування, удосконалення системи соціального захисту громадян;

разом з відповідними центральними органами виконавчої влади готує пропозиції щодо визначення розміру прожиткового мінімуму та розміру вартісної величини межі малозабезпеченості та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо удосконалення системи надання соціальної допомоги, компенсаційних виплат і пільг, забезпечення захисту доходів населення від інфляції. Бере участь у підготовці пропозицій про вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;

3) у сфері оплати, нормування і стимулювання праці:

розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері організації, нормування, оплати і стимулювання праці, здійснює організаційні заходи, спрямовані на забезпечення реалізації цієї політики;

готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо встановлення гарантованого державою розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій в оплаті праці;

розробляє і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо:

- удосконалення умов оплати праці працівників установ і організацій бюджетної сфери;

- грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;

- удосконалення умов оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, та працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

- визначення умов оплати праці і матеріального забезпечення громадян, які направляються для роботи в організаціях України за кордоном;

затверджує у встановленому порядку умови і розміри оплати праці працівників окремих установ і організацій, що фінансуються з бюджету;

готує пропозиції, що стосуються договірного регулювання оплати праці на основі соціального партнерства;

готує пропозиції щодо удосконалення організації і нормування праці;

надає організаційно-методичну допомогу підприємствам і організаціям незалежно від форм власності у впровадженні прогресивних форм організації, нормування та оплати праці;

4) у сфері регулювання соціально-трудових відносин:

організовує на засадах соціального партнерства проведення переговорів і укладення генеральної угоди; забезпечує контроль за реалізацією цієї угоди міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;

узагальнює практику укладення колективних договорів, галузевих і регіональних угод, готує пропозиції щодо вдосконалення, здійснює реєстрацію, облік, зберігання галузевих і регіональних угод та доповнень до них;

забезпечує посередництво та надання консультацій для вирішення спірних питань у разі розв'язання колективних трудових конфліктів і проведення переговорів під час укладення угод між профспілками і роботодавцями, сприяє їх співробітництву і взаєморозумінню;

розробляє і затверджує тарифно-кваліфікаційні характеристики професій працівників або погоджує галузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики, розроблювані відповідними органами управління; готує пропозиції про внесення змін і доповнень до Державного класифікатора професій;

5) у сфері умов і охорони праці:

проводить державну експертизу умов праці і визначає порядок та контролює якість атестації робочих місць за умовами праці і їх відповідністю нормативним актам про охорону праці;

готує висновки та пропозиції щодо змін у списках N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, і у списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими та особливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день;

бере участь у розробленні критеріїв і показників визначення умов праці, згідно з якими надаються пільги та компенсація за роботу в несприятливих умовах праці; контролює виконання актів законодавства щодо оплати праці і надання трудових пільг у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС;

бере участь у визначенні переліку робіт з важкими, шкідливими та особливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок і підлітків;

розглядає і затверджує диференційовані тарифи соціального страхування підприємств залежно від небезпечності, шкідливості та важкості робіт, стану інших факторів умов праці;

здійснює комплексне управління охороною праці і забезпечення профілактики травматизму невиробничого характеру на державному рівні, реалізацію державної політики в цій галузі, розроблення за участю міністерств, інших органів державної виконавчої влади та профспілок національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контроль за її виконанням;

6) у сфері пенсійного забезпечення:

готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення, вдосконалення чинного пенсійного законодавства;

розробляє разом з іншими центральними органами виконавчої влади проекти актів законодавства з питань пенсійного забезпечення;

організовує роботу підвідомчих органів, пов'язану з пенсійним забезпеченням, взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;