Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 23 січня 2013 р. № 31 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 7, ст. 242);

пункт 16 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 17, ст. 573).

1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання, належать:

відсоток фактичного кадрового забезпечення єгерської служби суб’єкта господарювання від чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;

фактична чисельність козулі європейської від оптимальної чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передує плановому періоду;

відсоток запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останніх трьох років, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю);

обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;

кількість випадків інфекційних захворювань мисливських тварин, які небезпечні для життя або здоров’я людини, виявлених на території користувача мисливських угідь протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;

кількість порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду.

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання визначено у додатку 1.

3. Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання, їх показниками, кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

4. Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

5. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері мисливського господарства та полювання здійснюються за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена до:

високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

6. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.