Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР такі доповнення і зміни:

1. Доповнити Кодекс статтями 85-1, 85-2, 128-1, 270-1, 410-1, 411-1 і 414-1 такого змісту:

"С т а т т я 85-1. Застосування звукозапису при провадженні попереднього і судового слідства

Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явлені для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час попереднього розслідування, а також при розгляді справи в суді.

При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині 1 статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.

Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму.

Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, складається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. Якщо звукозапис застосовувався під час судового розгляду справи, відповідні відомості повинні бути зазначені у протоколі судового засідання.

В разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.

При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням попереднього розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі.

Під час судового розгляду відтворення звукозапису показань здійснюється за правилами, зазначеними у статтях 301 та 306 цього Кодексу Відтворення звукозапису в суді дозволяється лише після попереднього оголошення показань, що зафіксовані у відповідному протоколі слідчої дії або протоколі судового засідання";

"С т а т т я 85-2. Застосування кінозйомки при проведенні слідчої дії

Кінозйомка може застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій.

Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки до початку цієї дії. Після зйомки та виготовлення кінострічки вона демонструється всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол. Процесуальне оформлення застосування кінозйомки і демонстрування кінострічки при проведенні іншої слідчої дії, пред'явленні матеріалів справи в зв'язку з закінченням попереднього розслідування, а також під час судового розгляду провадиться відповідно до правил передбачених статтею 85-1 цього Кодексу";

"С т а т т я 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій

У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника установи, організації чи підприємства, де працює спеціаліст.

Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів.

Перед початком слідчої дії, у якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протокол слідчої дії.

В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію установи, організації чи підприємства за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування";

"С т а т т я 270-1. Участь спеціаліста в судовому розгляді

У необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до правил, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу";

"С т а т т я 410-1. Порядок тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі і переведення з виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму

Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій або виховно-трудовій колонії, а також про тимчасове переведення засудженого з виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму при необхідності провадження слідчих дій в справі про злочин, вчинений іншою особою, вирішуються слідчим або органом дізнання з санкції прокурора області, прокурора міста Києва, військового прокурора військового округу, флоту, групи військ та виду Збройних Сил СРСР у випадках залишення або переведення засудженого на строк до двох місяців, з санкції Прокурора УРСР і Головного військового прокурора - до чотирьох місяців, а з санкції Генерального Прокурора СРСР - до шести місяців.

Якщо тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі або проведення його з виправно-трудової установи в слідчий ізолятор чи в тюрму необхідно в зв'язку з розглядом справи в суді, ці питання вирішуються судом, в провадженні якого знаходиться справа";

"С т а т т я 411-1. Порядок застосування судом примусового лікування до засуджених, які відбувають покарання у виправно-трудовій установі і є алкоголіками або наркоманами

Питання про застосування примусового лікування до алкоголіків і наркоманів з числа засуджених, які відбувають покарання у виправно-трудовій установі, якщо примусове лікування не було їм призначене вироком суду відповідно до статті 14 Кримінального кодексу УРСР, вирішується районним (міським) народним судом за місцем відбування покарання за поданням адміністрації виправно-трудової установи на підставі висновку лікарської комісії.

Суд розглядає зазначене питання з участю прокурора, представника адміністрації виправно-трудової установи, яка звернулась з поданням, представника лікарської комісії, що дала висновок, і, як правило, засудженого. Неявка в судове засідання прокурора не зупиняє розгляду судом цього питання.

Після доповіді в справі суд вислухує пояснення викликаних осіб і висновок прокурора, потім у нарадчій кімнаті виносить ухвалу.

Ухвала суду в цьому питанні оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором";

"С т а т т я 414-1. Порядок розгляду клопотання про включення часу відбування виправних робіт без позбавлення волі в загальний трудовий стаж

Клопотання особи, яка відбула виправні роботи без позбавлення волі, про включення часу відбування покарання в загальний трудовий стаж у випадках, передбачених статтею 103 Виправно-трудового кодексу УРСР, розглядається районним (міським) народним судом за місцем постійного проживання цієї особи.

До клопотання повинні бути додані копія вироку, довідка про відбуття виправних робіт без позбавлення волі і характеристика адміністрації та громадської організації підприємства, установи або організації про роботу і поведінку в період відбування покарання особи, яка звернулась з клопотанням.

Про час розгляду клопотання повідомляється прокурор.

В судовому засіданні головуючий оголошує клопотання, потім вислухуються пояснення особи, яка порушила клопотання, досліджуються докази і заслухується висновок прокурора, якщо він бере участь у розгляді справи, після чого суд виносить у нарадчій кімнаті мотивовану ухвалу.

Ухвала суду може бути оскаржена або опротестована прокурором.

Копія ухвали після набрання нею чинності видається особі, яка порушила клопотання".

2. Доповнити Кодекс розділом восьмим такого змісту:

С т а т т я 432. Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх

Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу і, крім того, статтями цієї глави.

Положення цієї глави застосовується в справах про злочини осіб, які на момент провадження в кримінальній справі не досягли вісімнадцятирічного віку.

С т а т т я 433. Обставини, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх

При провадженні попереднього слідства та розгляді в суді справи про злочин неповнолітнього, крім обставин, зазначених у статті 64 цього Кодексу, необхідно також з'ясувати:

1) вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);

2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з душевним захворюванням, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

3) характеристику особи неповнолітнього;

4) умови життя та виховання неповнолітнього;

5) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;

6) наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.

Для встановлення зазначених обставин мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього та інші особи, які можуть дати потрібні відомості, а також витребувані необхідні документи і проведені інші слідчі та судові дії.

У необхідних випадках для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена експертиза спеціалістами а галузі дитячої і юнацької психології (психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені на вирішення експерта-психіатра.

С т а т т я 434. Затримання та взяття під варту неповнолітнього

Затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю вчиненого злочину, і при наявності підстав, зазначених в статтях 106, 148 і 155 цього Кодексу.

С т а т т я 435. Обов'язки прокурора при дачі санкції на арешт неповнолітнього

При дачі санкції на арешт неповнолітнього прокурор зобов'язаний особисто ознайомитися з матеріалами справи і допитати обвинуваченого (підозрюваного) по суті обвинувачення і по обставинах, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу.

С т а т т я 436. Віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи

До неповнолітніх обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 149 цього Кодексу, може застосовуватися передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передача їх під нагляд адміністрації цієї установи.

Від батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи в цих випадках відбирається письмове зобов'язання про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його явки до слідчого, прокурора і суду. При цьому зазначені особи попереджуються про характер обвинувачення, пред'явленого неповнолітньому, і про їх відповідальність в разі неявки його до слідчого, прокурора або до суду.

При порушенні цього зобов'язання до батьків, опікунів і піклувальників може бути застосоване грошове стягнення в розмірі до 100 карбованців в порядку, передбаченому статтею 153 цього Кодексу.

С т а т т я 437. Порядок виклику неповнолітнього обвинуваченого

Неповнолітній обвинувачений викликається до слідчого, прокурора чи до суду, як правило, через його батьків або інших законних представників. Інший порядок виклику допускається лише у випадках, коли це обумовлюється обставинами справи.

Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

С т а т т я 438. Пред'явлення обвинувачення і допит неповнолітнього обвинуваченого

Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому та його допит провадиться за правилами, передбаченими статтями 140, 141, 142 і 143 цього Кодексу, у присутності захисника.

В разі, коли неповнолітній не досяг шістнадцяти років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні йому обвинувачення та його допиті за розсудом слідчого чи прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог або лікар, батьки чи інші законні представники неповнолітнього.

Слідчий роз'яснює педагогу або лікарю, батькам чи іншим законним представникам неповнолітнього, які присутні при пред'явленні обвинувачення та допиті, їх право задавати обвинуваченому запитання і викладати свої зауваження.

Запитання, поставлені обвинуваченому згаданими особами, та їх зауваження заносяться до протоколу допиту. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесено до протоколу.

С т а т т я 439. Виділення справи про злочин неповнолітнього в окреме провадження

Якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом з дорослим, в кожному випадку повинна бути з'ясована можливість виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження в стадії попереднього слідства з додержанням вимог статті 26 цього Кодексу.

В разі, коли неповнолітній обвинувачений притягається до відповідальності в одній справі з дорослим, до нього застосовуються правила цієї глави.

С т а т т я 440. Пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому обвинуваченому

Оголошення неповнолітньому обвинуваченому про закінчення попереднього слідства і пред'явлення йому для ознайомлення матеріалів справи провадяться за правилами, передбаченими статтями 218, 219, 220, 221 і 222 цього Кодексу, з участю захисника.

