Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року (далі - Програма), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р. N 1212 "Про затвердження Державної програми розвитку Всеукраїнської дитячої оздоровниці - курорту Євпаторія на 2004-2010 роки" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 32, ст. 1701);

постанову Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1189 "Про затвердження Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Судака та інших населених пунктів, розташованих на прилеглій до нього території, на 2005-2010 роки" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 36, ст. 2410);

пункт 17 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2004 р. N 1757 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3451);

постанову Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. N 789 "Про схвалення Концепції розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 34, ст. 2063).

3. Державному агентству з інвестицій та інновацій за участю Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробити та подати в тримісячний строк для погодження з Міжвідомчою радою з питань інвестицій та інноваційного розвитку проекти плану впровадження інновацій та інвестиційного плану виконання Програми.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади щороку передбачати під час формування показників державного та місцевих бюджетів з урахуванням фінансових можливостей кошти для виконання Програми і надсилати до 10 березня Міністерству економіки інформацію про стан здійснення заходів для її узагальнення і подання до 1 квітня Кабінетові Міністрів України.

Станом на 1 липня 2007 р. населення Автономної Республіки Крим налічує 1974,2 тис. осіб, у тому числі 1242,7 тис. осіб - міське населення і 731,5 тис. осіб - сільське.

Різноманітність природних умов, значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, багатство культурної спадщини, історичні традиції господарського освоєння та соціально-культурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію економіки Криму.

Площа Кримського півострова займає близько 4,5 відсотка площі України, де сконцентровано 29,6 відсотка всіх рекреаційних ресурсів держави, 10 відсотків - готельного фонду, 40 відсотків - оздоровниць.

Рекреаційний комплекс Автономної Республіки Крим є сукупністю пов'язаних між собою галузей та підприємств господарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб у санаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні та відпочинку громадян України, близького та далекого зарубіжжя, а також ефективного і раціонального використання природних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону.

Проте значним стримуючим фактором у забезпеченні збалансованого розвитку Автономної Республіки Крим як курортної зони загальнодержавного та міжнародного значення є недостатня розвиненість інженерної та транспортної інфраструктури півострова, неефективне використання енергетичних ресурсів та відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, орієнтованої на застосування енергозберігаючих проектів і технологій.

Крім того, залишається невирішеним питання щодо забезпечення належного електро- та газопостачання населення. Вироблення електроенергії на ТЕЦ, розміщених на території Автономної Республіки Крим, забезпечує менш як 15 відсотків загального споживання електроенергії по республіці.

Постачання електроенергії в Автономну Республіку Крим здійснюється магістральними високовольтними лініями електропередачі напругою 220/330 кВ через Перекопський перешийок і півострів Чонгар, 85 відсотків яких експлуатуються понад 30 років. Знос повітряних ліній напругою 0,4-35-110 кВ один з найвищих в Україні - 30 відсотків (середній по країні - 17 відсотків).

Рівень газифікації населених пунктів в Автономній Республіці Крим становить 46,6 відсотка при середньому по Україні - 57,9 відсотка, у тому числі у містах - 57,4 відсотка (Україна - 73,8 відсотка), сільській місцевості - 24,6 відсотка (Україна - 27 відсотків).

Значною проблемою для регіону є незадовільний технічний стан об'єктів тепло- та водопостачання і водовідведення, полігонів твердих побутових відходів; низький рівень забезпеченості жителів централізованим водопостачанням, особливо в курортний сезон.

Стан більшості автомобільних доріг є незадовільним, що негативно впливає на безпеку руху та розвиток курортів і пов'язаної з ними інфраструктури.

Одним із проблемних питань, що негативно впливає на соціально-економічний розвиток Автономної Республіки Крим, є критичний фізичний знос парку трамвайних вагонів і тролейбусів, який становить майже 97 відсотків.

Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11 відсотків Чорноморського узбережжя Криму захищені берегоукріплювальними спорудами.

Унаслідок зсувів щороку втрачається понад 150 гектарів цінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги. Під постійною загрозою перебувають численні санаторні комплекси, житлові будинки, інженерно-транспортні комунікації та споруди.

Не розв'язується проблема нераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів регіону. Мають місце порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин.

Потребує вирішення питання щодо розроблення схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів.

На сьогодні не врегульовані питання щодо землекористування підприємствами, установами та організаціями, не визначені умови використання майна та земельних ділянок, які будуть приватизовані або передані у комунальну власність, з метою реалізації нових інвестиційних проектів у курортно-рекреаційній і туристичній сфері відповідно до затверджених планів розвитку окремих територій.

Потребують проведення капітального ремонту та реконструкції переважна більшість об'єктів навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, а також історико-культурної спадщини.

