Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1315 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 33, ст. 1253; 2001 р., № 13, ст. 554; 2004 р., № 42, ст. 2769; 2006 р., № 3, ст. 89, № 10, ст. 622; 2010 р., № 50, ст. 1663; 2011 р., № 59, ст. 2368; 2012 р., № 18, ст. 659), зміни, що додаються.

1. У пункті 2:

1) абзац другий підпункту "а" після слів "на кіноплівці" доповнити словами "або з цифрового примірника фільму";

2) у підпункті "б":

в абзаці другому після слів "на кіноплівці" доповнити словами "або з цифрового примірника фільму", а слова ": кінотеатрах, кіноустановках" виключити;

в абзаці четвертому слова "або кіноплівці" виключити;

3) підпункт "в" виключити.

2. У пункті 4 слова "(далі - фільми), будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі - кіновидовищні заклади)" замінити словами ", розповсюджувачам (дистриб’юторам, прокатникам), кіновидовищним закладам".

3. Підпункт "а" пункту 5 викласти в такій редакції:

"а) власникам кінотеатрального права - на кожний фільм. Кількість примірників прокатного посвідчення відповідає заявленій власником кінотеатрального права кількості кіновидовищних закладів, що розповсюджують та/або демонструють даний фільм.

Власник кінотеатрального права передає кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення на період розповсюдження та/або демонстрування фільму. У разі передачі державним кінопрокатним підприємством фільмокопії кіновидовищним закладам оригінал прокатного посвідчення може залишатися безпосередньо на цьому підприємстві;".

4. Пункти 6 і 7 викласти в такій редакції:

"6. Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно:

а) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік створення (виробництва);

б) оригінал або нотаріально засвідчену в установленому порядку копію (ксерокопію) угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує надання автором фільму або власником, який має виключне право на фільм, дозволу або передачу прав на розповсюдження і демонстрування фільму.

До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії таких документів у перекладі українською мовою.

У разі коли угода передбачає надання права на перелік фільмів, власник відповідних прав надає примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії (ксерокопії) угоди (контракту, договору), іншого документа, який підтверджує право даної особи на розповсюдження і демонстрування першого фільму з переліку, стосовно якого подано заяву на видачу прокатного посвідчення. До кожного наступного фільму з переліку додається засвідчена в установленому порядку заявником копія (ксерокопія) додатка до угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує включення фільму до переліку;

в) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм.

Власники кінотеатральних прав забезпечують можливість перегляду фільму, дубльованого (озвученого, субтитрованого) українською мовою на території України суб’єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України, представниками Держкіно та в разі потреби представниками експертної комісії.

Власники телевізійних прав та власники прав домашнього відео надають на всіх видах носіїв зображення фільмокопію, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою на території України суб’єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України.

Відповідальність за достовірність даних, поданих до Держкіно для одержання прокатного посвідчення, несе власник відповідних прав на фільм.

7. Розгляд заяви, прийняття рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюються протягом 10 робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення. У разі позитивного рішення Держкіно присвоює кожному фільму державний реєстраційний номер та видає прокатне посвідчення.

У разі коли заява про видачу прокатного посвідчення подається щодо фільму, на який раніше видавалося прокатне посвідчення, така заява розглядається протягом п’яти робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення.

Під час державної реєстрації для кожного фільму встановлюється один з індексів, що визначає глядацьку аудиторію, та відповідно до нього умови розповсюдження і демонстрування фільму. Індекс фільму зазначається у прокатному посвідченні.

Індексами фільмів, що не мають обмеження глядацької аудиторії, є:

"ДА" (дитяча аудиторія) - індекс, що встановлюється для фільмів, які спеціально створені для дітей і доступні за сюжетом для дитячого сприйняття. Такі фільми характеризує відсутність грубості, насильства, жорстокості, непристойних виразів у будь-якій формі;

"ЗА" (загальна аудиторія) - індекс, що встановлюється для фільмів, які розраховані для сімейного перегляду та порушують теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку. Забороняється демонстрування будь-яких сцен, що містять натуралістичний показ жорстокості і насильства. Реалії складної дійсності повинні відображатися з максимальною умовністю;

"12" - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких можливий дітьми від 12 років тільки у присутності батьків у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити деякі сцени, які батьки вважатимуть неприйнятними для самостійного перегляду дітей.

Індексами фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, є:

"16" - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 16 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити такі сцени з обмеженим ступенем насильства та жорстокості, як бійки, застосування зброї без надмірного кровопролиття, обмежене зображення нещасного випадку або катастрофи, а також сцени, що включають короткі та епізодичні зображення оголеності, епізодичне використання ненормативної лексики, що присутні в оригіналі за задумом режисера і необхідні для розвитку сюжету. Такі сцени повинні бути короткими за хронометражем (до трьох хвилин) та їх необхідність повинна бути виправдана логікою сюжету. Встановлення зазначеного індексу допускається для фільмів, які мають художню цінність, створені з урахуванням сучасних напрямів кіно або молодіжної субкультури;

"18" - індекс, що встановлюється для фільмів, перегляд яких забороняється особам віком до 18 років у зв’язку з тим, що такі фільми можуть містити сцени насильства, жорстокості, зображення катастроф, жахів, відвертої оголеності, імітації інтимних стосунків. Їх наявність повинна бути виправдана логікою сюжету та втілена на екрані з максимальним ступенем умовності.".

5. Підпункти "б" і "в"пункту 8 викласти в такій редакції:

"б) демонстрування фільмів кіновидовищними закладами здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про можливість їх показу на відповідних сеансах з такими індексами:

"16" - показ можливий у будь-який час і забороняється особам віком до 16 років;

"18" - показ можливий з 18 до 6 години і забороняється особам віком до 18 років.

Відповідальність за порушення встановлених вікових обмежень та сеансів демонстрування фільмів несе посадова особа демонстратора фільму або фізична особа - підприємець, яка є демонстратором фільму;

в) демонстрування фільмів телеорганізаціями здійснюється з обов’язковим інформуванням глядачів про їх показ у відповідний ефірний час з обов’язковою наявністю протягом усього показу позначки з таким індексом:

"16" - показ можливий у будь-який ефірний час;

"18" - показ можливий з 22 до 6 години.".

6. У пункті 9: