Відповідно до статті 5 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додається.

2. Міністерству економіки забезпечити впровадження затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

3. Установити, що надання на ринку або введення в експлуатацію обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, які відповідають вимогам Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 898 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 78, ст. 2612), та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.

1. Цей Технічний регламент установлює суттєві вимоги до обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, та вимоги до обігу такої продукції на ринку України.

Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах; захисні, контролюючі та регулюючі пристрої, призначені для використання поза межами потенційно вибухонебезпечних середовищ, які необхідні або сприяють вибухобезпечному функціонуванню обладнання та захисних систем; компоненти, призначені для вмонтування в обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - продукція).

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

медичні вироби у значенні, наведеному в підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), які призначені для застосування в медичному середовищі;

обладнання та захисні системи, під час експлуатації яких небезпека вибуху виникає виключно за наявності вибухових речовин або хімічно нестійких речовин;

обладнання, призначене для побутового або невиробничого застосування, коли потенційно вибухонебезпечні середовища можуть виникнути виключно внаслідок випадкового витоку горючого газу;

засоби індивідуального захисту, на які поширюється дія Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 771 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 70, ст. 2457);

морські судна та пересувні морські установки разом з обладнанням на них;

транспортні засоби, зокрема причепи, призначені для перевезень вантажів та/або пасажирів автомобільними шляхами;

транспортні засоби, призначені для перевезень вантажів та/або пасажирів повітряними, залізничними та водними шляхами.

Транспортні засоби, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, не повинні виключатися із сфери дії цього Технічного регламенту.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

вибухонебезпечне середовище - суміш горючих речовин у формі газів, парів, туманів чи пилу з повітрям у нормальних атмосферних умовах, у якій горіння після її займання поширюється на всю незгорілу суміш;

використання за призначенням - використання продукції, визначеної виробником шляхом віднесення обладнання до конкретної групи і категорії обладнання, або згідно з усією наданою інформацією, яка є необхідною для безпечного функціонування захисної системи, пристрою чи компонента;

вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку продукції, що знаходиться в ланцюгу постачання продукції;

виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або використовує таку продукцію для власних цілей;

відкликання - будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення продукції, яка вже була надана споживачу (користувачу);

гармонізований європейський стандарт - європейський стандарт, прийнятий на основі запиту Європейської Комісії для застосування законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації;

захисні системи - пристрої, крім компонентів обладнання, які призначені для негайного зупинення вибухів, що розпочинаються, та/або обмеження фактичної зони дії вибуху та які окремо надаються на ринку для використання як автономні системи;

знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник інформує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування;

імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;

категорія обладнання - класифікація обладнання в межах кожної групи обладнання, зазначена в додатку 1, що визначає необхідний рівень захищеності, який має бути забезпечений;

компоненти - будь-які вироби, які є суттєвими для безпечного функціонування обладнання та захисних систем, але які не призначені для самостійного використання;

надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності;

обладнання - машини, апаратура, стаціонарні або пересувні пристрої, компоненти та прилади управління, системи виявлення та попередження, які окремо або разом призначені для генерації, передачі, зберігання, вимірювання, контролю і перетворення енергії та/або обробки матеріалів та здатні викликати вибух внаслідок власних потенційних джерел займання;

обладнання групи I - обладнання, призначене для використання в підземних частинах шахт і в частинах наземних установок шахт, які можуть опинитися під загрозою появи рудничного газу та/або горючого пилу, в тому числі обладнання категорій М1 і М2, визначене в додатку 1;

обладнання групи II - обладнання, призначене для використання в місцях, відмінних від шахт або наземних шахтних установок, які можуть опинитися під загрозою появи вибухонебезпечних середовищ, в тому числі обладнання категорій 1, 2 і 3, визначене в додатку 1;

орган з оцінки відповідності - орган, що провадить діяльність з оцінки відповідності, зокрема випробування, сертифікацію, інспектування та калібрування;

оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються продукції, були виконані;

потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, яке може стати вибухонебезпечним внаслідок природних та виробничих умов;

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;

технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція;

уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Надання на ринку та введення в експлуатацію продукції

5. Продукція може бути надана на ринку та введена в експлуатацію (за умови належного монтажу, обслуговування та використання за призначенням) тільки в разі, коли вона відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

6. Вимогами нормативно-правових актів щодо забезпечення захисту осіб, зокрема працівників під час експлуатації певної продукції, не може бути передбачено модифікацію цієї продукції у спосіб, не встановлений у цьому Технічному регламенті.

7. Показ та/або демонстрація продукції, яка не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, під час проведення ярмарків, виставок, демонстрацій чи інших подібних заходів здійснюються за наявності видимого позначення, на якому чітко зазначено, що така продукція не може бути надана на ринку та введена в експлуатацію до приведення її у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту. Під час демонстрації такої продукції вживаються належні заходи безпеки для забезпечення захисту людей.

8. Продукція повинна з урахуванням її використання за призначенням відповідати суттєвим вимогам стосовно захисту та безпеки до проектування і виготовлення обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - суттєві вимоги), встановленим в додатку 2.

9. Надання на ринку та введення в експлуатацію на території України продукції, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено, обмежено чи створено будь-які інші перешкоди.

10. Виробники під час введення продукції в обіг або використання її у своїх цілях гарантують, що вона розроблена та виготовлена відповідно до суттєвих вимог, встановлених у додатку 2.

11. Виробники складають технічну документацію, визначену в додатках 3-9, та проводять або доручають уповноваженому представнику проведення належної процедури оцінки відповідності згідно з пунктами 39-42 цього Технічного регламенту.

У разі коли відповідність продукції, за винятком компонента, була доведена належною процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність та наносять знак відповідності технічним регламентам.

У разі коли відповідність компонента вимогам, що застосовані до нього, була доведена належною процедурою оцінки відповідності, виробники складають письмову заяву про відповідність згідно з пунктом 41 цього Технічного регламенту.

Виробники супроводжують кожну одиницю продукції копією декларації про відповідність або у відповідних випадках копією заяви про відповідність. Якщо одному споживачу (користувачу) постачається велика кількість продукції, така партія може супроводжуватися однією копією зазначених документів.

12. Виробники зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність або у відповідному випадку заяву про відповідність протягом 10 років після введення останнього зразка продукції в обіг.

13. Виробники забезпечують дотримання процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва продукції вимогам цього Технічного регламенту. Повинні враховуватися зміни в конструкції чи характеристиках продукції та зміни в національних стандартах, які є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції або в інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність продукції.

Зважаючи на ризики, які становить продукція, виробники проводять вибіркові випробування зразків продукції, що надана на ринку, розглядають звернення споживачів (користувачів), досліджують продукцію, що не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, і випадки відкликання продукції та за необхідності ведуть облік звернень щодо невідповідності продукції встановленим вимогам і випадків її відкликання, а також інформують розповсюджувачів про поточні результати такого моніторингу.

14. Виробники забезпечують, щоб на продукції, яку вони ввели в обіг, було зазначено тип, номер партії чи серійний номер або інший елемент, який дозволяє здійснити її ідентифікацію, а в разі коли розміри або характер продукції не дає змоги цього зробити, - щоб необхідна інформація була зазначена на пакуванні або в документі, що супроводжує цю продукцію.

15. Виробники забезпечують, щоб на продукції, за винятком компонентів, яку вони ввели в обіг, було нанесено спеціальний знак вибухозахисту та в разі необхідності інші позначки та інформацію, зазначену в пункті 1.5 додатка 2.

16. Виробники зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, за якою можна зв’язатися з ними, на продукції, а якщо це неможливо - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує цю продукцію. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

17. Продукція супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними виробниками згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Зазначені інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та розбірливими.

18. У разі коли виробники вважають або мають підстави вважати, що продукція, яку ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, вони негайно вживають коригувальних заходів, необхідних для приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (залежно від обставин). Якщо зазначена продукція становить ризик, виробники негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальні відомості, зокрема про невідповідність такої продукції вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

19. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду виробники надають всю інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрування відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду виробники співпрацюють з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становить введена ними в обіг продукція.

20. Виробник на підставі письмового доручення може визначити уповноваженого представника.

Обов’язки виробника, передбачені пунктом 10 цього Технічного регламенту, та обов’язок щодо складення технічної документації, встановлений в пункті 11 цього Технічного регламенту, не повинні включатися до предмету доручення, одержаного уповноваженим представником.

21. Уповноважений представник виконує завдання, визначені у дорученні, одержаному від виробника, зокрема:

зберігає декларацію про відповідність або у відповідних випадках заяву про відповідність, а також технічну документацію для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення останнього зразка продукції в обіг;

на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду надає всю інформацію та документацію, необхідну для демонстрування відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту;

на вимогу органу державного ринкового нагляду співпрацює з ним стосовно будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить продукція, на яку поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

22. Імпортери вводять в обіг лише продукцію, яка відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

23. Перед введенням продукції в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник застосував відповідну процедуру оцінки відповідності, визначену у пунктах 39-42 цього Технічного регламенту, склав технічну документацію на продукцію, наніс знак відповідності технічним регламентам, продукція супроводжується декларацією про відповідність або у відповідному випадку заявою про відповідність та необхідними документами, а також в тому, що виробник виконав вимоги, встановлені в пунктах 14-16 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що продукція не відповідає суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2, він не вводить цю продукцію в обіг до приведення її у відповідність з цими вимогами. Якщо зазначена продукція становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та органам державного ринкового нагляду.

24. Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на продукції, а якщо це неможливо - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує цю продукцію. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

25. Імпортери забезпечують супроводження продукції інструкціями та інформацією про безпечність, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

26. Імпортери забезпечують, щоб умови зберігання чи транспортування продукції (доки вона перебуває під їх відповідальністю) не ставили під загрозу її відповідність суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2.

27. Зважаючи на ризики, які становить продукція, імпортери проводять вибіркові випробування зразків продукції, що надана на ринку, розглядають звернення споживачів (користувачів), досліджують продукцію, що не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, і випадки відкликання продукції та за необхідності ведуть облік звернень щодо невідповідності продукції встановленим вимогам і випадків її відкликання, а також інформують розповсюджувачів про поточні результати такого моніторингу.

28. У разі коли імпортери вважають або мають підстави вважати, що продукція, яку ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, вони негайно вживають коригувальних заходів, необхідних для приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (залежно від обставин). Якщо зазначена продукція становить ризик, імпортери негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальні відомості, зокрема про невідповідність такої продукції вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

29. Імпортери протягом 10 років після введення останнього зразка продукції в обіг зберігають копію декларації про відповідність або у відповідному випадку заяви про відповідність для надання її на запити органів державного ринкового нагляду та забезпечують можливість надання цим органам за їх запитами доступу до технічної документації.

30. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду імпортери повинні надавати всю інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрування відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду імпортери співпрацюють з ним стосовно будь-яких дій, які вживаються для усунення ризиків, що становить введена ними в обіг продукція.

31. Розповсюджувачі під час надання продукції на ринку діють згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

32. Перед наданням продукції на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на продукцію, за винятком компонента, нанесено знак відповідності технічним регламентам, вона супроводжується копією декларації про відповідність або копією заяви про відповідність та необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а виробник та імпортер виконали вимоги, визначені в пунктах 14-16 і 24 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що продукція не відповідає суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2, він зобов’язаний не надавати цю продукцію на ринок до приведення її у відповідність з цими вимогами. Якщо зазначена продукція становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

33. Розповсюджувачі забезпечують, щоб умови зберігання чи транспортування продукції (доки вона перебуває під їх відповідальністю) не ставили під загрозу її відповідність суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2.

34. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що продукція, яку вони надали на ринку, не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, пересвідчуються у вжитті коригувальних заходів, необхідних для приведення такої продукції у відповідність з цими вимогами, вилучення її з обігу та/або відкликання (залежно від обставин). Якщо зазначена продукція становить ризик, розповсюджувачі негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальні відомості, зокрема про невідповідність такої продукції вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

35. На обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі надають всю інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрування відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі співпрацюють з ним стосовно будь-яких заходів, які вживаються для усунення ризиків, що становить надана ними на ринку продукція.

Випадки, в яких обов’язки виробників покладаються на імпортерів або розповсюджувачів

36. У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить продукцію в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або модифікує вже введену в обіг продукцію в такий спосіб, що може вплинути на її відповідність вимогам цього Технічного регламенту, він вважається виробником та виконує обов’язки виробника, встановлені в пунктах 10-19 цього Технічного регламенту.

37. Суб’єкти господарювання надають органам державного ринкового нагляду за їх запитами інформацію, що дає змогу ідентифікувати:

будь-якого суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб’єкти господарювання надають інформацію, визначену в цьому пункті, протягом 10 років після того, як їм було поставлено продукцію, та протягом 10 років після того, як вони поставили продукцію.

38. Перелік національних стандартів для цілей застосування цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів) затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність продукції стандартам, які включені до переліку національних стандартів, чи їх частинам надає презумпцію відповідності цієї продукції суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2, які охоплюються такими національними стандартами чи їх частинами.

39. Оцінка відповідності обладнання та за необхідності пристроїв, зазначених в пункті 2 цього Технічного регламенту, здійснюється шляхом застосовування таких процедур оцінки відповідності:

1) для обладнання категорії М1 групи I і категорії 1 групи II застосовується модуль B (експертиза типу), встановлений в додатку 3, у поєднанні з одним із таких модулів:

модуль D (відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу), встановлений в додатку 4;

модуль F (відповідність типу на основі перевірки продукції), встановлений в додатку 5;

2) для обладнання категорії М2 групи I і категорії 2 групи II:

щодо двигунів внутрішнього згоряння та електричного обладнання застосовується модуль B (експертиза типу), встановлений в додатку 3, у поєднанні з одним із таких модулів:

модуль C1 (відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з випробуваннями продукції під наглядом), встановлений в додатку 6;

модуль E (відповідність типу на основі забезпечення якості продукції), встановлений в додатку 7;

щодо іншого обладнання застосовується модуль A (внутрішній контроль виробництва), встановлений в додатку 8, та подання технічної документації, передбаченої в пункті 2 додатка 8, призначеному органу з оцінки відповідності (далі - призначений орган), який зобов’язаний якнайшвидше підтвердити її отримання та зберігати цю документацію;

3) для обладнання категорії 3 групи II застосовується модуль A (внутрішній контроль виробництва), встановлений в додатку 8;

4) для обладнання груп I і II, крім процедур оцінки відповідності, зазначених в підпунктах 1, 2 та 3 цього пункту, може також застосовуватися модуль G (відповідність на основі перевірки одиниці продукції), встановлений в додатку 9.

40. Оцінка відповідності захисних систем здійснюється шляхом застосування процедур оцінки відповідності, визначених у підпункті 1 або 4 пункту 39 цього Технічного регламенту.

41. Процедури оцінки відповідності, зазначені в пункті 39 цього Технічного регламенту, застосовуються до компонентів, але без нанесення знака відповідності технічним регламентам і складення декларації про відповідність. Для компонентів виробник надає письмову заяву про відповідність, яка засвідчує відповідність зазначених компонентів застосовним вимогам цього Технічного регламенту, із зазначенням їх характеристик, а також того, яким чином вони повинні бути вмонтовані в обладнання чи в захисні системи, щоб не вплинути на відповідність готового обладнання або захисних систем суттєвим вимогам, встановленим у додатку 2.

42. Для цілей безпечності, встановлених у пункті 1.16 додатка 2, додатково до процедур оцінки відповідності, визначених у пунктах 39 і 40 цього Технічного регламенту, може застосовуватися також процедура оцінки відповідності, встановлена в додатку 8.

43. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання суттєвих вимог, встановлених у додатку 2, доведено.

44. Декларація про відповідність складається згідно з примірною структурою, встановленою в додатку 10, містить відомості, визначені у відповідних процедурах оцінки відповідності, встановлені в додатках 3-9, та постійно оновлюється. Декларація про відповідність складається державною мовою, а у разі, коли вона складена іншою мовою, - перекладається на державну мову.

45. У разі коли на продукцію поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, складається єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів. У такій декларації про відповідність зазначаються відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.

46. Виробник, який складає декларацію про відповідність, бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у цьому Технічному регламенті.

47. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

48. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на табличку з технічними даними та має бути видимим, розбірливим і стійкім до стирання. Якщо це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на документ, що супроводжує продукцію.

49. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням продукції в обіг.

50. Знак відповідності технічним регламентам супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься самим органом або за його вказівкою виробником або уповноваженим представником.

51. Знак відповідності технічним регламентам та ідентифікаційний номер призначеного органу (у разі його нанесення) супроводжується спеціальним знаком вибухозахисту , позначенням групи і категорії обладнання, іншими позначками та інформацією, зазначеними в пункті 1.5 додатка 2.

52. Знак відповідності технічним регламентам та ідентифікаційний номер призначеного органу (у разі його нанесення) і зазначене у пункті 51 маркування супроводжуються будь-яким іншим маркуванням, що вказує на особливий ризик або особливості використання продукції.

Продукція, що розроблена для конкретного вибухонебезпечного середовища, повинна маркуватися відповідним чином.

53. У разі неналежного застосування маркування вживаються заходи в установленому законом порядку.

54. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

55. Призначені органи повинні відповідати загальним вимогам, установленим законом, та спеціальним вимогам, установленим у пунктах 56-63 цього Технічного регламенту.

56. Орган з оцінки відповідності повинен бути незалежним від особи, що надає об’єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому об’єкті як споживач чи користувач.

Орган з оцінки відповідності, який є членом об’єднання підприємців, що представляє юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у проектуванні, виготовленні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні продукції, яку він оцінює, може вважатися третьою стороною за умови доведення незалежності такого органу та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

57. Орган з оцінки відповідності (його керівник, заступники керівника та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності):

не повинен бути проектувальником, виробником, імпортером, розповсюджувачем, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи відповідальним за обслуговування продукції, яку він оцінює, або представником будь-якої з цих сторін. Зазначена вимога не виключає можливості використання оцінюваної продукції, яка є необхідною для роботи органу з оцінки відповідності, чи використання такої продукції в особистих цілях;

не повинен брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні, спорудженні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні продукції, яку він оцінює, або представляти сторони, що беруть участь у такій діяльності. Такий орган не повинен провадити будь-яку діяльність, яка може суперечити незалежності його суджень або його доброчесності стосовно діяльності з оцінки відповідності, на провадження якої він призначається або призначений. Така вимога, зокрема, стосується послуг з консультування.

Орган з оцінки відповідності забезпечує, щоб діяльність субпідрядників або дочірніх підприємств, які ним залучаються до виконання робіт з оцінки відповідності, не впливала на конфіденційність інформації, об’єктивність і неупередженість діяльності з оцінки відповідності такого органу.

58. Орган з оцінки відповідності повинен провадити діяльність з оцінки відповідності належним чином та з технічною компетентністю, бути вільним від будь-якого тиску та спонукання, зокрема фінансового характеру, які могли б впливати на його судження або результати його діяльності з оцінки відповідності, особливо з боку осіб чи груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності.

59. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання, які покладені на нього згідно з додатками 3-7 та 9 та стосовно яких він призначається чи був призначений, незалежно від того, чи такі завдання виконуються самим органом з оцінки відповідності, чи від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності у будь-який час і для кожної процедури оцінки відповідності та кожного виду чи категорії продукції, стосовно якої він призначається чи був призначений, повинен мати необхідні:

кваліфікований та досвідчений персонал для виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур, згідно з якими проводиться оцінка відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Орган з оцінки відповідності повинен застосовувати відповідні правила, методики, настанови та процедури тощо, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як призначений орган, та іншу діяльність;

процедури для провадження діяльності з оцінки відповідності з належним урахуванням розміру суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він провадить діяльність, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Орган з оцінки відповідності повинен мати необхідні для виконання в належний спосіб технічних і адміністративних завдань з оцінки відповідності засоби, а також мати доступ до всього іншого необхідного обладнання чи матеріально-технічної бази.

60. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінки відповідності, повинен мати:

технічну і професійну підготовку, що охоплює всю діяльність з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності був призначений;

достатні знання вимог, які стосуються робіт з оцінки відповідності, які він проводить, та відповідні повноваження для проведення таких робіт;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог, встановлених у додатку 2, стандартів з переліку національних стандартів, що застосовуються, положень законодавства України щодо умов обігу на ринку продукції, яку він оцінює, а також відповідних положень законодавства Європейського Союзу;

досвід із складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують проведення робіт з оцінки відповідності.

61. Повинна бути забезпечена неупередженість органу з оцінки відповідності, його керівника, заступників керівника та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності.

Оплата праці керівника, заступників керівника органу з оцінки відповідності та його персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінки відповідності, не повинна залежати від кількості проведених робіт з оцінки відповідності чи їх результатів.

