1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 14 листопада 2023 р. № 1203
Київ
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2023 р. № 1203
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
1. Перелік видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 79, ст. 2552), доповнити такою позицією:
"Виробництво скла, включаючи скловолокно, з потужністю плавлення понад 20 тонн на добу СО2 ".
2. У Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 959 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2738):
1) абзац восьмий пункту 21 доповнити реченням такого змісту: "Особа, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт, не може бути рецензентом верифікаційного звіту, що засвідчується, і не повинна бути залучена до діяльності з верифікації, що є предметом звіту.";
2) абзац двадцять п’ятий пункту 22 викласти в такій редакції:
"дата, підпис та прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що уповноважена засвідчити верифікаційний звіт.";
3) абзац дванадцятий пункту 26 після слів "на установку" доповнити словами ", крім випадку, коли відвідування установки верифікатором створює загрозу життю та здоров'ю внаслідок бойових дій";
4) пункт 27 викласти в такій редакції:
"27. Акредитація верифікатора здійснюється відповідно до вимог, установлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17029:2020 (EN ISO/IEC 17029:2019, IDT; ISO/IEC 17029:2019, IDT) "Оцінка відповідності. Загальні принципи та вимоги до органів з валідації та верифікації", ДСТУ EN ISO 14065:2022 (EN ISO 14065:2021, IDT; ISO 14065:2020, IDT) "Загальні принципи та вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію" або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, з урахуванням вимог інших документів, прийнятих національним органом з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації.".
3. У Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 85, ст. 2739):
1) у пункті 10:
в абзаці сьомому слово і цифру "додатку 1" замінити словами і цифрами "додатках 1 і 5";
абзац десятий викласти в такій редакції:
"у разі застосування оператором альтернативної методики моніторингу - документи щодо оцінки невизначеності та дотримання порогу невизначеності, встановленого абзацом четвертим пункту 22 цього Порядку.";
2) у пункті 14:
в абзаці першому слово "десяти" замінити цифрами "20";
в абзаці другому слово "п’яти" замінити цифрами "10";
абзаци четвертий - вісімнадцятий замінити абзацами такого змісту:
"зміна категорії установки, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу або призводить до зміни застосованого рівня суттєвості відповідно до пункту 18 Порядку верифікації звіту оператора;
зміна, яка впливає на визнання установки установкою з низькими обсягами викидів парникових газів або простою установкою;
зміна щодо джерел викидів парникових газів;
перехід від методики на основі розрахунків до методики на основі неперервних вимірювань або навпаки чи від альтернативної методики до методики із використанням рівнів точності або навпаки;
зміна застосованого рівня точності, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку;
впровадження нових матеріальних потоків;
зміна категорії матеріального потоку - між значним, незначним і мінімальним матеріальним потоком, якщо така зміна вимагає зміни методики моніторингу;
зміна значення за замовчуванням для розрахункового коефіцієнта, якщо таке значення має бути зазначене у плані моніторингу;
уведення нових методів або змін до наявних методів, що стосуються відбору проб, лабораторних аналізів, калібрування, або заміщення відсутніх даних, якщо це має безпосередній вплив на точність даних про викиди парникових газів.";
3) останній абзац пункту 21 викласти в такій редакції:
"Заходи, пов'язані із удосконаленням методики моніторингу відповідно до пунктів 71-73 цього Порядку, не вважаються необґрунтовано витратними, якщо їх сукупна вартість не перевищує 60 тис. гривень за звітний період, а для установок із низькими обсягами викидів парникових газів - 15 тис. гривень за звітний період.";
4) у пункті 26:
абзац перший після слів "для кожного значного" доповнити словами "та незначного";
абзац четвертий після слів "належного рівня точності" доповнити словами "для значного матеріального потоку";
абзац п’ятий після слів "цим Порядком" доповнити словами "або періоду дії правового режиму воєнного стану та двох років після його припинення";
5) абзац третій пункту 29 викласти в такій редакції:
"За умови, що експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється із дотриманням вимог до їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби, оператор має право застосовувати спрощену оцінку невизначеності шляхом припущення, що невизначеністю за весь звітний період відповідно до вимог додатка 1 вважається максимально допустима похибка під час експлуатації, визначена для засобу вимірювальної техніки і підтверджена калібруванням, або, якщо така невизначеність є нижчою, невизначеність, встановлена на основі калібрування, помножена на консервативний коригувальний коефіцієнт для врахування наслідків невизначеності в умовах експлуатації.";
6) в абзаці першому пункту 31 слово "визначає" замінити словами "має визначати";
7) у пункті 34:
абзац третій викласти в такій редакції:
"значення, наведені в Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів 2006 року або за їх відсутності значення усталених галузевих практик;";
абзац п'ятий викласти в такій редакції:
"деталізовані довідкові значення розрахункових коефіцієнтів, які публікуються щороку на офіційному веб-сайті Міндовкілля, або в разі їх відсутності коефіцієнти, які були використані для останнього Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, поданого Україною до Секретаріату Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату.";
в абзаці шостому слова ", але були розроблені для більш деталізованих джерел потоків палива" виключити;
абзац сьомий після слів "таких значень" доповнити словами ", крім значень, наведених в абзаці п'ятому цього пункту, для яких зазначається лише джерело.";
8) абзаци перший і другий пункту 37 викласти в такій редакції:
"Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторія, яка проводить аналізи для визначення розрахункових коефіцієнтів, мала акредитацію відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" або акредитацію в будь-якій із країн, національний орган з акредитації якої є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації за ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, на застосування відповідних аналітичних методів. У разі акредитації лабораторії в іншій країні оператор подає підтвердні документи з перекладом державною мовою.