Територіальна структура рекреаційного комплексу регіону, що склалася у 60 - 70 роках, залишається незмінною. Найбільш освоєною частиною півострова є територія Великої Ялти, де надається близько половини всього обсягу санаторно-курортних і туристських послуг. Водночас у багатьох районах Західного та Східного Криму розвинутий лише пляжний відпочинок, у гірських та передгірних районах переважно спортивний неорганізований туризм. Райони рівнинного Криму використовуються як території транзиту туристських потоків.

Практично не розвинутий зелений та етнографічний туризм. Історичні та архітектурні пам'ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим та приваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, сьогодні перебувають у занепаді.

Велика кількість кримських оздоровниць змінила спеціалізацію, що призвело до втрати певних груп споживачів, неефективного використання існуючих природних лікувальних ресурсів.

На сьогодні недостатньо врегульоване питання поліпшення становища сімей, дітей, молоді та облаштування закладів, які надають відповідні соціальні послуги.

На території Автономної Республіки Крим існує ряд проблем нераціонального використання природних ресурсів, збереження унікальної флори і фауни та поліпшення екологічної ситуації. Зокрема, є потреба у здійсненні заходів з очищення прибережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни, та створення умов для безпечного освоєння прибережних територій, особливо у мм. Керчі та Євпаторії.

Метою Програми є створення умов для збалансованого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку Автономної Республіки Крим на основі раціонального використання природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних ресурсів, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення населення, збереження біологічного різноманіття та культурної спадщини.

Строк виконання Програми - 2007-2017 роки.

Пріоритетами соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим є:

розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, у тому числі електроенергетики, теплоенергетики; водозабезпечення та газифікація населених пунктів; забезпечення енергоефективності та енергозбереження; розвиток автодорожньої інфраструктури, залізничного, морського, авіаційного та електротранспорту і зв'язку; забудова та інженерний захист територій;

реформування земельних відносин;

розвиток туристичної та курортної галузі;

розвиток соціальної сфери, зокрема освіти, охорони здоров'я, культури та охорони культурної спадщини, захист навколишнього природного середовища та техногенна безпека, поліпшення становища сімей, дітей, молоді, утвердження гендерної рівності.

Програмою передбачається виконання таких основних завдань:

створення сучасної системи енергетичного забезпечення шляхом будівництва та реконструкції ліній електропередачі, розвитку генеруючих потужностей;

газифікація населених пунктів та розвиток газодобувної галузі;

забезпечення розвитку пасажирського транспорту загального користування, будівництва та реконструкції автомобільних доріг; удосконалення транспортної інфраструктури, проведення ремонту залізничних колій і вокзалів; розвитку морського та авіаційного транспорту;

забезпечення збалансованого розвитку централізованого питного водопостачання та водовідведення, задоволення потреб споживачів у питній воді належної якості;

забезпечення реалізації державної політики енергоефективності та енергозбереження шляхом здійснення заходів із запровадження енергозберігаючих проектів та енергоефективних технологій і обладнання;

завершення розроблення схеми планування територій адміністративних районів Автономної Республіки Крим та схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів з чітким визначенням меж земель оздоровчого та рекреаційного призначення природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, житлової забудови, розміщення промислово-комунальних об'єктів, історичних ареалів населених місць і зон охорони пам'яток;

забезпечення ефективної протидії небезпечним геологічним процесам, зокрема зсувам і обвалам на схилах морського узбережжя, шляхом проведення берегоукріплювальних та протизсувних робіт;

проведення інвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного та іншого призначення; створення цифрових моделей кадастрових планів територій, прилеглих до узбережжя морів, із зазначенням на них результатів інвентаризації;

збереження та поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення шляхом встановлення системи крапельного зрошення та проведення робіт з вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів;

здійснення заходів з пошуку та очищення прибережних територій та акваторій морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;

забезпечення розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі шляхом ефективного використання виробничих і природних лікувальних ресурсів у рекреаційній сфері, чіткого визначення статусу курортних територій державного та місцевого значення, визначення медичного профілю (спеціалізації) курортів, а також підвищення ефективності функціонування курортних закладів незалежно від форми власності;

збереження та забезпечення розвитку мережі природно-заповідного фонду;

збереження та реставрація, проведення паспортизації пам'яток культурної спадщини державного та місцевого значення;

забезпечення реалізації права на навчання рідною мовою та створення належних умов навчально-виховного процесу шляхом будівництва загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів;

забезпечення розвитку культурної сфери регіону, збереження та зміцнення існуючої матеріально-технічної бази закладів культури, надання державної підтримки розвитку української мови та сприяння діяльності національно-культурних товариств, проведення робіт з реставрації, музеєфікації та ремонту об'єктів культурної спадщини;

забезпечення тимчасовим житлом дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом створення, облаштування та функціонування закладів, які надають відповідні соціальні послуги.

