З метою удосконалення системи обліку, підвищення рівня достовірності показань вимірювання об'єму природного газу та забезпечення ефективності його використання Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу (додається).

2. Міністерству палива та енергетики за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства промислової політики, Державного комітету з енергозбереження, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації, Національної комісії з питань регулювання електроенергетики у тримісячний термін розробити та затвердити Програму створення єдиної системи обліку природного газу.

Україна за обсягами транспортування та споживання природного газу (далі - газ) займає одне з перших місць в Європі. Газотранспортна система має протяжність 35 тис., газорозподільна - 225 тис. кілометрів. Щороку транспортується близько 200 млрд. куб. метрів, видобувається майже 18 млрд. куб. метрів газу. Проектний об'єм підземних газосховищ становить 32 млрд. куб. метрів.

Важливе значення у нафтогазовій галузі має вимірювання об'єму газу та його облік. Це питання стає дедалі актуальнішим у зв'язку із зростанням ціни на газ, збільшенням кількості учасників газового ринку, необхідністю підвищення відповідальності за проведення розрахунків за спожитий газ тощо.

Головна мета Концепції - забезпечення високого рівня достовірності показань вимірювання об'єму газу під час його видобування, транспортування, зберігання та споживання, удосконалення системи обліку газу на всіх її рівнях та забезпечення ефективності його використання.

Вимірювання об'єму газу, що надходить до газотранспортної системи України з Російської Федерації, Республіки Білорусь, здійснюється на 10 газовимірювальних станціях, які знаходяться на території цих держав. Об'єм газу, який транспортується за межі України, вимірюється на 9 газовимірювальних станціях, розташованих на території України.

Об'єм газу, що використовується споживачами України, вимірюється на:

80 пунктах вимірювання об'єму та об'ємної витрати газу (далі - вимірювальні пункти), який надходить від газодобувних підприємств і подається до єдиної газотранспортної системи;

90 вимірювальних пунктах, через які газ подається безпосередньо з магістральних газопроводів до промислових підприємств;

1600 газорозподільних станціях, через які газ подається до населених пунктів.

На 760 із зазначених об'єктів до цього часу використовуються самописні прилади з ручною обробкою діаграм. Відносна похибка вимірювання об'єму газу цими приладами може становити 5 і більше відсотків. Вони не захищені від несанкціонованого втручання, тому підлягають заміні на автоматизовані вимірювальні комплекси.

У сфері транспортування, видобування та зберігання газу застосовуються витратомірні пристрої, засновані на принципі змінного перепаду тиску. У більшості країн Європи для цих потреб використовуються лічильники газу з відносною похибкою від 0,5 до 1 відсотка. Впровадження таких лічильників в Україні стримується внаслідок їх високої вартості, а також відсутності робочих еталонів для повірки лічильників (витратомірів) на великі об'ємні витрати.

Для вимірювання об'єму газу, що споживається промисловими та комунально-побутовими підприємствами, бюджетними організаціями та підприємствами теплової енергетики, застосовується 71,3 тис. приладів, з яких майже 44 тис. є побутовими лічильниками газу. Близько 90 відсотків одиниць вимірювальної техніки - це морально застарілі роторні лічильники, які не відповідають сучасним вимогам і потребують заміни.

У житловій сфері налічується 10,6 млн. газифікованих будинків і квартир. Об'єм спожитого газу в 2,7 млн. цих будинків і квартир визначається за даними лічильників, у 7,9 млн. - за нормами споживання.

Споживання газу населенням після встановлення лічильників у квартирах та власних будинках зменшилося з 17,1 млрд. у 1996 році до 15,7 млрд. куб. метрів у 2000 році.

Існуюча в Україні нормативна база на засоби вимірювальної техніки об'єму газу не повною мірою відповідає вимогам європейських та міжнародних стандартів. На роторні лічильники газу, а також на обчислювачі та коректори об'єму газу, що входять до складу автоматизованих комплексів, немає державних стандартів.

Незавершеність робіт з переоснащення вимірювальних пунктів у нафтогазовій галузі, значна похибка вимірювання об'єму газу в промисловості та в теплоенергетиці, низький рівень оснащення лічильниками газу житлового фонду не дають змоги налагодити належний облік його витрачання.

Перший етап - створення бази автоматизованої системи обліку газу. З цією метою необхідно забезпечити:

завершення оснащення автоматизованими вимірювальними комплексами газорозподільних станцій та вимірювальних пунктів;

будівництво нових, реконструкцію та модернізацію діючих прикордонних газовимірювальних станцій, дооснащення пунктів передачі газу між підприємствами галузі;

дооснащення існуючої системи збору, обробки та передачі інформації сучасними програмно-технічними засобами, реконструкцію та розвиток мереж зв'язку.

Другий етап - підвищення достовірності показань вимірювання об'єму газу шляхом:

впровадження на газовимірювальних, газорозподільних станціях та вимірювальних пунктах сучасних високоточних лічильників замість або додатково до існуючих витратомірних пристроїв. При цьому використовуватимуться складові частини встановлених автоматизованих вимірювальних комплексів;