При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явленні йому матеріалів справи з дозволу слідчого може бути присутній законний представник неповнолітнього.

С т а т т я 441. Участь законного представника неповнолітнього підсудного в судовому розгляді

В судове засідання викликаються батьки або інші законні представники неповнолітнього підсудного.

Законний представник підсудного має право заявляти відводи і клопотання, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів. Зазначені права роз'яснюються законному представникові підсудного у підготовчій частині судового засідання.

При необхідності допитати батьків або інших законних представників неповнолітнього як свідків суд заслухує їх показання. Законні представники підсудного перебувають в залі судового засідання протягом всього розгляду.

У виняткових випадках, коли участь законного представника в судовому засіданні може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підсудного, суд вправі своєю мотивованою ухвалою обмежити участь законного представника в тій чи іншій частині судового засідання або усунути його від участі в судовому розгляді і допустити замість нього іншого законного представника неповнолітнього підсудного.

Неявка законного представника підсудного не зупиняє розгляду справи, якщо суд не визнає його участь необхідною.

С т а т т я 442. Участь представника комісії в справах неповнолітніх у судовому розгляді

Комісія в справах неповнолітніх повідомляється про час і місце судового розгляду справи.

Представник комісії в справах неповнолітніх в судовому засіданні вправі заявляти клопотання, задавати запитання підсудному, його законним представникам, свідкам і експертові, а наприкінці судового слідства висловлювати думку з приводу найбільш доцільної форми перевиховання неповнолітнього підсудного. Зазначені права роз'яснюються представникові комісії в справах неповнолітніх у підготовчій частині судового засідання.

С т а т т я 443. Участь представників учбового закладу, підприємства, установи, організації в судовому засіданні

В судове засідання викликаються представники учбового закладу, підприємства, установи чи організації, в яких навчався або працював неповнолітній підсудний. Ці особи вправі бути присутніми в залі судового засідання і давати пояснення. В необхідних випадках вони можуть бути допитані як свідки.

С т а т т я 444. Видалення неповнолітнього підсудного з залу судового засідання

Суд, вислухавши думку захисника і законного представника підсудного та висновок прокурора, вправі своєю ухвалою видалити неповнолітнього з залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього. Якщо обставини, які досліджувалися у відсутності неповнолітнього підсудного, пов'язані з його обвинуваченням, головуючий повідомляє про них підсудного після повернення його до залу судового засідання.

С т а т т я 445. Питання, що вирішується судом при постановленні вироку

При постановленні вироку, крім питань, зазначених у статті 324 цього Кодексу, суд зобов'язаний в разі умовного засудження неповнолітнього чи застосування до нього міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, обговорити питання, чи нема необхідності в призначенні неповнолітньому громадського вихователя.

С т а т т я 446. Зміст вироку

У вироку в справі неповнолітнього, крім даних, передбачених статтями 333, 334 і 335 цього Кодексу, повинно бути зазначено:

в мотивувальній частині - підстави, з яких суд вважає необхідним призначення громадського вихователя;

в резолютивній частині - про призначення громадського вихователя, якщо судом це буде визнано необхідним в разі умовного засудження неповнолітнього чи застосування до нього покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

С т а т т я 447. Порядок застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру та їх скасування

Коли суд прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин, що не являє великої суспільної небезпеки, без застосування кримінального покарання, він виносить ухвалу про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених статтею 11 Кримінального кодексу УРСР.

Скасування примусового заходу виховного характеру, застосованого судом до неповнолітнього, в зв'язку з його виправленням провадиться комісією в справах неповнолітніх, в районі діяльності якої здійснюється цей захід".

3. Внести такі доповнення до статті 23 Кодексу:

а) заголовок статті після слова "виявляти" доповнити словами "причини та";

б) частину першу після слів "зобов'язаний виявляти" доповнити словами "причини та";

в) доповнити статтю частинами четвертою і п'ятою такого змісту:

"При встановленні під час попереднього розслідування або судового розгляду справи причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, орган дізнання, слідчий або прокурор вносять до відповідного підприємства, установи чи організації мотивоване подання про вжиття заходів до усунення цих причин і умов, а суд виносить окрему ухвалу.

Підприємство, установа або організація, які одержали подання чи окрему ухвалу, зобов'язані розглянути їх, вжити необхідних заходів і повідомити про це відповідний орган дізнання, слідчого, прокурора або суд не пізніше як у місячний строк з дня одержання подання чи ухвали".