62. Персонал органу з оцінки відповідності повинен забезпечувати дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, яка захищається в режимі комерційної таємниці, одержаної під час виконання своїх завдань згідно з додатками 3-7 і 9, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам.

63. Орган з оцінки відповідності бере участь у відповідній діяльності із стандартизації або забезпечує інформованість свого персоналу, який відповідає за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність.

Призначений орган бере участь у відповідній діяльності секторальної групи призначених органів, утвореної згідно з пунктом 76 цього Технічного регламенту, забезпечує інформованість свого персоналу, який відповідає за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також застосовує документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

64. У разі коли призначений орган залучає до виконання конкретних робіт, пов’язаних з оцінкою відповідності, субпідрядника або дочірнє підприємство, він повинен пересвідчитися у тому, що зазначений субпідрядник чи дочірнє підприємство відповідає вимогам, визначеним у пунктах 56-63 цього Технічного регламенту, та повідомити про це органу, що призначає.

65. Призначені органи несуть повну відповідальність за роботи, що виконуються субпідрядниками або дочірніми підприємствами, незалежно від їх місцезнаходження.

66. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності лише за згодою замовника.

67. Призначені органи повинні зберігати для надання на запити органу, що призначає, відповідні документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств і робіт, що виконуються ними згідно з додатками 3-7 і 9.

68. Призначені органи здійснюють оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, встановленими в додатках 3-7 і 9.

69. Оцінка відповідності повинна проводитися у пропорційний спосіб, без покладення зайвого навантаження на суб’єктів господарювання. Призначені органи повинні провадити свою діяльність з належним урахуванням величини суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він провадить діяльність, його структури, ступеня складності технології виробництва певної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Призначені органи повинні дотримуватися ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту.

70. У разі коли призначений орган вважає, що виробником не були виконані суттєві вимоги, встановлені в додатку 2 або у відповідних стандартах з переліку національних стандартів чи інших технічних специфікаціях, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видає документ про відповідність.

71. У разі коли під час проведення моніторингу відповідності продукції після видачі документа про відповідність призначений орган виявить, що продукція вже не відповідає вимогам, зазначений орган вимагає від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності зупиняє дію або скасовує виданий документ про відповідність.

72. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не дали необхідних результатів, призначений орган залежно від обставин обмежує сферу дії, зупиняє дію або скасовує будь-який документ про відповідність.

73. Подання та розгляд апеляцій на рішення призначених органів здійснюються відповідно до закону.

74. Призначені органи інформують орган, що призначає, про:

відмову у видачі, обмеження сфери, зупинення або скасування документа про відповідність;

обставини, що впливають на сферу та умови призначення цих органів;

запит щодо надання інформації стосовно діяльності з оцінки відповідності, одержаний ними від органів державного ринкового нагляду.

Призначені органи на запит органу, що призначає, інформують його про діяльність з оцінки відповідності, проведену в межах сфери їх призначення, та будь-яку іншу проведену діяльність, зокрема транскордонну діяльність, та роботи за договорами субпідряду.

75. Призначені органи надають іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з цим Технічним регламентом та провадять подібну діяльність з оцінки відповідності, що охоплює таку саму продукцію, відповідну інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності та на їх запит - також позитивних результатів оцінки відповідності.

76. Відповідна координація та співпраця між призначеними органами здійснюється у формі секторальної групи.

Призначені органи беруть участь у роботі секторальної групи призначених органів безпосередньо або через визначених представників.

Державний ринковий нагляд і контроль продукції

77. Державний ринковий нагляд і контроль введеної в обіг продукції здійснюється відповідно до закону з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

78. Заходи щодо усунення формальної невідповідності вживаються в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених законом, та/або вимог пунктів 48-53 цього Технічного регламенту;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам;

спеціальний знак вибухозахисту , позначення групи та категорії обладнання або інші позначки та інформація були нанесені з порушенням вимог пункту 1.5 додатка 2 або не було нанесено;

ідентифікаційний номер призначеного органу, залученого на етапі контролю виробництва, було нанесено з порушенням вимог пункту 50 цього Технічного регламенту;

декларація про відповідність або у відповідному випадку заява про відповідність не супроводжує продукцію;

декларацію про відповідність або у відповідному випадку заяву про відповідність було складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 43-46 цього Технічного регламенту;

органу державного ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є не в повному обсязі;

інформація, визначена в пункті 16 або 24 цього Технічного регламенту, відсутня, є неправдивою або неповною;

не виконано будь-яку іншу з адміністративних вимог, установлених у пунктах 10-19 або 22-30 цього Технічного регламенту.

79. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, та цього Технічного регламенту наведена в додатку 11.

До зазначеної категорії належить обладнання, яке спроектоване та за потреби оснащене додатковими спеціальними засобами захисту для того, щоб бути здатним функціонувати відповідно до встановлених виробником експлуатаційних параметрів та забезпечувати надвисокий рівень захисту.

Обладнання цієї категорії призначене для використання в підземних частинах шахт, а також у тих частинах наземних установок таких шахт, що перебувають під загрозою появи рудникового газу та/або горючого пилу.

Обладнання цієї категорії повинне залишатися функціонуючим за наявності вибухонебезпечного середовища навіть у разі рідкісних аварій, пов’язаних з несправністю обладнання, та характеризується такими засобами захисту:

у випадку відмови одного із засобів захисту необхідний рівень захисту забезпечується принаймні другим незалежним засобом захисту;

необхідний рівень захисту забезпечується у випадку двох несправностей, що виникають незалежно одна від одної.

