Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову оборонну програму будівництва кораблів класу "корвет" за проектом 58250 (далі - Програма), що додається.

3. Міністерству оборони і Міністерству фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання визначених Програмою завдань та заходів, виходячи з можливостей державного бюджету.

4. Міністерству оборони подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі звіт про хід виконання Програми.

5. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 325 "Про будівництво корабля класу "корвет";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 49 "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 325".

Метою Програми є забезпечення будівництва кораблів класу "корвет" за проектом 58250 (далі - кораблі) для набуття спроможностей Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - Військово-Морські Сили) з відбиття збройної агресії, стримування загроз національній безпеці і захисту інтересів держави.

Будівництво кораблів для Збройних Сил сприятиме відновленню функціонування кораблебудування та суміжних галузей оборонно-промислового комплексу, підвищенню експортного потенціалу держави у сфері будівництва кораблів, а також продажу зразків і комплексів корабельного озброєння і технічних засобів.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Проблема полягає в необхідності подолання транснаціональних загроз у Чорноморсько-Азовському регіоні, спричинених анексією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією та втратою військово-морського потенціалу України.

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснення закупівлі в іноземних компаній нових кораблів класу "корвет" та кораблів, які перебувають в експлуатації. Зазначений варіант має ряд істотних недоліків, зокрема:

тривалий строк укладення міждержавних угод щодо закупівлі нових кораблів;

цілковита залежність від іноземних компаній у питанні обслуговування кораблів протягом їх життєвого циклу;

вилучення з обігу в Україні коштів, спрямованих на закупівлю кораблів та їх обслуговування протягом життєвого циклу;

припинення розвитку вітчизняного кораблебудування та суміжних галузей оборонно-промислового комплексу;

позбавлення вітчизняних підприємств можливості виходу на міжнародний ринок озброєнь.

Закупівля в іноземних компаній кораблів, які перебували в експлуатації, також має ряд недоліків, зокрема:

відсутність на міжнародному ринку озброєнь кораблів, які відповідають установленим вимогам;

значний обсяг витрат на перебудову та/або переобладнання кораблів, які перебувають в експлуатації, для їх використання у Військово-Морських Силах.

За результатами аналізу досвіду Польщі, Румунії та Болгарії, реалізація такого варіанта може призвести до витрат, обсяг яких на 400 відсотків перевищує вартість кораблів;

виникнення потреби в оснащенні Військово-Морських Сил новими кораблями через п'ять - сім років.

Згідно з другим варіантом передбачається створити замкнений цикл проектування та будівництва вітчизняних кораблів.

Створення такого циклу є проблематичним, оскільки потребує значних фінансових ресурсів і тривалого часу у зв'язку з тим, що економічна та технічна база для виробництва корабельного озброєння (корабельної артилерії, ракетної та мінно-торпедної зброї) на сьогодні відсутня.

Третій, оптимальний варіант передбачає проектування та будівництво вітчизняних кораблів з використанням іноземного корабельного озброєння і технічних засобів, що не виробляються в Україні.

Реалізація зазначеного варіанта забезпечить:

мінімальне вилучення коштів з обігу в Україні;

належний рівень управління діяльністю з проектування та будівництва кораблів;

достатній рівень незалежності від іноземних компаній під час обслуговування кораблів протягом їх життєвого циклу;

виконання більшості робіт вітчизняними підприємствами із залученням у разі потреби іноземних компаній;

підвищення науково-виробничого потенціалу вітчизняних підприємств за рахунок освоєння іноземних технологій;

удосконалення вітчизняної нормативно-правової бази у сфері проектування та будівництва кораблів;

збереження наявних і створення нових робочих місць;

можливість виходу України на міжнародний ринок озброєнь.

Основними завданнями Програми є:

проектування корабля та розроблення відповідного корабельного озброєння та технічних засобів вітчизняними проектними організаціями з мінімальним залученням іноземних компаній;

будівництво кораблів на вітчизняних підприємствах з використанням іноземного корабельного озброєння і технічних засобів, що не виробляються в Україні;

покращення показників енергоефективності в результаті виконання Програми.

Програму планується виконати протягом 2011-2028 років.

Завдання і заходи з виконання Програми наведено у додатку 2 .

Виконання Програми дасть змогу:

у військовій сфері:

- поповнити Військово-Морські Сили новітніми кораблями, здатними стримувати збройну агресію на морі, а також вести бойові дії у дальній та ближній морських зонах з метою захисту кордону держави, зокрема відповідно до міжнародних зобов’язань України;

у промисловій сфері:

- створити умови для розвитку вітчизняних суднобудівних підприємств, підприємств приладобудування і машинобудування, які виробляють корабельне озброєння і технічні засоби з використанням енергоефективних та енергозберігаючих технологій, за рахунок державного замовлення;

- зменшити протягом 2011-2028 років енергоємність будівництва кораблів на 20 відсотків та обсяг витрат паливно-енергетичних ресурсів на 40 відсотків;

у технологічній сфері - набути досвід проектування та будівництва кораблів з використанням наукоємних технологій;

у соціально-економічній сфері - забезпечити стабільну роботу понад 100 підприємств у регіонах із загальною кількістю наукових і виробничих кадрів не менш як 10000 осіб;

у зовнішньоекономічній сфері - забезпечити будівництво кораблів та виробництво технічних засобів, конкурентоспроможних на міжнародному ринку озброєнь;

в екологічній сфері - вивести з бойового складу Військово-Морських Сил застарілі бойові кораблі, експлуатація яких призводить до забруднення навколишнього природного середовища і не відповідає сучасним вимогам екологічної безпеки;

у сфері міжнародних відносин - виконувати міжнародні зобов'язання України стосовно участі у міжнародних військово-морських заходах, що сприятиме покращенню міжнародного іміджу держави.

Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3 .

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 31,93 млрд. гривень.

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, уточнюється щороку з урахуванням реальних можливостей державного бюджету.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. № 176.

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1150.

3. Державний замовник-координатор - Міноборони.

4. Державний замовник - Міноборони.

5. Керівник Програми - заступник Міністра оборони України.

6. Виконавці заходів Програми: суб’єкти господарської діяльності України, зазначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення" .

7. Строк виконання - 2011-2028 роки.

8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування