1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 24 вересня 2004 р. N 1272
Київ
( Постанова втратила чинність одночасно з набранням чинності Указом Президента на підставі Постанови КМ N 346 від 28.03.2011 )
Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1022 від 26.07.2006 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу, що додається.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 вересня 2004 р. N 1272
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну санітарно-епідеміологічну службу
1. Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба) є урядовим органом державного управління, який діє у складі МОЗ і йому підпорядковується.
2. Держсанепідемслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Держсанепідемслужби є:
участь у реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, безпеки для здоров'я і життя людини середовища життєдіяльності;
узагальнення практики застосування законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, розроблення пропозицій щодо вдосконалення актів законодавства;
визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності;
забезпечення санітарно-епідеміологічного нормування;
аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя, підготовка пропозицій щодо запобіжних заходів і контроль за їх проведенням;
участь у координації діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
координація роботи з проведення гігієнічного виховання населення.
4. Держсанепідемслужба відповідно до покладених на неї завдань:
організовує діяльність та здійснює в межах своїх повноважень управління установами, закладами, частинами і підрозділами державної санітарно-епідеміологічної служби України;
здійснює у межах своїх повноважень державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами;
визначає порядок та проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видає висновки щодо відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм;
організовує та проводить вимірювання, випробування і дослідження з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя людини повітря, води, ґрунту, продукції, інших об'єктів середовища життєдіяльності, визначених законодавством;
здійснює гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, дезінфекційних засобів, спеціальних харчових продуктів, ведення реєстрів висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, відповідних державних реєстрів;
визначає порядок проведення дезінфекційних заходів, організовує здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за застосуванням дезінфекційних засобів;
визначає порядок проведення усіх видів експертизи, випробування, дослідження, спеціалізованої оцінки у разі проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, дезінфекційних засобів, спеціальних харчових продуктів, а також порядок проведення аналізу небезпечних для здоров'я людини факторів на всіх етапах виробництва та реалізації харчових продуктів;
акредитує установи і заклади системи державної санітарно-епідеміологічної служби України;
аналізує і прогнозує санітарну та епідемічну ситуацію в Україні та інформує органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування про прогнозований розвиток цієї ситуації, можливий ризик для здоров'я і життя людини;
здійснює в межах своїх повноважень функції головного (провідного) органу у системі органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, безпеки для здоров'я і життя людини середовища життєдіяльності;
вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування пропозиції щодо проведення заходів із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
організовує здійснення санітарних заходів щодо охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;
погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, що розробляються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контролює їх здійснення;
забезпечує проведення санітарних заходів щодо безпеки харчових продуктів, здійснює організаційне забезпечення та методичне керівництво Національною комісією із зводу харчових продуктів Кодекс аліментаріус;
організовує розроблення санітарних норм, погоджує державні стандарти, технічні регламенти та інші нормативно-технічні документи на вироби, сировину, технології, інші об'єкти середовища життєдіяльності у частині вимог щодо їх безпеки для здоров'я і життя людини;
організовує ведення державного обліку інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;
подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в'їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;
аналізує причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;
встановлює вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини середовища життєдіяльності;
подає в установленому порядку пропозиції щодо формування державного замовлення на підготовку фахівців з профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей; здійснює державну закупівлю медичних імунобіологічних препаратів, дезінфекційних, інформаційно-методичних засобів тощо, науково-дослідних робіт, необхідних для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
подає в установленому порядку пропозиції щодо розроблення проектів державних цільових і погоджує проекти галузевих програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
( Абзац двадцять другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1022 від 26.07.2006 )
взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення;
здійснює в межах своїх повноважень міжнародне співробітництво з питань безпеки для здоров'я і життя людини середовища життєдіяльності, зокрема продовольчої продукції, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

................
Перейти до повного тексту