Відповідно до статті 5 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок списання об’єктів державної власності, що додається.

2. На період воєнного стану зупиняється дія абзаців шостого - восьмого пункту 4 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого цією постановою, у разі, коли інформація, що підлягає оприлюдненню, стосується об’єктів критичної інфраструктури, крім об’єктів критичної інфраструктури, визначених у пункті 9 переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 93, ст. 2994; 2024 р., № 15, ст. 962).

1. Цей Порядок визначає механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно).

Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком.

У цьому Порядку суб’єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об’єднання), господарські товариства, заклади, установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.

Терміни, які використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про управління об’єктами державної власності" та інших законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.

2. Дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), закладам, установам та організаціям; майно, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук; майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутного капіталу; майно, що передано в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів) (далі - орендоване майно).

3. Дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об’єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, цілісні майнові комплекси підприємств тощо).

4. Списанню підлягає майно, що не може бути відчужене, безоплатно передане суб’єктам господарювання, зазначеним в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління або їх застосування може бути економічно недоцільне, у разі, коли таке майно:

1) морально застаріле чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб’єктом господарювання та відновлення якого є економічно недоцільним (у тому числі у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);

2) зруйноване (пошкоджене/знищене), відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, або знищене/зруйноване внаслідок аварії чи стихійного лиха, пожежі, воєнних дій або терористичних актів;

3) виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

При цьому майно, виявлене в результаті інвентаризації як нестача, списується з подальшим його відображенням в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому Мінфіном.

У разі часткового списання майна визначається первісна (переоцінена) вартість та знос частини майна, яка підлягає списанню. У разі відсутності даних щодо вартості ідентифікованої частини майна, яка підлягає списанню, вартість такої частини визначається на пропорційній основі з використанням лише таких натуральних параметрів, як площа, довжина, висота, об’єм, обсяг тощо.

Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебуває майно, первісна (переоцінена) вартість якого становить більш як 50 тис. гривень та яке не використовується, у тому числі морально застаріле та фізично зношене, подають щомісяця до 10 числа інформацію про таке майно суб’єктам управління.

Суб’єкт управління з метою ефективного використання та безоплатної передачі такого майна іншим суб’єктам господарювання, що належать до сфери його управління, або іншим суб’єктам управління оприлюднює отриману інформацію на власному офіційному веб-сайті.

Відсутність протягом 30 робочих днів з дня оприлюднення інформації стосовно морально застарілого та фізично зношеного майна пропозицій щодо його передачі може використовуватися під час здійснення списання такого майна як підтвердження неможливості його безоплатної передачі в установленому порядку.

5. Списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).

Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб’єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Списання повністю амортизованих основних засобів, крім нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, та господарських товариств).

Списання виноградників здійснюється відповідно до цього Порядку з дотриманням вимог, установлених статтею 2 Закону України "Про виноград та виноградне вино".

Списання майна, що перебуває на балансі суб’єкта управління, або його територіального органу із статусом юридичної особи, здійснюється таким суб’єктом відповідно до цього Порядку.

Рішення про надання згоди на списання майна суб’єктами господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, приймає Кабінет Міністрів України за пропозиціями Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.

6. З метою отримання згоди на списання/часткове списання майна суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління разом із зверненням стосовно списання/часткового списання майна такі документи:

1) підписане керівником суб’єкта господарювання або затверджене колегіальним виконавчим органом, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання, техніко-економічне обґрунтування необхідності списання/часткового списання майна, в якому містяться розрахунки та/або інша інформація про очікуваний фінансовий результат списання/часткового списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств, господарських товариств), напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання/часткового списання, а також інформація про вплив списання/часткового списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження суб’єктом господарювання виробничої та іншої діяльності;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом такого суб’єкта господарювання (не подається у разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);

6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, та у разі наявності - копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кадастрового плану або договору оренди землі;

7) відомості про об’єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проектування, загальна кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт);

8) відомості про вчинення дій, спрямованих на визначення можливості застосування інших способів управління щодо нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, зокрема вивчення попиту щодо їх відчуження, оренди, безоплатної передачі іншим суб’єктам господарювання;

9) документи, на підставі яких здійснюється будівництво або реконструкція чи технічне переоснащення діючих об’єктів (у разі, коли майно списується у зв’язку з будівництвом, реконструкцією та технічним переоснащенням);

10) висновок спеціалізованої організації про технічний стан об’єкта нерухомості, що пропонується до списання, із визначенням витрат, необхідних для відновлення такого об’єкта (подається за вимогою суб’єкта управління або державного органу приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання).

У разі коли рішення про списання майна потребує погодження з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, такий суб’єкт подає зазначені документи відповідному органу приватизації разом з висновком суб’єкта управління щодо необхідності списання такого майна, який надається суб’єктом управління у формі листа протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у підпунктах 1-10 цього пункту.

Суб’єкти господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, подають зазначені документи Фонду державного майна для опрацювання і подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо списання майна.

У разі потреби суб’єкт управління, державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання можуть запитувати від суб’єкта господарювання додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, суднові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів може визначатися розпорядчим актом суб’єкта управління.

Державний орган приватизації за місцезнаходженням суб’єкта господарювання приймає протягом 30 робочих днів з дати надходження у повному обсязі зазначених документів рішення про погодження чи відмову в погодженні списання майна, яке доводиться до суб’єкта господарювання у формі листа.

7. Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб’єктом управління протягом 30 робочих днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, та після погодження з державними органами приватизації відповідно до абзацу третього пункту 5.

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли:

майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку;

суб’єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання;

суб’єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;

у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна (у тому числі визначення впливу списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності);

відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.

8. Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна суб’єкт управління утворює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються розпорядчим актом.

У разі потреби комісія з розгляду питань стосовно списання майна може провести додатковий огляд майна, що пропонується до списання.

9. Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб’єкта господарювання або уповноважена особа (член колегіального виконавчого органу, якому делеговані відповідні повноваження), а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб’єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб’єкта управління його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб’єкта господарювання або рішенням колегіального виконавчого органу, якщо інше не визначено статутом суб’єкта господарювання.

10. Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, суб’єкт господарювання залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції або її територіального органу (у разі створення), який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

11. У разі потреби та/або необхідності врахування галузевих особливостей списання майна суб’єкти управління можуть залучати для участі в роботі комісії фахівців відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

Під час списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) до складу комісії в обов’язковому порядку включаються представники державного органу приватизації за місцем розташування майна та місцевих органів виконавчої влади.