Програма виконується шляхом:

здійснення центральними та місцевими органами виконавчої влади разом з відповідними органами місцевого самоврядування визначених Програмою заходів (додаються) в межах бюджетних призначень на відповідний рік;

реалізації затверджених в установленому порядку плану впровадження інновацій та інвестиційного плану виконання Програми, спрямованих на створення інноваційної моделі розвитку Автономної Республіки Крим і розв'язання пріоритетних проблем, що стримують розвиток регіону та реалізацію інвестиційних проектів з одночасним забезпеченням їх фінансування на засадах державно-приватного партнерства, державної підтримки та стимулювання залучення інвестицій в розвиток курортно-рекреаційної і туристичної сфери, інфраструктури, промислового та сільськогосподарського комплексів, надання державної підтримки на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Фінансування заходів з виконання Програми здійснюватиметься, передусім, за рахунок коштів інвесторів, які залучаються для реалізації конкретних інвестиційних проектів, а також коштів державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інших джерел. Пріоритетним є формування фінансових джерел на основі державно-приватного партнерства.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для фінансування Програми протягом 2007-2017 років, становить 21789,6 млн. гривень, з них за рахунок державного бюджету - 4098,6 млн., бюджету Автономної Республіки Крим - 777,9 млн., місцевих бюджетів - 604,3 млн., з інших джерел - 16308,8 млн. гривень.

Виконання заходів Програми дасть змогу створити умови для забезпечення збалансованого соціально-економічного, екологічного, культурного розвитку Автономної Республіки Крим, значного підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону, зокрема у результаті створення сучасної інфраструктури, збереження та ефективного використання природних ресурсів, пам'яток історії і культури.

Здійснення заходів, визначених Програмою, забезпечить:

створення розвинутої інженерної та транспортної інфраструктури в регіоні;

збільшення пропускної спроможності магістральних ліній з 1250 до 1450 МВт; збільшення потужності теплоелектростанцій з 143 до 625 МВт; зниження нормативних і технологічних витрат до 14 відсотків; стабільну роботу енергосистеми Автономної Республіки Крим з урахуванням розвитку основних галузей економіки та потреб населення;

газифікацію населених пунктів Автономної Республіки Крим;

збільшення пропускної спроможності, підвищення рівня технічної категорії автомобільних доріг, досягнення безпечного руху автотранспорту, зниження кількості аварій та нещасних випадків на дорогах Автономної Республіки Крим;

створення та розвиток цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої на наближення показника енергоємності валового внутрішнього продукту до рівня розвинутих країн світу;

цілодобову подачу питної води споживачам не менше ніж у 90 відсотків населених пунктів; охоплення централізованим водовідведенням до 96 відсотків - у великих містах і до 50 відсотків - у сільській місцевості;

приведення в експлуатаційний стан берегоукріплювальних споруд;

інженерний захист узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів;

поліпшення стану меліорованих земель, підвищення урожайності зернових на 3 - 5 центнерів з гектара, збільшення обсягу виробництва зерна за цей період на 200 тис. тонн, кормових культур - на 40 центнерів з гектара, або на 240 тис. тонн, що дасть змогу забезпечити тваринництво кормами з метою підвищення забезпеченості населення республіки та відпочиваючих продуктами переробки рослинництва та тваринництва;

упорядкування забудови прибережних територій, збереження та раціональне використання унікальних природних та інших ресурсів морського берега Криму;

чітке визначення статусу курортних територій державного і місцевого значення;

визначення додаткових площ земель, що мають природні лікувальні властивості, з метою їх подальшого оздоровчого використання;

упорядкування земельних відносин; розроблення механізму оперативного надходження достовірної інформації про природний, господарський стан і правовий режим використання земель;

утилізацію твердих побутових відходів (1,2 млн. тонн), ліквідацію стихійних звалищ (близько 1 млн. тонн), сільських звалищ (близько 1 млн. тонн) та накопичених на полігонах відходів (60 млн. тонн);

надання соціальних послуг найбільш незахищеним категоріям населення, у тому числі тих, що проживають у віддалених районах сільської місцевості; поліпшення демографічної ситуації;

запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, реалізацію прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на сімейне виховання.

У регіоні буде сформовано сучасний високоефективний конкурентоспроможний санаторно-курортний і туристичний комплекс загальнодержавного і міжнародного значення.

Найбільший приріст місткості курортно-рекреаційних закладів очікується в Ялтинсько-Алуштинському (близько 30 відсотків загального приросту), Євпаторійському (25,8), Феодосійсько-Судацькому (21,8), Передгірному та Керченсько-Казантипському (15,7 відсотка) курортно-рекреаційних районах.

У результаті виконання заходів Програми очікується збільшення кількості туристів в Автономній Республіці Крим до 8 млн. осіб щороку та залучення у сферу туристичного та курортного бізнесу інвестиції у сумі близько 50 млн. доларів США на рік.

Соціальний ефект визначатиметься ступенем використання ресурсних можливостей Криму для збереження здоров'я нації, створення близько 100 тис. нових робочих місць та зменшення рівня безробіття.