1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки", що додається.

2. Мінпромполітики розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і подати до 25 грудня 2008 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки".

Реформування оборонно-промислового комплексу (далі - комплекс) є одним з пріоритетів реалізації державної промислової політики, спрямованої на ефективне функціонування його підприємств, установ та організацій (далі - суб'єкти комплексу) в ринкових умовах, наукове та матеріально-технічне забезпечення потреб оборони та національної безпеки.

Серед основних завдань, що визначені Стратегією реформування оборонно-промислового комплексу, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2008 р. N 560, є удосконалення законодавства з питань господарської діяльності суб'єктів комплексу, запровадження ефективного механізму державного регулювання їх діяльності, створення системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки (далі - озброєння і військова техніка).

На сьогодні діяльність суб'єктів комплексу частково врегульовано Законами України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про державне оборонне замовлення", "Про оборону України", "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання". Проте єдиними документами, що регламентують порядок розроблення та поставлення на виробництво озброєння і військової техніки, є міждержавні стандарти "Система разработки и постановки на производство военной техники", які запроваджені в Україні Угодою про організацію робіт щодо міждержавної стандартизації озброєння і військової техніки.

Однак більшість норм і положень зазначених стандартів не відповідає національному законодавству. Зокрема, стандарти передбачають у сфері розроблення і поставлення на виробництво озброєння і військової техніки певні повноваження Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та суб'єктів комплексу, регулюють відповідні правові відносини. Водночас згідно з частиною другою статті 120 Конституції України організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Таким чином, положення згаданих стандартів, що регулюють правові відносини та визначають повноваження державних органів, необхідно імплементувати у національне законодавство, визначивши:

1) правовий статус суб'єктів комплексу, особливості приватизації, організації діяльності в особливий період, заходи економічного стимулювання.

На сьогодні не врегульовано відносини, пов'язані з особливостями залучення недержавних інвестицій, зокрема іноземних, в розроблення та виробництво озброєння і військової техніки, що серед інших факторів зумовлено специфікою їх призначення та використання. Відповідно до міжнародних зобов'язань України стосовно міжнародних передач товарів військового призначення кінцевими користувачами вітчизняного озброєння і військової техніки на міжнародному ринку можуть бути тільки іноземні держави в особі їх збройних сил або інших військових формувань, тобто залучення іноземних інвестицій в розроблення і виробництво озброєння і військової техніки можливе тільки на рівні керівництва іноземної держави або уповноваженого нею суб'єкта інвестиційної діяльності;

2) види господарської (економічної) діяльності суб'єктів комплексу, а також особливості провадження такої діяльності, зокрема з розроблення та виробництва озброєння і військової техніки для потреб оборони і національної безпеки та іноземних замовників, технічного обслуговування та авторського нагляду протягом їх експлуатації, ремонту та утилізації.

Потребують правового врегулювання майнові відносини, пов'язані з особливостями функціонального призначення озброєння і військової техніки шляхом встановлення норм, спрямованих на:

забезпечення захисту інтересів, що стосуються національної безпеки і охорони державного кордону, а також воєнної та науково-технологічної сфери;

удосконалення механізму здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення;

забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження засобів доставки зброї масового знищення, обмеження передач звичайних видів озброєння;

недопущення випадків протизаконного розроблення і виробництва озброєння і військової техніки з метою використання у терористичних та інших протиправних цілях.

Для розв'язання зазначеної проблеми необхідним є нормативно-правове врегулювання відносин, пов'язаних з розробленням, виробництвом, експлуатацією, ремонтом, модернізацією озброєння і військової техніки у мирний час та особливий період.