Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, що додається.

2. Вважати такими, що втратили чинність:

а) Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 12 вересня 1960 р. N 1541 (ЗП УРСР 1960 р. N 9, ст. 152);

б) зміни до Положення про державних контролерів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР, внесені постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1961 р. N 1283 (ЗП УРСР 1961 р. N 9, ст. 112).

1. Закон "Про охорону природи Української РСР", прийнятий третьою сесією Верховної Ради Української РСР п'ятого скликання 30 червня 1960 року, зобов'язує всіх землекористувачів використовувати відведені їм землі з додержанням правил раціональної їх експлуатації.

Користувачі землями сільськогосподарського призначення зобов'язані використовувати їх так, щоб запобігати шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів, добиваючись неухильного зростання їх родючості. Під час розробки надр повинні провадитись необхідні заходи по охороні земної поверхні і розташованих на ній будівель, споруд, водоймищ і насаджень від шкідливого впливу гірничих виробіток.

Цим Законом встановлено також, що всі ліси Української РСР використовуються для задоволення потреб народного господарства і служать водоохоронним, грунтозахисним, полезахисним та іншим спеціальним цілям.

Особи, винні в порушенні правил охорони природи, підлягають відповідальності, встановленій діючим законодавством, і з них стягуються збитки, заподіяні їх незаконними діями.

2. Охорона грунтів і захисних лісонасаджень від ерозії та контроль за проведенням заходів по відновленню родючості і продуктивному використанню еродованих земель в Українській РСР здійснюються Міністерством виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР, обласними управліннями виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів через сітку державних контролерів.

3. Державними контролерами по охороні грунтів і захисних лісонасаджень, за поданням відповідних міністерств, відомств і їх органів на місцях, можуть призначатись особи з числа працівників системи Міністерства виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР, раднаргоспів, лісогосподарських, водогосподарських та інших організацій і науково-дослідних установ, які мають вищу або середню сільськогосподарську освіту і спеціальні знання по запобіганню шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів.

Державні контролери, незалежно від того, в якому відомстві, організації або установі вони працюють, в частині виконання ними обов'язків, що випливають з цього Положення, підпорядковуються Міністерству виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР та його обласним управлінням і призначаються та звільняються: контролери по районах і територіальних виробничих управліннях - начальниками обласних управлінь виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів, а контролери по областях - Міністерством виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР.

4. Державні контролери при виконанні своїх службових обов'язків мають право користуватися безплатно попутним транспортом підприємств, радгоспів, колгоспів та інших організацій - користувачів землею або захисними лісонасадженнями.

5. Державні контролери по охороні грунтів і захисних лісонасаджень в разі необхідності скріплюють свої документи печаткою територіального виробничого колгоспно-радгоспного (радгоспно-колгоспного) управління або райвиконкому.

6. Державним контролерам по районах і територіальних виробничих управліннях видаються посвідчення встановленого зразка за підписом начальника обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів, а державним контролерам по областях - за підписом Міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів УРСР.

7. Державні контролери по охороні грунтів і захисних лісонасаджень стежать за здійсненням заходів по охороні грунтів і захисних лісонасаджень і, зокрема, наглядають за тим, щоб:

а) всі землекористувачі використовували відведену їм землю з додержанням правил раціональної її експлуатації і виконували заходи по організації боротьби з ерозією грунтів, регламентовані постановою Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1960 року N 638 "Про організацію боротьби з ерозією грунтів на території УРСР" (ЗП УРСР 1960 р. N 4, ст. 63), "Обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР", затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 вересня 1960 р. N 1541 (ЗП УРСР 1960 р. N 9, ст. 152) та постанову Ради Міністрів УРСР від 21 лютого 1961 року N 205 "Про додаткові заходи по захисту грунтів від водної і вітрової ерозії" (ЗП УРСР 1961 р. N 2, ст. 28);

б) колгоспи, радгоспи, установи та інші організації, в користуванні яких є землі сільськогосподарського призначення, використовували їх так, щоб запобігати шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів, та добивались неухильного зростання родючості цих земель;

в) в процесі розробки надр провадились необхідні заходи по охороні земної поверхні від шкідливого впливу гірничих виробок та щоб всі підприємства і відомства сумлінно виконували свої обов'язки по відновленню родючості грунтів на землях, що були зайняті під гірничі або будівельні роботи;

г) усі ліси Української РСР використовувались для задоволення потреб народного господарства, а також служили водоохоронним, грунтозахисним, полезахисним та іншим спеціальним цілям.