Україна і Республіка Білорусь, що надалі іменуються Сторонами,

беручи до уваги механізми захисту прав людини, що закладені в документах, прийнятих у рамках Організації Об'єднаних Націй, зокрема, у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права та Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 року,

дотримуючись зобов'язань, що містяться у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва у Європі від 1 серпня 1975 року та в інших документах Організації безпеки та співробітництва у Європі,

прагнучи визначити порядок та умови переселення осіб із території однієї Сторони на територію другої Сторони, а також взаємні зобов'язання Сторін про сприяння їм у переселенні,

погодилися про таке:

Ця Угода поширюється:

а) на осіб, які є громадянами однієї Сторони, постійно проживають на території іншої Сторони і добровільно переселяються на територію Сторони, громадянами якої вони є;

б) на громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживають на території України і мають підстави для набуття громадянства Республіки Білорусь згідно із законодавством Республіки Білорусь;

в) на громадян Республіки Білорусь та осіб без громадянства, які постійно проживають на території Республіки Білорусь і мають підстави для набуття громадянства України згідно із законодавством України.

Застосування цієї Угоди до кожної конкретної особи є одноразовим.

Сторони визнають неприпустимим будь-який примус осіб до переселення, а також створення перешкод для переселення.

У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:

"переселенець" - особа, на яку поширюється стаття 1 цієї Угоди, яка отримала в установленому порядку документ, що підтверджує статус переселенця, який виданий компетентним органом Сторони виїзду;

"члени сім'ї переселенця" - чоловік (дружина), непрацездатні батьки, неповнолітні діти, а також інші родичі, які проживають разом із переселенцем, перебувають на його утриманні та ведуть із ним спільне господарство;

"трудящі-мігранти" - особи, які займалися, займаються або будуть займатися оплачуваною трудовою діяльністю в державі, громадянами якої вони не являються і в якій постійно не проживають;

"держава виїзду" - держава колишнього постійного проживання переселенця і членів його сім'ї;

"держава в'їзду" - держава, на територію якої переселяється переселенець і члени його сім'ї;

"компетентні органи" - органи Сторін, уповноважені координувати роботу по реалізації і контролю цієї Угоди.

Дія цієї Угоди не поширюється на:

а) біженців;

б) трудящих мігрантів та моряків;

в) осіб, стосовно яких порушена кримінальна справа або які засуджені за скоєння злочину і відбувають покарання на території однієї із Сторін;

г) осіб, виїзд яких зачіпає інтереси безпеки держави виїзду;

д) осіб, в'їзд яких зачіпає інтереси безпеки держави в'їзду;

е) осіб, які не виконали майнових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами держави виїзду;

є) осіб, які тимчасово знаходяться на території держави у зв'язку з навчанням, приватними й діловими поїздками.

Дозвіл на переселення надається переселенцям і членам їх сімей державами виїзду і в'їзду відповідно до національних законодавств Сторін.

Переселенці і члени їх сімей мають право на вільне й безкоштовне одержання від компетентних органів Сторін інформації про умови працевлаштування й соціального забезпечення, одержання освіти, професійної підготовки, перепідготовки, а також інших умов проживання (природно-кліматичних, житлово-побутових, соціально-культурних) у державі в'їзду.

Переселенці і члени їх сімей мають право:

а) вивезти з держави виїзду все заявлене на вивіз рухоме майно, що належить їм на праві власності, з урахуванням обмежень, передбачених законодавством держави виїзду;

б) згідно з чинним законодавством держави виїзду мають право продати або інакше розпорядитися майном, що належить їм на праві власності;

в) переказувати грошові вклади, розміщені в банківських установах держави виїзду, до банківських установ держави в'їзду без обмеження суми згідно з порядком, встановленим Національним банком України і Національним банком Республіки Білорусь;