1. Затвердити Положення про Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (додається).

2. Внести до Положення про технічний захист інформації в Україні, затвердженого Указом Президента України від 27 вересня 1999 року N 1229, такі зміни:

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9. Основні завдання і функції Департаменту з питань технічного захисту інформації визначаються Положенням про цей Департамент";

пункт 10 визнати таким, що втратив чинність.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

4. Не для друку.

1. Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації (далі - Департамент) є органом державного управління, що діє у складі Служби безпеки України та їй підпорядковується.

Департамент реалізовує державну політику у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації, забезпечує функціонування державної системи урядового зв'язку.

2. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України та цим Положенням.

У межах своїх повноважень Департамент організовує виконання законів та інших нормативно-правових актів, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Департамент узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та у встановленому порядку вносить їх Службі безпеки України.

3. Основними завданнями Департаменту є:

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації;

забезпечення у встановленому порядку спеціальними видами зв'язку Президента України, посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (далі - підприємства, установи та організації);

забезпечення Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України урядовим зв'язком з вищим командуванням Збройних Сил України, інших військових формувань, командуванням військових об'єднань у мирний та воєнний час;

забезпечення управління Національною системою конфіденційного зв'язку, її функціонування, розвитку, використання та захисту інформації;

виконання в межах своєї компетенції контрольно-наглядових функцій щодо захисту інформації, необхідність охорони якої визначено законодавством.

4. Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) формує загальну стратегію і визначає пріоритетні напрями діяльності у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту інформації, а також розвитку спеціальних інформаційно-телекомунікаційних систем;

2) визначає порядок та вимоги щодо захисту інформації, необхідність охорони якої визначено законодавством, у процесі її оброблення, збирання, зберігання та передачі мережами передачі даних, у тому числі загального користування;

2-1) здійснює методичне керівництво та координує діяльність державних органів, пов'язану із запобіганням, виявленням, реагуванням та усуненням наслідків несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах, надає в разі потреби допомогу цим органам у здійсненні заходів із попередження порушення цілісності, доступності та конфіденційності зазначених ресурсів;

3) розробляє і здійснює заходи щодо розвитку систем криптографічного та технічного захисту інформації, здійснює державний контроль за їх функціонуванням;

4) координує діяльність органів державної влади, органів управління Збройних Сил України, інших військових формувань, підприємств, установ та організацій у сфері криптографічного та технічного захисту інформації;

5) забезпечує функціонування, безпеку, розвиток і вдосконалення державної системи урядового зв'язку, в тому числі її готовність до роботи в особливий період та у разі виникнення надзвичайних ситуацій; вирішує в установленому порядку питання щодо забезпечення урядовим зв'язком посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

5-1) здійснює заходи щодо створення, розвитку та забезпечення функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, формує загальносистемні та спеціальні вимоги до неї, її складових та технічних засобів, здійснює контроль за їх додержанням;

виконує функції з оперативно-технічного управління Національною системою конфіденційного зв'язку;

вносить пропозиції щодо вдосконалення порядку надання послуг конфіденційного зв'язку органам державної влади, органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам;

бере участь у державному регулюванні цін і тарифів на послуги конфіденційного зв'язку в порядку, встановленому законодавством;

визначає порядок та вимоги щодо підключення спеціальних систем (мереж) зв'язку до Національної системи конфіденційного зв'язку, забезпечує розроблення, виготовлення та постачання ключових документів для неї.

6) погоджує програми і проекти створення інформаційно-телекомунікаційних систем, які функціонують в інтересах управління державою та (або) в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, що є власністю держави, та (або) інформація, необхідність охорони якої визначено законодавством, проводить їх експертну оцінку і визначає можливість введення в експлуатацію;

7) погоджує технічні завдання на проектування будівництва і реконструкції особливо важливих об'єктів, розробку зразків військової та спеціальної техніки, критичних і небезпечних технологій, у процесі експлуатації або застосування яких циркулює інформація, необхідність охорони якої визначено законодавством, та контролює їх виконання;

8) погоджує проекти нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади з питань криптографічного та технічного захисту інформації, а також питання щодо умов здійснення міжнародних передач криптографічних систем, засобів криптографічного та технічного захисту інформації, у тому числі тих, що входять до складу зразків озброєння, військової та спеціальної техніки;

9) установлює порядок і вимоги щодо використання мереж передачі даних, у тому числі загального користування, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які обробляють, збирають, зберігають та передають інформацію, що є власністю держави;