Кабінет Міністрів України

1. Реорганізувати Державний департамент ветеринарної медицини шляхом перетворення його у центральний орган виконавчої влади - Державний комітет ветеринарної медицини України (далі - Комітет).

2. Затвердити Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, що додається.

3. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

5. Установити, що в поточному році Комітет утримується в межах видатків, передбачених у державному бюджеті Міністерству аграрної політики.

6. Взяти до відома, що Комітет розташується по вул. Б. Грінченка, 1, у м. Києві.

7. Міністерству аграрної політики:

здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією Державного департаменту ветеринарної медицини;

подати у двомісячний строк пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з цією постановою.

1. Державний комітет ветеринарної медицини України (Держкомветмедицини) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

Комітет є правонаступником Держветмедицини в галузі ветеринарної медицини і здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю харчових продуктів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини (далі - харчові продукти), неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку, що затверджений Міжнародним епізоотичним бюро (далі - список МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон.

2. Держкомветмедицини у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Держкомветмедицини організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Держкомветмедицини узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

У цьому Положенні терміни вживаються в значенні, наведеному у Законах України "Про безпечність та якість харчових продуктів" і "Про ветеринарну медицину".

3. Основними завданнями Держкомветмедицини є:

забезпечення реалізації державної політики в галузі ветеринарної медицини, проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон;

аналіз причин і умов виникнення та поширення хвороб тварин, участь у локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, підготовка пропозицій щодо профілактики та боротьби з такими хворобами;

проведення моніторингу поширення та визначення біологічної характеристики збудників особливо небезпечних хвороб тварин, включених до списку МЕБ, з метою вжиття заходів, пов'язаних з епізоотичною та епідеміологічною діагностикою спалаху заразних хвороб;

спрямування та координація діяльності державних органів ветеринарної медицини із забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, захисту життя і здоров'я людей та тварин від ризику, пов'язаного з хворобами тварин, включаючи зоонози, додержання порядку здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

розроблення, затвердження та здійснення в межах своїх повноважень санітарних і ветеринарно-санітарних заходів;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, призначеними для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніми об'єктами;

сприяння:

- впровадженню системи ідентифікації тварин;

- постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини, широкому впровадженню досягнень науки і передового досвіду;

виконання загальнодержавної програми проведення моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, харчових продуктах і кормах.

4. Держкомветмедицини відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє та вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі ветеринарної медицини та забезпечує її реалізацію;

2) розробляє, затверджує та здійснює в межах своїх повноважень санітарні і ветеринарно-санітарні заходи з метою охорони території України від занесення особливо небезпечних збудників хвороб, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон;

3) аналізує причини виникнення інфекційних та інших хвороб тварин і розробляє рекомендації щодо їх профілактики;

4) забезпечує своєчасне встановлення карантину у разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зоні, а в разі необхідності - у зоні спостереження;

5) організовує разом із закладами охорони здоров'я, Держсанепідемслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

6) повідомляє Міжнародному епізоотичному бюро про встановлення, очікуваний період дії та дату скасування карантину тварин за особливо небезпечними хворобами, включеними до списку МЕБ;

7) бере у межах своїх повноважень участь у:

роботі Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус з питань, що належать до її компетенції;

виконанні вимог міжнародних договорів, підготовці міжнародних договорів з питань ветеринарної медицини з укладенням таких договорів з ветеринарними адміністраціями інших держав та у роботі відповідних міжнародних організацій;

8) визначає ветеринарно-санітарний статус України та відповідних зон у межах її території, ветеринарно-санітарний стан потужностей (об'єктів), що використовуються для виробництва харчових продуктів;

9) організовує роботу з проведення аналізу ризику та здійснює управління ризиком хвороб тварин; установлює на підставі результатів аналізу ризику періодичність проведення державного нагляду за потужностями (об'єктами), що використовуються для виробництва харчових продуктів;

10) визначає порядок проведення моніторингу здоров'я племінної худоби;

11) затверджує та забезпечує виконання програми вибіркового ветеринарно-санітарного контролю товарів у процесі їх обігу;

вживає дієвих заходів для виконання загальнодержавної програми проведення моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, харчових продуктах і кормах;

12) уповноважує акредитовані лабораторії на проведення дослідження (випробування) параметрів безпечності та якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів і на проведення лабораторних досліджень з метою діагностики хвороб тварин;

13) затверджує перелік референс-лабораторій, уповноважених на проведення арбітражного дослідження харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, неїстівних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів і на проведення лабораторних досліджень з метою діагностики хвороб тварин;

14) організовує роботу з проведення лабораторно-діагностичних (бактеріологічних, вірусологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин та оцінки безпечності харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, кормових добавок, преміксів та кормів, біологічних продуктів і води для тварин;

15) затверджує методики вимірювання і методи випробування товарів;

16) бере участь у затвердженні обов'язкових параметрів безпечності та якості харчових продуктів;

17) установлює максимально допустимі рівні залишкової кількості ветеринарних препаратів, кормових добавок та забруднюючих речовин у кормах і біологічному матеріалі;

18) організовує роботу із здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, призначеними для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніх об'єктів;

19) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль за переміщенням тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, призначених для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніх об'єктів; потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

20) координує роботу з видачі на запит заінтересованих сторін сертифікатів придатності товарів для споживання людиною на підставі результатів державного або розширеного контролю харчових продуктів;

21) забезпечує надання консультацій виробникам харчових продуктів з питань впровадження системи аналізу ризику та контролю у критичних точках або аналогічної системи забезпечення безпечності та належної якості харчових продуктів, здійснює державний нагляд за запровадженням зазначених систем;

22) організовує роботу із здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження;

23) вживає заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

24) установлює за погодженням з Держкомпідприємництвом порядок видачі ветеринарних документів;

25) контролює видачу, зупинення дії, скасування та поновлення експлуатаційного дозволу або обмеження діяльності потужностей (об'єктів), що використовуються для виробництва, переробки, обігу тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів, що використовуються для транспортування, та забезпечує ведення реєстру таких потужностей (об'єктів);

26) здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, штамами мікроорганізмів, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

27) здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних і молокопереробних підприємствах, що використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах оптового зберігання неїстівних продуктів тваринного походження;

28) організовує здійснення розширеного контролю на основі результатів оцінки, що проводиться державним інспектором ветеринарної медицини згідно з програмою вибіркового контролю харчових продуктів, дотримання заявлених виробником показників поживності харчового продукту, мінімальних специфікацій якості харчових продуктів, параметрів безпечності харчових продуктів, а також умов використання харчових продуктів;

29) оцінює ефективність роботи ветеринарних адміністрацій інших держав у зв'язку з можливим імпортом товарів;

30) перевіряє дотримання вимог, установлених ним щодо потужностей (об'єктів), виробничих процесів і умов зберігання та інших вимог у державах, з яких імпортуються тварини, харчові продукти, неїстівні продукти тваринного походження, репродуктивний матеріал, біологічні продукти, патологічний матеріал, ветеринарні препарати, субстанції, кормові добавки, премікси та корми;

31) веде реєстр потужностей (об'єктів), що імпортують в Україну тварин, харчові продукти, неїстівні продукти тваринного походження, репродуктивний матеріал, біологічні продукти, ветеринарні препарати, субстанції, кормові добавки, премікси та корми;

32) установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб;