З метою забезпечення вирішення питань зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників (додається).

2. Міністерству праці та Міністерству статистики систематично аналізувати стан вивільнення працівників та щоквартально інформувати з цього питання Кабінет Міністрів України, а також надавати підприємствам, установам, організаціям, відповідним органам управління необхідну допомогу у розв'язанні проблеми зайнятості населення.

Положення визначає комплекс заходів, які повинні здійснюватись підприємством, установою, організацією (надалі - підприємство), місцевою державною адміністрацією, державною службою зайнятості в умовах масового вивільнення працівників.

1. Вивільнення працівників може вважатися масовим на регіональному рівні, якщо внаслідок ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства (підприємств), скорочення чисельності або штату працівників на ринок праці протягом 30 календарних днів вийде стільки працівників підприємства (підприємств), що призведе до зростання безробіття на відповідній території понад рівень, передбачений територіальною програмою зайнятості населення.

2. Місцеві центри зайнятості аналізують інформацію підприємств, що подається відповідно до статті 20 Закону України "Про зайнятість населення", вивчають причини вивільнення, можливість працевлаштування або інші напрями сприяння зайнятості вивільнюваних працівників, прогнозують рівень можливого безробіття внаслідок цього вивільнення. У разі загрози масового вивільнення працівників повідомляють про це місцеву державну адміністрацію та вищестоящий центр зайнятості, який в свою чергу інформує регіональний координаційний комітет сприяння зайнятості населення та Державний центр зайнятості.

3. Місцева державна адміністрація створює комісію з організації роботи щодо вирішення питань зайнятості населення на період загрози масового вивільнення працівників і повідомляє підприємства, що знаходяться на цій території, про необхідність здійснення заходів для сприяння зайнятості населення.

4. У разі виникнення загрози масового вивільнення працівників:

а) підприємство, на якому передбачається вивільнення працівників, розробляє і здійснює заходи щодо:

ліквідації збитковості підприємства, поліпшення його фінансового стану;

переміщення працівників, які підлягають скороченню, на вільні робочі місця та вакантні посади підприємства або його філій;

визначення видів і обсягів робіт, виконання яких може здійснюватись за рахунок організації оплачуваних громадських робіт, під час проведення реконструкції або перепрофілювання виробництва;

підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників з урахуванням потреб підприємства;

введення у разі потреби неповного робочого часу, гнучких графіків роботи;

надання працівникам, які підлягають вивільненню, та членам їх сімей матеріальної допомоги, інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством, генеральною, галузевими та регіональними угодами і колективним договором.

Підприємство інформує державну службу зайнятості про розроблені заходи щодо зменшення вивільнення працівників та сприяння зайнятості;

б) державна служба зайнятості надає допомогу підприємству, що проводить вивільнення працівників:

в організації роботи з профорієнтації та соціально-психологічної адаптації вивільнюваних працівників;

у проведенні семінарів і консультацій з питань законодавства про працю та зайнятість, пошуку роботи;

у визначенні напрямів можливого працевлаштування, професійної підготовки або перепідготовки вивільнюваних працівників, у тому числі тих, які нездатні на рівних конкурувати на ринку праці і потребують соціального захисту, до настання терміну розірвання трудового договору.