1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 грудня 2012 р. № 1221
Київ
Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)
( Назва в редакції Постанови КМ № 1198 від 25.11.2015 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1198 від 25.11.2015 № 960 від 24.10.2018 № 1065 від 04.12.2019 № 826 від 09.09.2020 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що додається.
Дія цього Порядку не поширюється на ті обсяги мастил (олив), які переміщуються транзитом митною територією України відповідно до глави 17 Митного кодексу України.
( Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 1198 від 25.11.2015 )
2. Установити, що:
1) підприємства, установи та організації всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) за кодами товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД 2710 19 81 00, 2710 19 83 00, 2710 19 87 00, 2710 19 91 00, 2710 19 93 00, 2710 19 99 00, 2710 20 90 00, 3403 19 10 00, 3403 19 90 10 і 3403 99 00 10, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов’язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) тільки із суб’єктами господарювання - переробниками відповідних мастил (олив), що мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, з урахуванням встановленої ціни на послуги з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив);
2) ціна на послуги з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) становить:
для імпортерів 0,8 гривні (без урахування податку на додану вартість) за 1 літр під час митного оформлення товару;
для виробників 0,8 гривні (без урахування податку на додану вартість) за 1 літр під час першого продажу продукції за даними щоквартальної звітності.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 1198 від 25.11.2015 )
3. Державній фіскальній службі та Державній екологічній інспекції забезпечити обмін інформацією про обсяги продажу імпортованих та/або вироблених мастил (олив) на території України, їх обігу, збирання та оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження.
( Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1198 від 25.11.2015 )
4. Державній екологічній інспекції забезпечити здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями вимог, зазначених в пункті 2 цієї постанови та Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженому цією постановою.
( Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 1198 від 25.11.2015 )
4-1. Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на офіційному сайті забезпечити ведення реєстру суб’єктів господарювання, їх філій та інших відокремлених підрозділів, які здійснюють операції із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) на підставі отриманих відповідно до закону ліцензій та мають власну матеріально-технічну базу для виконання робіт з оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив).
( Постанову доповнено пунктом 41 згідно з Постановою КМ № 1198 від 25.11.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020 ) ( Пункт 5 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 960 від 24.10.2018 )
6. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 1075 "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 82, ст. 3006).
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 грудня 2012 р. № 1221
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 2015 р. № 1198)
ПОРЯДОК
збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)
1. Цей Порядок визначає механізм збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), що утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив) за переліком згідно з додатком 1.
2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:
1) відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, які стали непридатними для такого використання, для якого вони спочатку призначалися, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. № 1120 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 29, ст. 1217), і поводження з якими здійснюється за умови наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами;
2) виробник мастил (олив) - суб’єкт господарювання, що самостійно здійснює виробництво мастил (олив) для вільного використання, внаслідок використання яких на території України утворюються відпрацьовані мастила (оливи);
3) імпортер мастил (олив) - суб’єкт господарювання, що ввозить мастила (оливи) для вільного використання на митній території України;
4) пункт приймання відпрацьованих мастил (олив) (далі - приймальний пункт) - стаціонарний або пересувний пункт із збирання відпрацьованих мастил (олив), створений суб’єктом господарювання, що здійснює приймання (закупівлю) відпрацьованих мастил (олив) від фізичних та юридичних осіб і діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами;
5) самостійне забезпечення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) - здійснення виробником, імпортером мастил (олив) або суб’єктом господарювання (споживачем мастил (олив) операцій у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) з використанням власної матеріально-технічної бази за наявності ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами;
6) переробники відпрацьованих мастил (олив) - суб’єкти господарювання, їх філії, інші відокремлені підрозділи, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами та власну матеріально-технічну базу для проведення робіт з оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив);
7) споживачі мастил (олив) - суб’єкти господарювання, внаслідок діяльності яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), які надають послуги з промислової заміни мастил (олив) або які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах;
8) вільне використання мастил (олив) - етапи руху мастил (олив) від виробника (імпортера) мастил (олив) до споживача мастил (олив), які проходять мастила (оливи) після випуску їх в обіг;
9) пункти зміни мастил (олив) - пункти або мережа пунктів, у тому числі ті, що діють у складі станцій технічного обслуговування або автозаправних станцій, де суб’єкти господарської діяльності надають послуги із заміни мастил (олив) у транспортних засобах.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про відходи".
3. Дія цього Порядку поширюється на таких суб’єктів господарювання всіх форм власності:
суб’єкти, що виробляють або ввозять на територію України для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи) за переліком згідно з додатком 2;
суб’єкти, що провадять діяльність із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив);
суб’єкти, у процесі діяльності яких на території України утворюються відпрацьовані мастила (оливи);
суб’єкти, які надають послуги з промислової заміни мастил (олив);
суб’єкти, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни мастил (олив).
