- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 6 березня 1992 р. N 113 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1602 від 29.11.2001 )
Про порядок застосування Закону України "Про державне мито"
На виконання постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України
"Про державне мито" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок застосування Закону України
"Про державне мито", що додається.
2. Міністерству фінансів України в декадний строк затвердити інструкцію щодо порядку сплати державного мита.
Перший віце-прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | К. МАСИК В. ПЄХОТА |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 березня 1992 р. N 113
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок застосування Закону України "Про державне мито" ( 1994-12 )
I. Загальні положення
1. Державне мито - грошовий збір, що справляється в судових та арбітражних органах, органах державного нотаріату, МВС України, МЗС України, міських, сільських і селищних Радах народних депутатів та інших органах, передбачених законодавством України, за вчинення ними окремих дій та видачу документів.
2. Перелік документів і дій, за які справляється державне ми- то, та розміри його ставок затверджуються Верховною Радою України.
II. Платники державного мита
3. Платниками державного мита є підприємства й організації незалежно від форм власності й господарювання, включаючи спільні підприємства, об'єднання та організації з участю іноземних юридичних і фізичних осіб, громадяни-підприємці та інші громадяни за вчинення в їх інтересах адміністративно-правових дій і видачу документів, що мають юридичне значення.
III. Документи та дії, за які справляється державне мито
4. Державне мито справляється:
1) з позовних заяв, із заяв (скарг) у справах окремого провадження, що подаються до судів, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;
2) з позовних заяв, що подаються до органів арбітражного суду, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововідкритими обставинами;
3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними кон- торами та міськими, селищними і сільськими Радами народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;
4) за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;
5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про зап- рошення в Україну осіб з інших країн, за внесення змін до цих документів; за реєстрацію і за продовження строків реєстрації іноземних паспортів або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до іноземного паспорта або документа, що його замінює, на право виїзду з України і в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;
6) за прописку громадян;
7) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
8) за виплату громадянам України сум по грошових переказах, що надходять з-за кордону;
9) за операції з цінними паперами:
за операції, що здійснюються на товарних, сировинних, валют- них та інших біржах;
за проведення аукціону;
за угоди, здійснювані на аукціонах;
за викуп майна державних підприємств відповідно до законо- давства України;
10) за інші договори цивільно-правового характеру.
IV. Види державного мита і порядок його сплати
5. Державне мито є просте і пропорційне.
Просте державне мито справляється у твердій сумі, а пропорційне - в процентному відношенні до відповідної суми.
Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.
................Перейти до повного тексту