1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 772/2000 від 07.06.2000 )
Про Положення про Міністерство агропромислового комплексу України
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 1019/98 від 15.09.98 )
1. Затвердити Положення про Міністерство агропромислового комплексу України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 9 грудня 1994 року N 748 "Про утворення Державного комітету України з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості".
3. Кабінету Міністрів України у місячний строк:
подати проекти Положення про Комітет харчової промисловості України та Положення про Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України;
привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 листопада 1997 року
N 1282/97
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 15 листопада 1997 року N 1282/97
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство агропромислового комплексу України
1. Міністерство агропромислового комплексу України (далі - Мінагропром України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової, переробної та виноробної промисловості, здійсненні заходів для гарантування продовольчої безпеки держави.
Мінагропрому України підпорядковані Комітет харчової промисловості України і Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України.
2. Мінагропром України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами та розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінагропром України організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінагропром України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Міністерства є:
розроблення пропозицій щодо основних напрямів аграрної політики, реалізація державної політики з питань розвитку сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової, переробної та виноробної промисловості (далі-галузі агропромислового комплексу);
організація виконання актів законодавства з питань агропромислового комплексу і контроль за їх реалізацією;
розроблення та координація виконання загальнодержавних, регіональних програм, поточних планів економічного і соціального розвитку галузей агропромислового комплексу, соціальної сфери села;
здійснення науково-технічної і технологічної політики в галузях агропромислового комплексу;
розроблення пропозицій щодо оптимізації територіального розміщення сільськогосподарського виробництва;
розроблення та реалізація заходів щодо запровадження сучасних механізмів вирішення функціональних питань галузевого і міжгалузевого характеру, структурної перебудови галузей агропромислового комплексу, реформування майнових і земельних відносин на основі збереження та якісного оновлення наявного ресурсного потенціалу, подолання негативних явищ кризового характеру;
організація продовольчого ринку, маркетингу у сфері матеріально-технічного постачання, активізація зовнішньоекономічної діяльності;
здійснення заходів щодо державної підтримки товаровиробників, цільового використання бюджетних коштів, створення рівних умов для розвитку усіх форм власності й господарювання;
організація роботи державних служб з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарної медицини, племінної справи, заготівлі та якості продукції, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці, техніки безпеки, нагляду за технічним станом машин і обладнання.
4. Мінагропром України відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує разом із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади підготовку пропозицій щодо оптимізації територіального розміщення сільськогосподарського виробництва з урахуванням економічних, грунтово-кліматичних, екологічних, соціальних та інших факторів, готує пропозиції про закриття морально застарілих виробництв і розміщення нових;
2) розробляє концептуальні напрями розвитку конкурентоспроможного землеробства і тваринництва, здійснює заходи щодо застосування альтернативних систем ведення галузей агропромислового комплексу, бере участь у проведенні державної політики з питань дитячого, дієтичного і профілактичного харчування;
3) вносить пропозиції про запровадження сучасних механізмів вирішення функціональних питань галузевого та міжгалузевого характеру, державної підтримки підприємств, установ і організацій усіх форм власності, стимулювання їх інтеграції та кооперування, розробляє економічні та організаційно-правові заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника, активізацію зовнішньоекономічної діяльності, залучення іноземних інвестицій, кредитних ресурсів та міжнародної технічної допомоги у пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу;
4) забезпечує державну підтримку та сприяє розвитку підсобних промислових виробництв сільськогосподарських підприємств і селянських (фермерських) господарств, кооперативів, особистих підсобних господарств та інших;
5) організовує систему маркетингу у сфері матеріально-технічного постачання, виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та продукції її переробки, вносить пропозиції щодо ринкових механізмів регулювання цін і тарифів на них, а також послуг виробничо-технічного призначення, організовує інформування товаровиробників усіх форм власності, сприяє створенню умов для реалізації продукції через ринкову інфраструктуру, відновленню традиційних та освоєнню нових ринків збуту;
6) готує пропозиції про роздержавлення і приватизацію майна, забезпечує реалізацію політики антимонопольного регулювання галузей, сприяє розвитку конкуренції, становленню структур ринкового типу у сфері виробництва та послуг;
7) бере участь у розробленні проекту закону про Державний бюджет України, забезпечує цільове фінансування програм і заходів, веде облік бюджетних коштів та складає звітність про їх використання;
8) формує резервний та елітний насіннєві фонди, а також генетичний фонд у тваринництві, координує діяльність підприємств, пов'язану з проведенням державних випробувань сортів і гібридів сільськогосподарських культур та суб`єктів селекції у тваринництві, здійснює державний контроль за якістю насіння, племінних ресурсів, організовує роботу, спрямовану на розвиток насінництва, розсадництва, племінної справи;
9) бере участь у визначенні державних потреб у сільськогосподарській продукції та сировині, сприяє закладенню продовольства і сировини у державний резерв відповідно до встановлених завдань;
10) складає разом із заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування загальногалузеві та регіональні баланси забезпечення сировинними, енергетичними, трудовими ресурсами агропромислового комплексу та задоволення потреб населення у харчовій продукції;
11) бере участь в організації постачання продовольчої продукції з державних ресурсів за міжурядовими угодами та населенню, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
12) здійснює на підприємствах усіх форм власності державний контроль за якістю сільськогосподарської продукції та сировини під час їх виробництва, зберігання та реалізації, в тому числі під час проведення експортно-імпортних операцій;
13) бере участь у роботі, пов'язаній з моніторингом земель сільськогосподарського призначення, у визначенні основних напрямів державної політики у сфері використання та охорони земель, організовує відновлення екологічної цінності земельних ділянок;
14) організовує роботу, спрямовану на забезпечення дотримання вимог законодавства у процесі експлуатації природоохоронних об`єктів, раціонального використання лісових, водних та інших природних ресурсів, збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин;
15) складає баланс потреби засобів захисту рослин в Україні, організовує виконання заходів та здійснює контроль за забезпеченням екологічної безпеки у поводженні з пестицидами, агрохімікатами, відходами власного виробництва, регуляторами росту рослин;
16) бере участь у визначенні на підставі висновків державної екологічної експертизи основних напрямів розвитку меліорації земель, лімітів державних централізованих капітальних вкладень і показників введення в експлуатацію меліорованих земель, встановлює порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом меліоративних систем і затверджує склад відповідних комісій, сприяє ефективному використанню меліорованих земель;

................
Перейти до повного тексту