Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України;

показники проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України;

заходи з реалізації Генеральної схеми планування території України.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади - виконавцям заходів з реалізації Генеральної схеми планування території України (далі - Генеральна схема) щороку:

передбачати кошти на фінансування зазначених заходів за відповідними бюджетними програмами;

подавати до 1 червня Державному комітетові з будівництва та архітектури інформацію, необхідну для проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми, і звіт про виконання заходів, затверджених цією постановою.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку подавати до 1 червня Державному комітетові з будівництва та архітектури інформацію, необхідну для проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми, і звіт про виконання заходів з її реалізації.

3. Державному комітетові з будівництва та архітектури:

щороку до 1 жовтня подавати Кабінетові Міністрів України доповідь про стан реалізації Генеральної схеми за попередній рік;

внести у тримісячний термін проект постанови Кабінету Міністрів України про утворення Координаційної ради з реалізації Генеральної схеми та затвердження положення про неї.

1. Цей Порядок визначає основні завдання, зміст та організаційні засади моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України (далі - моніторинг), а також механізм взаємодії органів виконавчої влади з питань проведення моніторингу.

2. Моніторингом є система спостереження на державному, регіональному (Автономна Республіка Крим, області та райони) та місцевому рівні (мм. Київ, Севастополь, Сімферополь, обласні центри та міста обласного значення) за станом розвитку, планування та використання території країни, реалізації відповідної містобудівної документації шляхом щорічного збирання, аналізу вихідної інформації відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України показників проведення моніторингу.

3. Основними завданнями моніторингу є:

аналіз, оцінка вихідної інформації та процесів реалізації Генеральної схеми;

виявлення тенденцій розвитку, планування та використання території країни, прогнозування можливих наслідків змін її планувальної організації;

підготовка науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень та здійснення заходів з планування територій.

4. Проведення моніторингу ґрунтується на таких засадах:

узгодження нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення;

систематичне спостереження за станом використання території країни та окремих адміністративно-територіальних одиниць;

комплексне оброблення та використання одержаної інформації;

оперативне доведення відповідної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

корпоративне використання інформаційних ресурсів та комунікаційних систем.

5. Моніторинг проводиться за такими основними напрямами:

зміна планувального використання території;

трансформація планувальної організації територій за видами та режимами переважного їх використання;

зміна рівня містобудівного освоєння територій та рівня їх забезпеченості природними ресурсами;

урахування державних інтересів під час планування та використання територій;

удосконалення систем розселення;

створення умов для сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

розвиток територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність та потребують державної підтримки;

збереження та використання земель історико-культурного призначення;

використання природних ресурсів та розвиток національної екологічної мережі;

динаміка зміни зон природної та техногенної небезпеки;

стан розроблення та реалізації містобудівної документації.

6. Держбуд:

розробляє та затверджує за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Мінекоресурсів, МОЗ, Мін'юстом, Держгеокадастром, Держкомстатом та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями форми надання вихідної інформації проведення моніторингу;

одержує зазначену інформацію і складає характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя (зокрема на основі даних моніторингу довкілля, державного моніторингу вод, моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, державного земельного, лісового та водного кадастрів, містобудівних кадастрів населених пунктів та інших даних).

7. Показники проведення моніторингу встановлюються на основі визначених у пункті 5 цього Положення основних напрямів з урахуванням заключних документів Конференції ООН з розвитку населених пунктів, відповідних рекомендацій Європейської економічної Комісії ООН та Ради Європи і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

8. Держбуд щороку:

узагальнює та опрацьовує одержану вихідну інформацію;

готує доповідь Кабінетові Міністрів України про стан реалізації Генеральної схеми;

готує пропозиції про внесення до Генеральної схеми необхідних змін;

подає Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям пропозиції щодо врахування загальнодержавних інтересів під час планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

подає інформаційно-аналітичну допомогу у підготовці органами виконавчої влади рішень з планування та використання території України і окремих її частин.

1. Ефективність використання території (тис. гектарів, відсотків відповідного підсумку, гектарів на 1000 населення):

розподіл земель за категоріями цільового призначення;

забудовані землі та їх структура;

території Національної екологічної мережі;

землі усіх категорій цільового призначення в межах населених пунктів;

площа та цільове призначення земель, вивільнених під час скорочення виробничих територій, у тому числі земель сільськогосподарського призначення;

площа земель, використання яких обмежується відповідно до законодавства та вимагає спеціального режиму.

2. Рівень містобудівного освоєння території:

містобудівна освоєність території (відсотків забудованих земель);

рівень урбанізації (відсотків міського населення);

щільність населення (осіб/кв. кілометр);

щільність магістральної інженерно-транспортної інфраструктури - залізниць, автомобільних доріг, трубопроводів, ліній електропередач (кілометрів/1000 кв. кілометрів);

щільність забудови виробничих територій та їх структура (відсотків забудованих земель).