Обладнання цієї категорії повинне відповідати також додатковим вимогам, зазначеним у пунктах 2.1-2.4 додатка 2 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - Технічний регламент).

До зазначеної категорії належить обладнання, яке спроектоване для того, щоб бути здатним функціонувати відповідно до встановлених виробником експлуатаційних параметрів та забезпечувати високий рівень захисту.

Обладнання цієї категорії призначене для використання в підземних частинах шахт, а також у тих частинах наземних установок таких шахт, в яких є ймовірність загрози появи рудникового газу та/або горючого пилу.

Зазначене обладнання підлягає знеструмленню у випадку появи вибухонебезпечного середовища.

Засоби захисту обладнання цієї категорії повинні забезпечити необхідний рівень захисту в нормальному режимі роботи, а також у більш жорстких умовах експлуатації, зокрема таких, які виникають від недбалого поводження та зміни умов навколишнього природного середовища.

Обладнання цієї категорії повинне відповідати також додатковим вимогам, зазначеним у пунктах 2.5-2.7 додатка 2 до Технічного регламенту.

До зазначеної категорії належить обладнання, яке спроектоване для того, щоб бути здатним функціонувати відповідно до встановлених виробником експлуатаційних параметрів та забезпечувати надвисокий рівень захисту.

Обладнання цієї категорії призначене для використання в зонах, в яких вибухонебезпечні середовища, що створюються сумішами повітря з газами, парами або туманами, або пилоповітряними сумішами, наявні постійно або протягом тривалих проміжків часу, або часто.

Обладнання цієї категорії повинне забезпечувати необхідний рівень захисту навіть у разі рідкісних аварій, пов’язаних з несправністю обладнання, і характеризується такими засобами захисту:

у випадку відмови одного із засобів захисту необхідний рівень захисту забезпечується принаймні другим незалежним засобом захисту;

необхідний рівень захисту забезпечується у випадку двох несправностей, що виникають незалежно одна від одної.

Обладнання цієї категорії повинне відповідати також додатковим вимогам, зазначеним у пунктах 3.1-3.7 додатка 2 до Технічного регламенту.

До зазначеної категорії належить обладнання, яке спроектоване для того, щоб бути здатним функціонувати відповідно до встановлених виробником експлуатаційних параметрів і забезпечувати високий рівень захисту.

Обладнання цієї категорії призначене для використання в зонах, в яких є ймовірність епізодичного виникнення вибухонебезпечних середовищ, створюваних газами, парами чи туманами або пилоповітряними сумішами.

Засоби захисту обладнання цієї категорії повинні забезпечити необхідний рівень захисту навіть у разі пошкоджень або несправностей обладнання, які часто трапляються та зазвичай можуть бути передбачені.

Обладнання цієї категорії повинне відповідати також додатковим вимогам, зазначеним у пунктах 3.8-3.14 додатка 2 до Технічного регламенту.

До зазначеної категорії належить обладнання, яке спроектоване для того, щоб бути здатним функціонувати відповідно до встановлених виробником експлуатаційних параметрів та забезпечувати нормальний рівень захисту.

Обладнання цієї категорії призначене для використання в зонах, в яких виникнення вибухонебезпечних середовищ, створюваних газами, парами чи туманами або пилоповітряною сумішшю, малоймовірно або трапляється вкрай рідко і лише протягом нетривалого періоду часу та повинне забезпечувати необхідний рівень захисту під час нормального режиму роботи.

Обладнання цієї категорії повинне відповідати також додатковим вимогам, зазначеним у пунктах 3.15-3.19 додатка 2 до Технічного регламенту.

Швидкі зміни в сфері технологічних досягнень повинні відразу враховуватися і за можливості негайно реалізовуватися.

Суттєві вимоги стосовно захисту здоров’я та безпеки до проектування і виготовлення обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - суттєві вимоги), зокрема до захисних, контролюючих та регулюючих пристроїв, призначених для використання поза межами потенційно вибухонебезпечних середовищ, які необхідні або сприяють вибухобезпечному функціонуванню обладнання та захисних систем, зазначені в пункті 2 Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - Технічний регламент), застосовуються лише у разі необхідності для безпечного і надійного функціонування та експлуатації таких пристроїв з урахуванням ризиків виникнення вибуху.

1.1. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - обладнання та захисні системи), повинні проектуватися із застосуванням принципів комплексної вибухобезпечності, згідно з якими виробник повинен вживати заходів:

до запобігання утворенню вибухонебезпечних середовищ, які можуть бути спричинені самим обладнанням або захисними системами;

до запобігання займанню вибухонебезпечних середовищ з урахуванням характеру кожного електричного і неелектричного джерела займання;

до негайного зупинення та/або обмеження зони поширення полум’я та тиску вибуху до прийнятного безпечного рівня у разі, коли все ж таки виникає вибух, що може безпосередньо чи опосередковано загрожувати особам або залежно від обставин домашнім тваринам чи майну.

1.2. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися і виготовлятися після належного аналізу можливих експлуатаційних відмов з метою запобігання, наскільки це можливо, небезпечним подіям.

Будь-яке неправильне застосування, яке може бути об’єктивно передбачене, повинно бути враховано.

