Для забезпечення належного науково-технічного рівня робіт по створенню Ситуаційного центру при Президенті України - інтегрованої автоматизованої системи ситуаційного управління з метою вироблення концептуальних основ рішень, що приймаються Президентом України, обгрунтування цих рішень та прогнозування їх можливих наслідків:

1. Утворити Науково-технічну раду по створенню Ситуаційного центру при Президенті України.

Затвердити персональний склад Ради (додаток N 1).

2. Призначити головою Науково-технічної ради по створенню Ситуаційного центру при Президенті України МОРОЗОВА Анатолія Олексійовича.

3. Схвалити Концепцію Ситуаційного центру при Президенті України - інтегрованої автоматизованої системи ситуаційного управління для підготовки, прийняття та підтримки рішень Президента України (додаток N 2).

Інтегрована автоматизована система ситуаційного управління для підготовки, прийняття та підтримки рішень Президента України (далі - Ситуаційний центр при Президенті України (СЦП)) - це система ситуаційного управління, яка поєднує людський інтелект, інформаційні технології, сучасні програмно-технічні засоби і засоби моделювання в процесі прийняття Президентом України рішень стосовно комплексних проблем в усіх сферах державної діяльності з метою захисту національних інтересів і забезпечення національної безпеки України.

СЦП на основі використання сучасної аналітичної техніки, методик, методологій, інформаційних технологій дає змогу створити, реалізувати і забезпечити такі складові політичних, економічних, військових та інших реформ, як системність, прогнозування небажаних наслідків рішень, оцінка рівня соціальної напруженості, визначення зон та факторів ризику у відповідних геополітичних регіонах, стратегічних зонах, областях спільних інтересів. При цьому забезпечується можливість використання різних каналів зв'язку, комп'ютерних мереж, телекомунікацій, сучасної обчислювальної та інформаційної техніки.

Ситуаційний центр реалізує концептуальну модель інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень в рамках системного геополітичного та суспільно-економічного моніторингу, який базується на комплексній інформаційній обробці нормативно-довідкових, аналітичних, експертних та статистичних даних.

Ситуаційний центр при Президенті України - чотирирівнева система.

Перший рівень - рівень збору та первинної обробки інформації. Він реалізується через пункти збору інформації в установах (джерелах інформації), які функціонують на будь-яких засобах обчислювальної техніки, що мають стандартний вхід у системи міжмашинного зв'язку. Такими пунктами збору є:

- на рівні районів, областей - місцеві державні адміністрації;

- на рівні галузей - галузеві заклади;

- на рівні державних та урядових установ - Верховна Рада, Верховний Суд, міністерства, комітети тощо.

Крім того, пункти збору інформації можуть функціонувати при наукових центрах (Академії наук України, Академії технологічних наук України, Академії інженерних наук, Медичній академії наук, Сільськогосподарській Академії наук та ін.), вищих учбових закладах, політичних та громадських організаціях, установах соціальних опитувань та прогнозів, аналогічних службах Президентів або керівників інших держав, інших установах та організаціях, які надаватимуть дані для інформаційної підтримки СЦП.

Другий рівень - рівень розподіленої бази даних СЦП, на якій реалізована інформаційно-довідкова система. Другим рівнем користуються фахівці служб Президента та аналітичних центрів, які використовують інформацію при підготовці питань для прийняття рішень. Користувачі другого рівня можуть мати свої автоматизовані робочі місця (АРМ), включені в інтермережу, або АРМи, що знаходяться безпосередньо в ситуаційному залі. До другого рівня також входять об'єднані за допомогою спеціальних мереж усі АРМи служб Адміністрації Президента.

На цьому рівні виконуються роботи з моделями різної спрямованості. Користувачам надається можливість працювати з моделями, використовуючи інформацію розподіленої бази даних, змінюючи граничні значення, критерії оцінки, уточнювати дані, вибирати різні стратегії прийняття рішень відповідно до своїх знань, досвіду, інтуїції.

Третій рівень - рівень проблем, вирішенням яких займаються служби Адміністрації Президента України у повсякденній роботі при підготовці питань для розгляду на нараді. Для прийняття рішення на цьому рівні використовується інформація, підготовлена на другому та першому рівнях СЦП. При цьому виконуються аналітичні викладки, оцінка результатів опитувань, оцінка ситуацій, що відбуваються в державі, ретроспективний аналіз попередніх рішень.

Четвертий рівень - рівень колективного обговорення проблеми, аналізу ситуацій, аналізу результатів прогнозування, аналізу альтернативних варіантів стратегій прийняття рішень, формулювання остаточного варіанту рішення. Четвертий рівень - це безпосередньо ситуаційний зал, оснащений необхідними засобами та формами відображення інформації (проекційні екрани, телеінформація, слайди, відеоінформація, графіки, гістограми). У ситуаційному залі на базі об'єктивної інформації, якою користуються всі учасники наради, формуються відповідні пропозиції з урахуванням суб'єктивних оцінок ситуації, з використанням колективного інтелекту. Рішення, що приймаються на нарадах, оформлюються згідно з встановленими правилами документування, прийнятими у Секретаріаті Адміністрації Президента України.

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень при системному геополітичному та економічному моніторингу передбачає п'ять етапів:

- підготовчий;

- інформаційний;

- аналітичний;

- багатофункціональне моделювання з використанням зворотного зв'язку;

- узагальнення матеріалів.

Підготовчий етап складається з:

- генерації завдань з урахуванням зацікавленості та цілей користувача;

- визначення головних учасників подій та їх ієрархії;

- визначення основних пакетів проблем та альтернатив, пріоритетів при прийнятті рішень у політичній і економічній та інших сферах діяльності;

- встановлення концепцій та вимог до інформаційної структури (формування і завантаження баз даних і баз знань, проведення соціологічних і експертних опитувань, економічного аналізу та ін.).

Інформаційний етап складається з:

- збору та обробки інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій;

- перевірки вірогідності одержаних даних, узагальнення експертних оцінок;

- ведення баз даних, формування багатофункціональних інформаційних середовищ, створення авторських програм і систем.

Аналітичний етап складається з:

- відбору актуальної інформації;

- оцінки подій та учасників подій і конфліктів з найбільш гострих і актуальних проблем;

- прогнозування як визнання найбільш вірогідних шляхів розвитку ситуації й оцінки рівня небажаних подій.

Багатофункціональне моделювання із застосуванням зворотного зв'язку дає змогу:

- оцінити можливості цілеспрямованої зміни ступеня ризику наслідків рішень, які приймаються;

- генерувати дані та документи для підтримки прийняття рішень;

- оцінити різні перспективи зміни ситуації, її напруження;

- оперативно оцінити різні сценарії та шляхи нормалізації ситуації;

- провести комплексний аналіз впливу та взаємозумовленості економічних і політичних факторів.

На етапі узагальнення результатів проводяться:

- регламентні процедури при підготовці вихідних документів для підтримання та прийняття рішень;