4. Виробники та імпортери мастил (олив):
самостійно забезпечують відповідно до норм, передбачених пунктом 9 цього Порядку, збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених чи ввезених ними на територію України мастил (олив), за наявності власної матеріально-технічної бази та ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами або укладають договори про виконання робіт із переробниками відпрацьованих мастил (олив), що мають зазначену ліцензію;
ведуть первинний облік ввезених та вироблених мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію за звітний квартал про обсяги ввезених та вироблених мастил (олив) згідно з додатком 4.
У разі самостійного забезпечення збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворюються внаслідок використання вироблених або ввезених на територію України мастил (олив), їх виробники та імпортери:
забезпечують роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив), якщо це передбачено технологією їх оброблення (перероблення) та утилізації;
ведуть первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5;
забезпечують проведення аналізу проб продуктів оброблення (перероблення) та утилізації відпрацьованих мастил (олив) у лабораторіях, акредитованих в установленому законодавством порядку;
здійснюють відповідно до законодавства заходи щодо забезпечення збирання та утилізації тари, в якій містяться мастила (оливи), які виробляються або ввозяться на територію України для вільного використання зазначеними суб’єктами господарювання.
5. Переробники відпрацьованих мастил (олив):
забезпечують організацію та проведення робіт із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) згідно з пунктами 9-14 цього Порядку і відповідно до умов договорів, укладених з імпортерами, виробниками мастил (олив) та споживачами мастил (олив);
забезпечують роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив), якщо це передбачено технологією їх оброблення (перероблення) та утилізації;
ведуть первинний поточний облік кількості відпрацьованих мастил (олив) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5;
забезпечують проведення аналізу проб продуктів оброблення (перероблення) та утилізації відпрацьованих мастил (олив) у лабораторіях, акредитованих в установленому законодавством порядку;
забезпечують створення та функціонування системи збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив).
6. Споживачі мастил (олив):
забезпечують роздільне збирання (накопичення) відпрацьованих мастил (олив) згідно із законодавством у сфері поводження з небезпечними відходами та умовами відповідних договорів із переробниками відпрацьованих мастил (олив) на їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження;
забезпечують здавання відпрацьованих мастил (олив) на приймальні пункти або безпосередньо переробникам відпрацьованих мастил (олив);
здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (крім суб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни в добровільному порядку подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.
У разі наявності власної матеріально-технічної бази та ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами споживачі мастил:
самостійно забезпечують відповідно до норм, передбачених пунктом 9 цього Порядку, збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізацію та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які утворилися внаслідок його діяльності;
здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5;
забезпечують проведення аналізу проб продуктів оброблення (перероблення) та утилізації відпрацьованих мастил (олив) у лабораторіях, акредитованих в установленому законодавством порядку.
7. Вимоги щодо безпеки, порядку приймання, методів випробування, пакування, маркування, перевезення та зберігання відпрацьованих мастил (олив), а також технічні вимоги до них повинні відповідати нормам законодавства.
8. Збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється через мережу стаціонарних і пересувних приймальних пунктів та із місць їх зберігання (накопичення) чи видалення.
Роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється за їх властивостями та/або згідно з умовами договору із переробником відпрацьованих мастил (олив).
Пересувні приймальні пункти базуються на транспортному засобі, який оснащено спеціальними резервуарами та пристроями, що забезпечують безпечне перевезення відпрацьованих мастил (олив), недопущення будь-якої шкоди населенню або навколишньому природному середовищу, проникнення води, механічних та інших забруднювачів у такі резервуари.
9. Для всіх суб’єктів господарювання - виробників, імпортерів мастил (олив), переробників відпрацьованих мастил (олив) та споживачів мастил (олив) встановлюються норми збирання відпрацьованих мастил (олив):
на 2015-2019 роки - 40 відсотків загального обсягу мастил (олив);
на 2020-2024 роки - 50 відсотків загального обсягу мастил (олив);
на 2025-2029 роки - 60 відсотків загального обсягу мастил (олив);
на 2030-2035 роки - 70 відсотків загального обсягу мастил (олив).
10. Суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, розміщують інформацію про розташування приймальних пунктів у помітних і доступних для читання місцях та в Інтернеті.
11. Резервуари для відпрацьованих мастил (олив) повинні бути оснащені пристроями для періодичного видалення відстояної води і осаду.
12. Конструкція резервуарів для зберігання відпрацьованих мастил (олив) повинна забезпечувати екологічно безпечне зберігання відпрацьованих мастил (олив), що унеможливлює проникнення в резервуари води, механічних забруднювачів.

................
Перейти до повного тексту