Оператор має право використовувати лабораторію, не акредитовану відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" або відповідно до ISO/IEC 17025:2017, або за відповідними іншими стандартами, якими їх може бути замінено, для визначення розрахункових коефіцієнтів тільки за умови, якщо доступ до акредитованих лабораторій, зазначених в абзаці першому цього пункту, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, і якщо лабораторія відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.";
9) пункт 38 викласти в такій редакції:
"38. Для цілей цього Порядку неакредитована лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам, еквівалентним тим, що встановлені ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, за умови надання оператором Міндовкіллю обґрунтованого підтвердження відповідності лабораторії вимогам до управління якістю та технічної компетентності.
Лабораторія вважається такою, що відповідає вимогам до управління якістю, якщо лабораторія має систему управління якості, сертифіковану акредитованим органом з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги", або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено, або має іншу сертифіковану систему управління якості, застосовну для проведення відповідних аналітичних методів.
Технічна компетентність лабораторії має підтверджуватися відповідними документами про те, що лабораторія є компетентною та здатною отримувати технічно обґрунтовані результати за допомогою відповідних аналітичних процедур. Таке підтвердження може бути отримане шляхом здійснення добровільної оцінки відповідності за умови, що підтвердження технічної компетенції охоплює:
управління компетентністю персоналу щодо покладених на нього завдань;
приміщення та умови для провадження лабораторної діяльності;
вибір аналітичних методів і необхідних стандартів;
за необхідності управління відбором проб та їх підготовкою, зокрема контроль за цілісністю проб;
за необхідності розроблення та валідацію нових аналітичних методів або застосування методів, які не охоплюються міжнародними чи національними стандартами;
оцінку невизначеності;
управління обладнанням, зокрема процедурами калібрування, налаштування, технічного обслуговування та ремонту обладнання, та зберігання записів щодо цього;
управління та контроль щодо даних, документів і програмного забезпечення;
управління калібрувальними засобами та стандартними зразками;
забезпечення якості калібрування та результатів випробувань, зокрема регулярну участь у заходах з перевірки кваліфікації, застосування аналітичних методів до сертифікованих стандартних зразків, міжлабораторні порівняння із акредитованими лабораторіями;
управління процесами залучення зовнішніх підрядників;
управління завданнями, скаргами клієнтів і забезпечення своєчасних коригувальних дій.";
в абзаці третьому пункту 40 слова і цифри "куб. метр (т СО2 /м-3)" замінити словами і цифрами "тис. куб. метрів (т CO2 /тис. м-3)";
перше речення абзацу четвертого пункту 45 викласти в такій редакції: "Оператор зобов’язаний забезпечити, щоб лабораторії, що здійснюють вимірювання, калібрування та відповідну оцінку обладнання для систем неперервного вимірювання викидів парникових газів, були акредитовані відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" для відповідних аналітичних методів і діяльності з калібрування або за відповідним іншим стандартом, яким його може бути замінено.";
10) абзац третій пункту 68 виключити;
11) перше речення абзацу першого пункту 71 після слова "удосконалення" доповнити словами "та удосконалювати";
12) абзац перший пункту 73 після слова "верифікатором" доповнити словами і цифрами ", а під час воєнного стану - до 30 вересня цього самого року";
13) додатки 1 і 2 до Порядку викласти в такій редакції:
"Додаток 1
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2023 р. № 1203)
ПОРОГИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
для рівнів точності для методик на основі розрахунків
1. Визначення рівнів точності для даних про діяльність
Пороги невизначеності, наведені в таблиці, застосовуються для рівнів точності, які встановлені для визначення даних про діяльність, відповідно до абзацу другого пункту 28 і абзацу першого пункту 32 Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 960 (далі - Порядок), та вимог законодавства. Пороги невизначеності необхідно тлумачити як максимально дозволену невизначеність, встановлену для визначення даних про діяльність щодо матеріальних потоків за звітний період.
