Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Білорусь (далі - Сторони),

беручи до уваги, що Україна і Республіка Білорусь є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Конвенція),

враховуючи стандарти та рекомендовану практику Міжнародної організації цивільної авіації, що стосуються співпраці між пошуково-рятувальними службами (далі - пошуково-рятувальні служби) суміжних держав,

усвідомлюючи життєво важливе значення, яке може мати швидка допомога для людей, які зазнають лиха,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди застосовуються терміни та визначення, що містяться в розділі 1 Додатка 12 до Конвенції.

Організація і виконання пошуково-рятувальних операцій здійснюються Сторонами відповідно до цієї Угоди. Як основа для організації і виконання таких операцій застосовуються Додаток 12 до Конвенції та Керівництво з міжнародного авіаційного і морського пошуку і рятування Міжнародної морської організації та Міжнародної організації цивільної авіації.

1. Сторони розглядають кордон між суміжними територіями держав Сторін і прилеглими районами польотної інформації як кордон між їх районами пошуку і рятування. Розмежування районів пошуку і рятування не стосується делімітації будь-яких просторів між державами Сторін та не завдає шкоди їм.

2. Кожна Сторона забезпечує наявність у її районі пошуку і рятування авіаційних пошуково-рятувальних служб (далі - пошуково-рятувальні служби). Такі служби забезпечують цілодобове чергування.

3. Компетентними органами, відповідальними за реалізацію цієї Угоди, є:

від Білоруської Сторони - Міністерство надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь;

від Української Сторони - Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Сторони повідомляють одна одній дипломатичними каналами про зміни, що стосуються їх компетентних органів, відповідальних за реалізацію цієї Угоди.

Заходи з пошуку і рятування на території та в повітряному просторі Республіки Білорусь та України, а також у прилеглих районах польотної інформації здійснюються згідно із законодавством та правилами держави відповідної Сторони.

1. Якщо пошуково-рятувальна служба держави однієї Сторони одержує повідомлення про авіаційну подію або інцидент у своєму районі пошуку і рятування, ця служба невідкладно вживає всіх необхідних заходів з пошуку і рятування.

2. Якщо пошуково-рятувальна служба держави однієї Сторони одержує повідомлення про авіаційну подію або інцидент у районі пошуку і рятування держави іншої Сторони, ця служба негайно інформує про таку подію або інцидент пошуково-рятувальну службу держави іншої Сторони.

3. Якщо у пошуково-рятувальної служби держави однієї Сторони в ситуації, зазначеній у пункті 1 цієї статті, виникла необхідність у допомозі пошуково-рятувальної служби держави іншої Сторони, вона може запитати таку допомогу. У такому випадку Сторона, що запросила допомоги, вживає всіх заходів щодо якнайшвидшого допуску на територію своєї держави пошуково-рятувальних сил та засобів держави іншої Сторони. Подальші заходи вживаються у взаємодії пошуково-рятувальних служб держав обох Сторін.