Верховна Рада України

1. Внести до Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 37, ст. 283; 2004 р., № 23, ст. 320; 2016 р., № 4, ст. 43) такі зміни:

1) частини другу - четверту статті 1.1 викласти в такій редакції:

"2. Помічником-консультантом народного депутата України може бути лише громадянин України, який вільно володіє державною мовою.

3. Помічник-консультант народного депутата України працює за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах.

Помічником-консультантом народного депутата України за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) може працювати особа, яка має вищу освіту ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра.

4. Помічники-консультанти народного депутата України за його заявою прикріплюються до Апарату Верховної Ради України: які працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом), - для кадрового та фінансового обслуговування, які працюють на громадських засадах, - для кадрового обслуговування";

2) частину першу статті 3.3 викласти в такій редакції:

"1. Зарахування на посаду помічника-консультанта народного депутата України проводиться на підставі письмового подання народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові кандидата на посаду, зарахування на постійній основі чи за сумісництвом, строк дії трудового договору, розмір встановлюваної заробітної плати, дата зарахування. До письмового подання народного депутата України додаються особиста заява особи, яку приймають на цю посаду, та інші документи, передбачені законодавством";

3) у статті 4.1:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. У межах загального фонду, встановленого йому для оплати праці помічників-консультантів, народний депутат України:

1) визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах;

2) здійснює розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів, що не може бути нижчим за встановлену законом мінімальну заробітну плату;

3) звертається з поданнями до Керівника Апарату Верховної Ради України про виплату помічникам-консультантам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Виплата заробітної плати за час щорічних основної та додаткової відпусток помічників-консультантів, грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України "Про відпустки" , за всі невикористані помічниками-консультантами дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також виплати, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, здійснюються виключно за рахунок та в межах загального фонду, встановленого народному депутату України для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України, та не можуть бути виплачені за рахунок інших бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України";

4) у статті 4.3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. За письмовим поданням народного депутата України помічник-консультант народного депутата України отримує посвідчення про відрядження та кошти на зазначені цілі за розпорядженням керівництва Апарату Верховної Ради України";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Витрати на відрядження помічника-консультанта народного депутата України відшкодовуються згідно із законодавством України про службові відрядження";