У разі коли в таблиці відсутні певні типи матеріальних потоків для відповідних видів діяльності і при цьому баланс мас не застосовується, для таких типів матеріальних потоків оператор використовує рівні точності, зазначені в розділі "Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу" таблиці.
Пороги невизначеності для рівнів точності для даних про діяльність
Тип матеріального потоку Дані про діяльність Поріг невизначеності
рівень точності 1 рівень точності 2 рівень точності 3 рівень точності 4
Спалювання палива та використання палива як вхідного матеріалу
Стандартизовані комерційні види палива обсяг палива [т] або [тис. м-3] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Інші газоподібні та рідкі види палива обсяг палива [т] або [тис. м-3] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Тверді види палива обсяг палива [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Газ, спалений у факелі обсяг газу, спаленого у факелі [тис. м-3] ± 17,5 % ± 12,5 % ± 7,5 %
Очищення газів: карбонати (Meтод A) обсяг спожитого карбонату [т] ± 7,5 %
Очищення газів: гіпс (Meтод Б) обсяг виробленого гіпсу [т] ± 7,5 %
Переробка нафти
Регенерація каталізатора каталітичного крекінгу* вимоги щодо невизначеності застосовуються окремо для кожного джерела викидів парникових газів ± 10 % ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 %
Виробництво водню вуглеводнева сировина [т] ± 7,5 % ± 2,5 %
Виробництво коксу
Методика балансу мас кожний вхідний та вихідний матеріал [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Випалювання або спікання, агломерація металевої руди
Вхідні карбонати вхідний матеріал, що містить карбонати, та використані відходи виробництва [т] ± 5 % ± 2,5 %
Методика балансу мас кожний вхідний та вихідний матеріал [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Виробництво чавуну або сталі
Паливо як вхідний матеріал маса кожного вхідного та вихідного матеріального потоку [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Методика балансу мас кожний вхідний та вихідний матеріал [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Виробництво цементного клінкеру
Вхідний матеріал печі (Meтод A) кожний відповідний вхідний матеріал печі [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 %
Вихід клінкеру (Meтод Б) вироблений клінкер [т] ± 5 % ± 2,5 %
Пил клінкерної печі пил клінкерної печі та пил системи байпасу пічних газів [т] ** ± 7,5 %
Органічний (некарбонатний) вуглець кожна сировина [т] ± 15 % ± 7,5%
Виробництво вапна чи кальцинація доломіту або магнезиту
Карбонати (Meтод A) кожна відповідна сировина печі [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 %
Оксиди лужно-земельних
металів (Meтод Б)
вироблене вапно [т] ± 5 % ± 2,5 %
Пічний пил (Meтод Б) пічний пил [т] ** ± 7,5 %
Виробництво аміаку
Паливо як вхідний матеріал обсяг палива, використаного як вхідний матеріал для процесу [т] або [м-3] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Виробництво та обробка залізовмісних сплавів (зокрема феросплавів)
Викиди парникових газів від технологічних процесів кожний вхідний матеріал та відходи виробництва, що використовуються як вхідні матеріали [т] ± 5 % ± 2,5 %
Методика балансу мас кожний вхідний та вихідний матеріал [т] ± 7,5 % ± 5 % ± 2,5 % ± 1,5 %
Виробництво скла
Карбонати та інші технологічні матеріали (вхід) кожна карбонатна сировина або добавки, пов'язані з викидами CO2 [т] ± 2,5 % ± 1,5 %
____________
* Для моніторингу на нафтопереробних заводах викидів парникових газів від регенерації каталізатора каталітичного крекінгу (від інших видів регенерації каталізаторів або флексікокінгу) зазначена невизначеність означає загальну невизначеність усіх викидів парникових газів, пов'язаних із цим джерелом викидів парникових газів.
** Для обсягу [т] пічного пилу або пилу системи байпасу, що виходить із пічної системи протягом звітного періоду, у разі необхідності застосовуються значення усталених галузевих практик.
2. Визначення рівнів точності для розрахункових коефіцієнтів викидів парникових газів від спалювання та використання палива як вхідного матеріалу
Оператор здійснює моніторинг викидів СО2 від усіх типів спалювання, що відбуваються під час провадження видів діяльності, із застосуванням рівнів точності, зазначених у цьому розділі. У разі коли паливо використовується як вхідний матеріал, застосовуються такі самі правила, як і для викидів парникових газів від спалювання. У разі коли паливо є частиною балансу мас відповідно до абзацу першого пункту 25 Порядку, застосовуються рівні точності для балансу мас, визначені в розділі 3 цього додатка.
1) рівні точності для коефіцієнтів викидів парникових газів

................
Перейти до повного тексту