Про затвердження Положення про управління ризиками, пов"язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 лютого 2011 р. № 131
Київ

Про затвердження Положення про управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками

( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на залучення Державним концерном "Укроборонпром" у 2013 році запозичення під державні гарантії, згідно з Постановою КМ № 663 від 14.08.2013 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державних гарантій за запозиченням, згідно з Постановами КМ № 540 від 24.07.2015 № 1082 від 25.12.2015 № 1083 від 25.12.2015 № 1084 від 25.12.2015 № 876 від 30.11.2016 № 936 від 06.12.2017 № 978 від 13.12.2017 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 997 від 13.12.2017 № 647 від 10.07.2019 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державних гарантій за запозиченням, згідно з Постановами КМ № 999 від 18.12.2017 № 1000 від 18.12.2017 № 1001 від 18.12.2017 № 1002 від 18.12.2017 № 995 від 20.12.2017 № 996 від 20.12.2017 № 1065 від 20.12.2017 № 438 від 23.05.2018 № 439 від 23.05.2018 № 440 від 23.05.2018 № 441 від 23.05.2018 № 442 від 23.05.2018 № 443 від 23.05.2018 № 1049 від 11.10.2021 № 1050 від 11.10.2021 № 1053 від 22.09.2021 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання зобов’язань, зазначених у пункті 1 Постанови КМ № 760 від 07.07.2022 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у пункті 1 Постанови КМ № 1365 від 09.12.2022 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань згідно з Постановою КМ № 490 від 12.05.2023 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання зобов’язань, зазначених у пункті 1 Постанови КМ № 1308 від 14.12.2023 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань згідно з Постановою КМ № 167 від 13.02.2024 ) ( Установити, що дія цієї Постанови не поширюється на надання державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань згідно з Постановою КМ № 711 від 18.06.2024 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками, що додається.

Прем'єр-міністр України	М. АЗАРОВ
Інд. 27

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 23 лютого 2011 р. № 131

ПОЛОЖЕННЯ

про управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками

1. Це Положення визначає цілі, принципи, механізм управління ризиками, пов'язаними з наданням державних гарантій, та розподілу таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками.

2. Дія цього Положення не поширюється на надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникають внаслідок запозичень від міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів розвитку, та суб'єктів господарювання - резидентів, які залучають кредити (позики) під державні гарантії для виконання загальнодержавних програм з подальшим поверненням і обслуговуванням таких кредитів (позик) за рахунок коштів державного бюджету.

3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

1) гарантійні зобов'язання - зобов'язання держави за державною гарантією;

2) гарантовані зобов'язання - боргові зобов'язання позичальника, забезпечені державною гарантією;

3) державна гарантія - спосіб забезпечення державою у повному обсязі або частково виконання боргових зобов'язань позичальника перед кредитором;

4) позичальник - суб'єкт господарювання - резидент, виконання боргових зобов'язань якого забезпечується державною гарантією;

5) ризики, пов'язані з наданням державних гарантій (далі - ризики), - можливість настання непередбачених подій (обставин), що призведе до збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань;

6) управління ризиками - комплекс заходів, спрямованих на ідентифікацію та проведення оцінки ризиків, їх мінімізацію, а також на здійснення моніторингу рівня зазначених ризиків для зменшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань.

4. До ризиків належать:

кредитний ризик - ризик, пов'язаний з невиконанням гарантованих зобов'язань;

операційний ризик - ризик, пов'язаний з негативним впливом людського і технічного факторів, обставин непереборної сили;

ризик ліквідності - ризик, пов'язаний з тимчасовою недостатністю коштів у позичальника для виконання гарантованих зобов'язань.

5. Управління ризиками здійснюється за принципами:

1) безперервності (ідентифікація та оцінка ризиків здійснюються безперервно);

2) економності та ефективності (витрати на управління ризиками не повинні перевищувати можливих витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань);

3) узгодження завдань з управління ризиками із завданнями з управління гарантованим державою боргом;

4) відсутності конфлікту інтересів (не допускається здійснення відносин, що не відповідають інтересам держави або можуть перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи);

5) інтеграції (виявлення ризиків забезпечують усі учасники процесу надання державних гарантій);

6) постійного моніторингу (моніторинг рівня ризиків та контроль за результатами виконання заходів з управління такими ризиками здійснюються постійно);

7) повноти характеристики (аналіз явищ, пов'язаних з управлінням ризиками, проводиться всебічно, зокрема із застосуванням статистичних методів);

8) історизму (забезпечення ефективності системи управління ризиками здійснюється шляхом використання результатів порівняльно-історичного аналізу);

9) толерантності (рівень ризику з урахуванням мети надання державних гарантій повинен бути прийнятним для держави);

10) системності (достатність і достовірність інформаційного забезпечення управління ризиками; урахування всіх можливих джерел виникнення ризиків та використання способів впливу на них; розроблення необхідних заходів для вжиття у разі виникнення обставин, що можуть призвести до виконання гарантійних зобов'язань).

6. Управління ризиками здійснюється з урахуванням відношення гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту та граничного обсягу надання державних гарантій шляхом:

1) проведення аналізу:

доцільності інвестиційного проекту, реалізацію якого передбачається здійснювати за рахунок кредитів (позик), залучених під державну гарантію (далі - проект), з урахуванням його відповідності державним завданням і пріоритетам;

( Абзац другий підпункту 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 647 від 10.07.2019 )

самоокупності проекту;

................

Перейти до повного тексту