1.3. Обладнання та захисні системи, що підлягають особливим умовам перевірки та обслуговування, повинні проектуватися і виготовлятися з урахуванням таких умов.

1.4. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися і виготовлятися таким чином, щоб були в змозі витримувати фактичні або очікувані умови навколишнього природного середовища.

1.5. На все обладнання та захисні системи повинне наноситися розбірливе та стійке до стирання маркування, яке містить такі дані:

найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу виробника;

знак відповідності технічним регламентам;

позначення серії або типу;

номер партії або серійний номер (якщо такі є);

рік виготовлення;

спеціальний знак вибухозахисту , позначення групи та категорії обладнання.

На обладнання групи II, зазначене в додатку 1 до Технічного регламенту, додатково наноситься буква "G" (щодо вибухонебезпечних середовищ, створюваних газами, парами або туманами) та/або буква "D" (щодо вибухонебезпечних середовищ, створюваних пилом).

Крім того, в разі необхідності на обладнання та захисні системи повинна також бути нанесена вся інформація, що є суттєвою для їх безпечного застосування.

1.6. Кожна одиниця обладнання та захисна система повинні супроводжуватися інструкціями, які містять такі відомості:

1) дані, наведені у пункті 1.5 цього додатка, крім серійного номера чи номера партії, а також будь-яку відповідну додаткову інформацію для полегшення технічного обслуговування (наприклад, місцезнаходження організації, що займається обслуговуванням і ремонтом);

2) інструкції щодо безпечного:

введення в експлуатацію;

використання;

складання та розкладання;

технічного обслуговування (планового обслуговування та аварійного ремонту);

монтування;

налагодження;

3) позначення небезпечних зон перед пристроями для скидання тиску (у разі необхідності);

4) інструкції з підготовки персоналу (у разі необхідності);

5) дані, що дозволяють однозначно прийняти правильне рішення щодо того, чи може одиниця обладнання певної категорії або захисна система безпечно експлуатуватися на передбачуваному місці розташування та в очікуваних умовах експлуатації;

6) електричні параметри та параметри тиску, максимальні температури поверхонь та значення інших граничних величин;

7) особливі умови використання, зокрема дані про можливе неправильне використання, яке, як свідчить досвід, може відбутися (у разі необхідності);

8) суттєві характеристики інструментів, які можуть застосовуватися до обладнання або захисної системи (у разі необхідності).

В інструкціях повинні міститися креслення і схеми, необхідні для введення в експлуатацію, обслуговування, інспектування, перевірки правильності функціонування та, де це доцільно, - ремонту обладнання або захисної системи, а також всі необхідні вказівки, зокрема щодо безпечності.

Документація, в якій описується обладнання або захисна система, не повинна суперечити інструкціям стосовно цілей безпечності.

1.7. Матеріали, що використовуються для виготовлення обладнання та захисних систем, не повинні призводити до вибуху в умовах передбачуваних експлуатаційних навантажень.

1.8. У межах умов експлуатації, встановлених виробником, повинна бути унеможливлена реакція між використаними матеріалами та компонентами потенційно вибухонебезпечного середовища, що може порушити вибухозахист.

1.9. Матеріали повинні вибиратися таким чином, щоб можливі зміни їх характеристик та їх сумісності з іншими матеріалами не призводили до ушкодження захищеності. Зокрема, повинна належним чином враховуватися корозійна стійкість матеріалів та зносостійкість, електрична провідність, механічна міцність, стійкість до старіння і впливу коливань температури.

1.10. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися і виготовлятися з урахуванням технологічних знань вибухозахисту таким чином, щоб вони могли безпечно функціонувати протягом передбачуваного строку служби.

1.11. Компоненти, призначені для вмонтування або використання як запасні частини обладнання та захисних систем, повинні проектуватися і виготовлятися таким чином, щоб за умови виконання монтажу згідно з інструкціями виробника вони безпечно виконували свої функції щодо забезпечення вибухозахисту.

1.12. Обладнання, яке може виділяти горючі гази або пил, повинне за можливості мати закриту конструкцію.

Якщо обладнання має отвори або негерметичні з’єднання, вони повинні (наскільки це можливо) проектуватися таким чином, щоб виділення газів або пилу не призводило до виникнення вибухонебезпечного середовища за межами обладнання.

Отвори в обладнанні, призначені для впускання або випускання горючих матеріалів, повинні (наскільки це можливо) проектуватися і обладнуватися таким чином, щоб обмежувати витік горючих матеріалів під час наповнення або спорожнення.

1.13. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в зонах, де можливе відкладення пилу, повинні проектуватися таким чином, щоб шар пилу на їх поверхні не запалювався.

Відкладення пилу повинно обмежуватися (за можливості). Обладнання та захисні системи повинні бути такими, щоб їх легко можна було очистити від пилу.

Температура поверхонь частин обладнання повинна бути значно нижчою за температуру тління шару пилу.

Необхідно враховувати товщину відкладеного шару пилу та за доцільності вживати заходів для обмеження температури з метою запобігання накопиченню тепла.

1.14. Обладнання та захисні системи, які можуть піддаватися певним видам зовнішнього впливу, повинні у разі необхідності оснащатися додатковими засобами захисту.

Обладнання повинне витримувати певні види зовнішнього впливу без негативного впливу на вибухозахист.

