З метою створення належних умов для проведення державної політики у галузі кінематографії

1. Схвалити подані Кабінетом Міністрів України Основні напрями розвитку кінематографії в Україні на період до 2005 року (далі - Основні напрями), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити:

врахування Основних напрямів у проектах загальнодержавних програм соціального та економічного розвитку;

розроблення проекту Державної програми розвитку національної кіноіндустрії в Україні на період до 2005 року та внесення його на розгляд Верховної Ради України.

3. Міністерству культури і мистецтв України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державній митній службі України, Державній податковій адміністрації України подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроекти, підготовлені на виконання Основних напрямів.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити до кінця 2000 року регіональні програми поліпшення кінообслуговування населення і вжити заходів до вдосконалення структури місцевих органів управління кінематографією.

Однією з важливих складових культури є кінематографія. Задовольняючи потребу у творах кіномистецтва, ця галузь відіграє значну роль у формуванні суспільної свідомості. Україна завжди належала до впливових кінематографічних держав. У світі широко відомі українське поетичне кіно, київська школа наукового кіно, творчі досягнення документалістів і аніматорів.

Проте у період реформування суспільно-економічних відносин вітчизняний кінематограф опинився в кризовому стані. Державну систему кінематографії зруйновано, хоча концептуально нову модель кінематографічної індустрії ще не сформовано. Галузь, що перебувала на повному самофінансуванні і вагомо наповнювала бюджет, значно зменшила обсяг виробництва фільмів. Кіно- і телеекрани, ринок домашнього відео переповнені іноземною продукцією. Українська кінематографія втрачає значні кошти, які могли б стимулювати її розвиток.

Отже, перспективи української кінематографії повинні визначатися державною політикою у галузі національного кіномистецтва як одного з пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної культури.

Основною метою реформування кінематографії є створення належних умов для розвитку національного кіномистецтва в умовах переходу суспільства до ринкових відносин, відновлення його ролі і впливу в соціальній і духовній сфері, у формуванні духовних і естетичних цінностей.

Для реалізації поставленої мети визначаються такі основні напрями:

забезпечення державного протекціонізму українському кіномистецтву та державна підтримка розвитку української кінематографії;

забезпечення гарантії свободи творчості, доступу громадян, особливо молоді, до сучасних творів національного кіномистецтва і кіноспадщини;

проведення структурної перебудови в галузі кінематографії;

сприяння розвитку ринкової інфраструктури кінематографії, формуванню сучасної кіноіндустрії;

виконання регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення;

впровадження нових екранних технологій;

забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності на кінотвори;

організація міжнародного співробітництва, передусім з європейськими структурами, в галузі кінематографії, інтеграції суб'єктів кінематографії в загальноєвропейські кіноструктури.

Стратегія розвитку національної кіноіндустрії полягає у створенні самоокупної конкурентоспроможної галузі культури. Йдеться передусім про національний кіноринок, а також про забезпечення гідної присутності українського кіно у світовому кінопроцесі.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

забезпечення через удосконалення актів законодавства ефективного державного протекціонізму національному кіномистецтву;

відновлення рентабельності кіногалузі шляхом запровадження нових форм і методів господарювання в кінематографії, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування, залучення в кінематографію інвестицій, у тому числі іноземних;

удосконалення системи оподаткування підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом і розповсюдженням національної кінопродукції;

запровадження багатоканальної продюсерської системи фінансування виробництва кінопродукції, яка б забезпечувала самоокупність цієї продукції;

законодавче врегулювання господарських відносин суб'єктів кіно-, теле- і відеобізнесу, легалізація "тіньового" відеоринку;

створення телеканалу "Культура";

реформування матеріально-технічної бази кінематографії, визначення пріоритетних технологічних напрямів, забезпечення оснащення та використання новітніх технологій у процесі виробництва фільмів та кінопоказу;