3. Рівень природно-техногенної безпеки і техногенного забруднення:

кількість потенційно небезпечних об'єктів та територій, у тому числі таких, що підлягають виведенню з експлуатації (одиниць, тис. гектарів);

кількість надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, у тому числі природних, техногенних, та матеріальних збитків від них (одиниць, млн гривень);

площа територій антропогенного забруднення, на яких рівень забруднення та концентрація небезпечних речовин у ґрунтах перевищує гранично допустимі нормативи (тис. гектарів);

площа поширення екзогенних геологічних процесів (тис. гектарів), у тому числі зсувів, карсту, підтоплення;

площа поширення паводка (тис. гектарів).

4. Територіальний розвиток системи розселення:

площа та чисельність населення адміністративно-територіальних одиниць (гектарів, тис. осіб);

кількість населених пунктів, у тому числі монофункціональних (одиниць, одиниць/1000 кв. кілометрів);

кількість міст, селищ, сіл та їх угруповання за чисельністю населення (одиниць);

динаміка зростання чисельності населення обласних центрів та відповідних областей (відсотків).

5. Виробнича база системи розселення:

виробництво валового внутрішнього продукту та його галузева структура (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення);

виробництво промислової продукції та його галузева структура (млн гривень, відсотків до відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення);

виробництво сільськогосподарської продукції (млн гривень, відсотків до відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення);

рівень зношеності основних виробничих фондів (відсотків).

6. Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури:

протяжність шляхів сполучення за видами транспорту (кілометрів, кілометрів/1000 кв. кілометрів), у тому числі:

національної мережі міжнародних транспортних коридорів;

магістральних і регіональних транспортних комунікацій;

транспортних обходів міст з населенням понад 500 тис. чоловік;

протяжність магістрального трубопровідного транспорту (кілометрів, кілометрів/1000 кв. кілометрів);

обсяг споживання води за видами (тис. куб. метрів, тис. куб. метрів/1000 населення);

відведено (скинуто) стічних вод, у тому числі виробничих, господарсько-побутових (тис. куб. метрів, тис. куб. метрів/1000 населення);

виробництво та споживання електроенергії за видами споживачів (млн кВт * год/рік, млн. кВт. год/рік на 1000 населення);

виробництво та споживання теплової енергії за видами споживачів (тис. Гкал/рік, тис. Гкал/рік на 1000 населення);

споживання газу за видами споживачів (млн куб. метрів/рік, млн куб. метрів/рік на 1000 населення).

7. Розвиток Національної екологічної мережі (тис. гектарів):

площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення;

площа деградованих та малопродуктивних земель, які перебувають у стані консервації;

площа водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, на території яких розроблено проекти встановлення цих зон;

площа сіножатей та пасовищ;

площа лісів та інших лісовкритих територій, у тому числі полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень;

площа водно-болотних угідь міжнародного значення.

8. Розвиток оздоровчо-рекреаційного та туристичного комплексу:

оздоровчі заклади за видами (одиниць, тис. місць, одиниць/1000 кв. кілометрів території);

кількість громадян, які лікувалися в оздоровчих закладах (тис. осіб, відсотків загальної кількості місць);

рекреаційні заклади за видами (одиниць, тис. місць, одиниць/1000 кв. кілометрів території);

кількість громадян, які відпочивали у рекреаційних закладах (тис. осіб, відсотків загальної кількості місць);

туристичні заклади за видами (одиниць, тис. місць, одиниць/1000 кв. кілометрів території);

кількість туристів (тис. осіб, відсотків загальної кількості місць у туристичних закладах).

9. Використання територій:

щільність населення у містах різних груп (осіб/кв. кілометр);

площа земель житлової та громадської забудови, які перебувають у державній, комунальній та приватній власності (тис. гектарів, відсотків);

кількість наданих земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та гаражного будівництва, індивідуального дачного будівництва, садівництва (тис. гектарів, відсотків);

площа озеленених територій загальноміського значення (тис. гектарів, відсотків);

середня вартість землі (тис. гривень/гектар).

10. Демографічний розвиток:

населення усього і його поділ за віковими групами (тис. осіб, відсотків);

природний та механічний рух населення (тис. осіб, відсотків);

середній розмір сімей і річні темпи зростання чисельності сімей (осіб, відсотків);

сімейний склад населення (осіб, відсотків);

тривалість життя (років).

11. Ринок праці та рівень життя:

зайнятість населення та її розподіл за основними галузями економіки (відсотків);

рівень безробіття (тис. безробітних, відсотків);

навантаження на вільне робоче місце (осіб);

середньомісячна зарплата працівників (гривень);

середньомісячний дохід населення (гривень);

роздрібний товарообіг (гривень у розрахунку на душу населення).

12. Житлові умови у населених пунктах:

житлова забезпеченість, у тому числі міського та сільського населення (кв. метрів загальної площі на одного жителя);

житловий фонд (тис. кв. метрів загальної площі);

житловий фонд, зруйнований стихійним або іншим лихом (відсотків);

структура житлового фонду за формами власності (відсотків);

загальна площа та кількість квартир, введених в експлуатацію, у тому числі за програмами молодіжного житлового будівництва (тис. кв. метрів загальної площі, одиниць);

потреба у поліпшенні житлових умов (кількість сімей на черзі);

кількість житлових приміщень, переведених до категорії нежитлових з метою іншого використання (одиниць, кв. метрів загальної площі);

середня місячна плата за житло, комунальні послуги (гривень/кв. метр);

інвестиції в будівництво житла за рахунок державного, місцевого бюджетів, коштів населення, банківських кредитів, інших джерел (млн. гривень, відсотків);

середня вартість житла на первинному та вторинному ринку (тис. гривень).

13. Розвиток соціальної інфраструктури - забезпеченість населення (на 1000 осіб):

закладами охорони здоров'я (кількість лікарняних ліжок, відвідувань за зміну - в амбулаторно-поліклінічних закладах);

спортивними та фізкультурно-оздоровчими закладами (місць);

закладами культури та мистецтва (місць);

навчально-виховними установами (місць);

підприємствами торгівлі (кв. метрів торгової площі);

підприємствами громадського харчування (місць);

підприємствами побутового обслуговування (робочих місць).

14. Наука та освіта:

кількість науково-дослідних, дослідно-експериментальних, проектних організацій (одиниць);

обсяг робіт, виконаних науково-дослідними, дослідно-експериментальними, проектними організаціями (млн гривень);

кількість наукових та науково-технічних працівників, у тому числі докторів наук, кандидатів наук (осіб);

кількість вищих навчальних закладів, у тому числі III-IV рівня акредитації, студентів та науково-педагогічних працівників (одиниць, тис. осіб);

забезпеченість вищих та загальноосвітніх навчальних закладів засобами обчислювальної техніки (одиниць на 1000 студентів, учнів).

15. Розвиток інженерної інфраструктури:

кількість міст, селищ, сіл, що забезпечені централізованими системами водопостачання, каналізації, газопостачання (одиниць, відсотків);

кількість об'єктів оборотних систем водопостачання (одиниць);

відведено (скинуто) стічних вод, у тому числі виробничих, господарсько-побутових (тис. куб. метрів, тис. куб. метрів на 1000 населення);

загальна потужність очисних споруд (тис. куб. метрів).

16. Енергозабезпечення населених пунктів:

потреба у паливно-енергетичних ресурсах (млн. тонн умовного палива на рік), у тому числі (відсотків):

у виробництві,

у сільському господарстві,

у комунальному господарстві,

в інших галузях;

енергоємність промислової продукції (тонн умовного палива/млн гривень продукції);

енергоємність сільськогосподарської продукції (тонн умовного палива/млн гривень продукції);

споживання енергії населенням (кілограмів умовного палива на особу).

17. Розвиток транспортної інфраструктури:

обсяги і напрями пасажиропотоків за видами транспорту (тис. пасажирів, пасажирів на 1000 населення);

обсяги і напрями вантажопотоків за видами транспорту (тис. тонн, тис. тонн на 1000 населення);

щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям (кілометрів/1000 кв. кілометрів);

кількість легкових автомобілів (тис. одиниць, одиниць на 1000 населення);

середньорічний час денної поїздки на роботу за групами міст (хвилин).

18. Інвестиції:

в основний капітал (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення), у тому числі за об'єктами виробничого та невиробничого призначення;

в основний капітал за об'єктами виробничого призначення (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення), спрямовані на:

технічне переоснащення та реконструкцію діючих підприємств;

будівництво нових підприємств;

в основний капітал за галузями економіки (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення);

в основний капітал за галузями промисловості (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення);

прямі іноземні інвестиції (млн гривень, відсотків відповідного підсумку, гривень у розрахунку на душу населення).

19. Стан довкілля:

повітряний басейн:

кількість стаціонарних джерел забруднення (тис. одиниць);

обладнання стаціонарних джерел забруднення очисними спорудами (відсотків);

обсяг викидів шкідливих речовин (тис. тонн);

кількість міст з рівнем забруднення вище гранично допустимих концентрацій (одиниць);

якість води:

обсяги зворотних вод - забруднених, без очищення, нормативно очищених (млн куб. метрів, млн куб. метрів на 1000 населення);

обсяг зворотної та послідовно (повторно) використаної води (млн куб. метрів, млн куб. метрів на 1000 населення);

рівень зношеності очисних споруд ( відсотків);

очищення населених пунктів від побутових відходів, обсяг твердих побутових відходів (тис. тонн);