1.15. Якщо обладнання та захисні системи розміщені в оболонці чи закритому контейнері, які самі є частиною засобу вибухозахисту, така оболонка чи контейнер повинні відкриватися тільки за допомогою спеціального інструменту або із застосуванням відповідних заходів безпеки.

1.16. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися і виготовлятися таким чином, щоб:

унеможливити небезпеку одержання фізичної травми, яка може виникнути в результаті прямого або непрямого контакту;

забезпечити відсутність нагрівання або випромінювання доступних частин обладнання, що можуть спричинити небезпеку;

виключити імовірну небезпеку неелектричного характеру;

убезпечити від імовірної небезпеки, спричиненої перевантаженням обладнання.

Якщо ризики щодо обладнання та захисних систем, зазначені в цьому пункті, розглядаються в інших законодавчих актах (в цілому або частково), положення Технічного регламенту не застосовуються до такого обладнання та захисних систем і зазначених ризиків або застосування припиняється з дати застосування конкретних законодавчих актів.

1.17. З метою запобігання небезпечному перевантаженню обладнання необхідно на стадії проектування передбачати використання вбудованих засобів вимірювань, регулюючих і контролюючих пристроїв, таких як автомати захисту від надструмів, обмежувачів температури, диференціальних реле тиску, витратомірів, реле часу, індикаторів перевищення швидкості та/або аналогічних типів контролюючих пристроїв.

1.18. Якщо частини обладнання, що можуть спричинити займання вибухонебезпечного середовища, розміщені в оболонці, повинні бути вжиті заходи для забезпечення здатності оболонки витримувати тиск, що утворюється під час вибуху вибухонебезпечної суміші всередині неї, та недопущення передавання вибуху у вибухонебезпечне середовище ззовні оболонки.

1.19. Не допускається виникнення можливих джерел займання, таких як іскріння, полум’я, електричні дуги, високі температури поверхні, акустична енергія, оптичне випромінювання, електромагнітні хвилі тощо.

1.20. Відповідні заходи повинні бути вжиті для запобігання утворенню електростатичних зарядів, здатних викликати небезпечні розряди.

1.21. Необхідно запобігти виникненню в електропровідних частинах устаткування блукаючих струмів і струмів витоку, які можуть призвести до появи, наприклад, небезпечної корозії, перегріву поверхонь або іскор, здатних спричинити займання.

1.22. На стадії проектування необхідно запобігати (за можливості) перегріву в результаті тертя або ударів, що виникає, наприклад, між матеріалами і частинами, що контактують один з одним під час обертання, або внаслідок попадання сторонніх предметів.

1.23. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися або оснащатися вбудованими вимірювальними, контролюючими і регулюючими пристроями таким чином, щоб компенсації тиску не створювали ударних хвиль або компресій, що можуть стати причиною займання.

1.24. Обладнання та захисні системи повинні проектуватися і виготовлятися таким чином, щоб були здатні виконувати передбачені для них функції повністю безпечно, навіть в нестійких умовах навколишнього природного середовища, та за наявності зовнішньої напруги, вологості, вібрацій, забруднення та інших зовнішніх впливів у межах експлуатаційних умов, що встановлені виробником.

1.25. Частини, що використовуються в обладнанні, повинні відповідати передбаченим механічним і тепловим навантаженням та бути здатні витримувати вплив існуючих або передбачуваних агресивних речовин.

1.26. Захисні пристрої повинні функціонувати незалежно від будь-якого вимірювального та/або контрольних пристроїв, необхідних для роботи.

Відмова захисного пристрою повинна виявлятися за допомогою відповідних технічних засобів та за можливості швидко для забезпечення мінімальної ймовірності виникнення небезпечних подій.

Загалом повинен застосовуватися принцип безпеки до відмов.

Аварійне вимикання повинне запускати в дію відповідні пристрої керування без проміжної команди програмного управління.

1.27. У випадку відмови захисного пристрою обладнання та/або захисні системи повинні залишатися захищеними (де це можливо).

1.28. Засоби аварійної зупинки захисних пристроїв повинні бути (наскільки це можливо) оснащені пристроєм блокування повторного пуску. Відновлення їх нормальної роботи новою командою пуску повинно бути можливе лише після свідомого перезапуску пристрою блокування повторного пуску.

1.29. Якщо застосовуються блоки управління та індикації, вони повинні проектуватися згідно з ергономічними принципами з метою досягнення максимально можливого рівня експлуатаційної безпеки стосовно ризику виникнення вибуху.

1.30. Оскільки пристрої з вимірювальною функцією, призначені для вибухозахисту, належать до обладнання, що використовується у вибухонебезпечних середовищах, вони повинні проектуватися і виготовлятися з урахуванням передбачуваних експлуатаційних вимог та спеціальних умов використання.

1.31. У разі необхідності повинна бути забезпечена можливість перевірки точності показань і справності пристроїв з вимірювальною функцією.

1.32. Під час проектування пристроїв з вимірювальною функцією повинен закладатися коефіцієнт безпеки, який гарантує з урахуванням експлуатаційних умов монтажу та можливих відхилень вимірювальної системи, що поріг спрацювання попереджувальної сигналізації достатньою мірою віддалений від межі вибуховості та/або займання вибухонебезпечних середовищ.

1.33. Під час проектування програмно-керованого обладнання, захисних систем і захисних пристроїв особлива увага повинна приділятися ризикам, пов’язаним з помилками в програмі.