1. Схвалити Концепцію формування енергетичного балансу, що додається.

2. Мінекономіки разом з Мінпаливенерго, НАЕР, Мінвуглепромом, Мінфіном, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Держкомстатом, іншими центральними органами виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, передбачені схваленою цим розпорядженням Концепцією, розробити та подати протягом місяця Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з її реалізації.

Ефективне управління процесами, що відбуваються в економічній і соціальній сфері держави, забезпечення її енергетичної безпеки неможливе без сучасної статистики енергетики з урахуванням вітчизняного досвіду і міжнародних методологій, яка оперативно та об'єктивно відображає тенденції розвитку у сфері енергетики.

Концепцію розроблено з метою реалізації положень Указу Президента України від 27 грудня 2005 р. N 1863 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення", а також підвищення надійності та якості показників енергетичного балансу для задоволення внутрішньодержавних та міжнародних вимог.

Концепцією визначаються узгоджені дії органів виконавчої влади, спрямовані на проведення робіт з формування енергетичного балансу.

Оперативні та достовірні дані статистики енергетики підвищують якість проведення моніторингу енергетичної безпеки держави на регіональному, національному і міжнародному рівні та створюють сприятливі умови для прийняття стратегічних рішень.

Енергетичний баланс є основою взаємоузгодженої та прозорої системи обліку виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворення, зберігання і залишки) для обґрунтованого прийняття рішень під час формування і реалізації ефективної державної політики для задоволення потреб національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах.

Формування енергетичного балансу потребує координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення енергетичної безпеки та створення інформаційної бази для проведення аналізу і прогнозування розвитку економіки.

Результати аналізу інформаційних потоків у сфері енергетики щодо обліку виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворення, зберігання і залишки) свідчать про те, що якісні характеристики енергетичної інформаційної бази потребують поліпшення.

Наявні методи формування окремих балансів основних паливно-енергетичних ресурсів не повною мірою відображають реальний стан енергоємності національної економіки, її потенційних можливостей та конкурентоспроможності.

Зазначені проблеми не можуть бути розв'язані лише шляхом галузевого управління. Потребує вдосконалення методична база статистики енергетики, а також її відповідне організаційно-технічне забезпечення.

Під час формування енергетичного балансу слід враховувати досвід розвинутих держав, рекомендації міжнародних організацій (ООН, Євростат, Міжнародне енергетичне агентство), а також національні особливості та інтереси України.

Метою Концепції є визначення необхідних організаційних та нормативно-правових засад формування енергетичного балансу з урахуванням особливостей держави, а також рекомендацій міжнародних організацій. Це дасть змогу:

забезпечити формування енергетичного балансу та проведення моніторингу його показників;

об'єднати статистичні та адміністративні інформаційні потоки органів виконавчої влади і зосередити спільні зусилля на ключових напрямах створення умов для формування енергетичного балансу;

застосувати стратегічний підхід до організації такої роботи.

Показники енергетичного балансу повинні відображати інформацію, необхідну органам виконавчої влади для:

аналізу і прогнозування розвитку економіки;

здійснення заходів щодо забезпечення стабільності на енергетичному ринку;

забезпечення порівнянності статистичних показників енергетичного балансу України з аналогічними даними інших держав;

створення системи забезпечення належного рівня енергетичної безпеки держави, захисту національних зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів з урахуванням світових тенденцій розвитку енергетики.

Основними завданнями Концепції є:

обґрунтування доцільності та створення умов для розроблення і прийняття нормативно-правових актів, методологічних, організаційних та інших документів, необхідних для формування енергетичного балансу і проведення моніторингу його показників;

удосконалення методичної бази статистики енергетики та адаптація її до міжнародних рекомендацій;

удосконалення діючих та впровадження нових державних статистичних спостережень;

створення системи стратегічного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу відповідно до статистичних показників з питань енергетики;

проведення оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів;

створення інформаційної бази для проведення аналізу і прогнозування розвитку економіки;

реалізація ефективної державної політики у сфері енергетичної безпеки в контексті євроінтеграційних процесів;

інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики держави у сфері енергетики.

Формування енергетичного балансу може бути здійснене одним з таких варіантів:

орієнтація на використання методології складення паливно-енергетичного балансу, що застосовувалася до 90-х років;

використання зазначеної вище методології разом із створенням сучасної системи статистичних показників з питань енергетики;

удосконалення існуючих та введення нових статистичних показників з питань енергетики з урахуванням національних особливостей та досвіду розвинутих держав, а також рекомендацій міжнародних організацій з енергетики.

У разі обрання першого варіанта формування енергетичного балансу потребуватиме проведення всіх методологічно-організаційних робіт та за рівнем витрат не відрізнятиметься від інших. Водночас вибір зазначеного варіанта не сприятиме переходу на міжнародну систему обліку та статистики.