Відповідно до пунктів 95.4, 95.5, 95.15, 95.16 і 95.18 статті 95 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу;

Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів;

Порядок компенсації витрат, пов’язаних з організацією і проведенням торгів з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та оплати банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 р. № 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 16, ст. 871).

3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

1. Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

2. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

3. Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти.

У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

4. У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів.

5. За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4.

6. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету /на єдиний рахунок у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 321 "Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 37, ст. 1219),/ на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку , визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2482), в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день.

Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту.

1. Цей Порядок визначає механізм зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - майно), в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів.

2. Погашення усієї суми податкового боргу платника податків за рахунок його майна здійснюється за рішенням контролюючого органу, прийнятим з урахуванням вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, за формою згідно з додатком.

3. Початкова ціна майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяг якого є недостатнім для організації прилюдних торгів, у разі продажу через організації роздрібної торгівлі знижується, якщо майно не продано протягом:

30 днів - на 15 відсотків (перша переоцінка);

15 днів після першої переоцінки - на 15 відсотків залишкової ціни після такої переоцінки (друга переоцінка);

15 днів після другої переоцінки - на 25 відсотків залишкової ціни після такої переоцінки (третя переоцінка).

Переоцінка майна проводиться в присутності посадової особи контролюючого органу. За результатами переоцінки складається акт за формою, затвердженою Мінфіном.

Після переоцінки майна остаточна ціна його реалізації не може бути нижчою ніж 50 відсотків початкової ціни.

4. У кожному випадку продажу майна через організації роздрібної торгівлі контролюючий орган укладає відповідний договір, а також складає акт приймання-передачі за формою, затвердженою Мінфіном.

5. Майно, зазначене в пункті 3 цього Порядку, що не реалізовано протягом 15 днів після третьої переоцінки, повертається власнику.

6. У разі продажу майна на біржових торгах контролюючий орган укладає відповідні договори з товарною біржею та членом товарної біржі, який вчиняє дії з продажу майна за дорученням такого органу на умовах найкращої цінової пропозиції, на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, та витягу з відповідного державного реєстру.